Навіщо ВСУ працюють по Донецьку

Як повідомляє "ДС", depo.ua продовжує тримати в курсі подій на лінії розмежування.

Підійшовши в результаті "повзучого настання" до Донецька впритул, Збройні сили України постали перед непростою дилемою: що робити з містом, якщо звільнити і зачистити його поки немає можливості, а ворог б'є по тобі з артилерії, яка прихована в житлових кварталах?

У такій ситуації українське командування прийняв єдино вірне рішення: одиночними ударами вражати вогневі точки терористів, склади з боєприпасами, також активно залучаючи до роботи диверсійно-розвідувальні та штурмові групи.

Потужний ближній бій між українськими штурмовиками і проросійськими терористами в межах Донецька відбувся в ніч з неділі на понеділок (5-6 лютого) на Петрівці біля "Вольво-центру". Принаймні, так писали в соцмережах очевидці даної перестрілки. Щоправда, достеменно встановити, чи був він насправді і чим саме завершився, так і не вдалося. Хоча один волонтер написав інкогніто, що в цьому районі Донецька регулярно відбуваються сутички між ЗСУ та рашистами, тому нічого дивного в такої інформації немає.

А незадовго до цього, пізно ввечері 2 лютого, у Донецьку прогримів потужний вибух на "Мотелі" (Калінінський р-н). Причину також точно встановити не вдалося. Офіційно терористи звинуватили ВСУ у використанні ракети "Ураган", а неофіційно донеччани в соцмережах писали про вибух вантажівки з боєприпасами.

Як би те ні було, а на місці вибуху були зафіксовані обгорілі залишки вантажівки, який міг перевозити боєкомплект, так і бути платформою для "Граду". Що характерно, на фото - і видеохрониках терористів, якими на наступний день ряснів інтернет, багато і в деталях зображувалися посічені осколками цивільні автомобілі, а останки умовного "Уралу" вони изо всіх сил намагалися приховати.

Найбільш сміливою версією є наступна — українським розвідникам вдалося встановити точні координати одного з "Градів" з повним боєкомплектом і ліквідувати його ракетою, здійснивши точний одиночний постріл. Відомо також, що вибухова хвиля досягла ботанічного саду Донецька, який розташований на північний схід від "Мотелю".

Також фіксувалися прильоти в привокзальний район міста, Київський і Будьонівський. Тим не менш ЗСУ на території Донецька намагалися діяти з ювелірною точністю і їм це багато в чому вдавалося. Однак така ситуація не влаштовувала бойовиків, тому з метою дискредитації української армії ті звично для себе періодично били з артилерії по житлових районах міста, розповідаючи потім в ранкових новинах, що це робота рук ненависних укропов.

Також на території Київського та Куйбишевського районів Донецька "поліція ДНР" навіть посилила режим несення служби, різко збільшивши кількість патрулів і перевіряючи документи у всіх пересуваються по місту громадян.

Таким чином, терористи намагалися приховати злочинну діяльність своїх артилерійських підрозділів в Донецьку допомогою посилення контролю за переміщенням цивільних осіб, щоб ніхто не міг зафіксувати і розмістити десь фото або відео їх "Градів" поруч із дитячими майданчиками. Цілком логічно, що внаслідок цього на території "столиці ДНР" збільшилися панічні настрої серед населення.

Але це аж ніяк не всі біди донеччан за останні два тижні. Так сталося, що північна і східна частини Донецька отримують воду з тої самої фільтрувальної станції, що і Авдіївка, тому, як тільки вода зникла там, вона в той же час пропала і тут.

Також, за неперевіреними даними, в результаті боїв у Київському районі Донецька (знаходиться на півночі — ближче до лінії фронту) була пошкоджена теплотраса, і ця частина міста залишилася ще й без тепла. І, що характерно, "ключ" до відновлення вищезазначених благ цивілізації весь час перебував у руках бойовиків — їм варто було тільки погодитися на пропозицію українців і припинити вогонь, для того щоб ремонтні бригади все полагодили.

Однак майже тиждень терористи ігнорували будь-які пропозиції української сторони про припинення вогню, лише на четвертий день, 1 лютого, почавши евакуацію жителів Донецька. При цьому лікарям і медпрацівникам, навпаки, під страхом смерті заборонили виїжджати за межі міста.

Лише за один день, 5 лютого, з Київського району евакуювали близько 500 чоловік. Інша справа, як відбувалася ця евакуація. За повідомленням самих ДНРовцев, людей просто перевезли на кілька кілометрів у глиб міста і виставили на мороз.

Правда, паралельно з цим в спальні райони міста терористи масово звозили живу військову силу, танки і артилерію, ховаючи їх буквально у дворах будинків, що ще більше ускладнило життя тих мирних жителів, які відмовилися евакуюватися.

А останні новини з донецьких вулиць прийшли буквально вчора вранці. Українські воїни з облаштованій на околиці Донецька вогневої позиції прямою наводкою з ПТУР (протитанкова керована ракета) потрапили в битком набитий бойовиками "КамАЗ".

Якщо вірити повідомленням терористів і місцевих жителів в соцмережах, ВСУ вже окопуються на території міста та бойовики з жахом чекають нашого повномасштабного вторгнення в їх "столиці". Однак, як і в ситуації з Пикузами і Докучаєвському, українські війська ходять навкруги, періодично вступають у бій з ворогом, але в повному розумінні цього слова в місто не заходять.

Взагалі, чим далі, тим більше здається, що мета всіх цих боїв, які велися протягом останніх двох тижнів по всій лінії АТО, просування вперед, а максимальне знищення живої сили ворога. Принаймні, на такі висновки наштовхує те, що Збройні сили України вже давно могли увійти і зачистити від терористів ряд населених пунктів — від Пикуз (Комінтернове) і Докучаєвська в ДНР до Калиново в ЛНР.

Хоча пробуксовці на місці може бути і інше пояснення. Всі ці бойові сутички могли бути масштабною розвідкою боєм з метою перевірити реакцію Росії і далі діяти відповідно до неї. Росія дала зрозуміти, що ще жива і все бачить, тому наші війська поки призупинилися, вдавшись до прицільній знищення вогневих точок ворога.

Як буде розвиватися ситуація далі, покаже час і поведінку Росії. Як нам вже відомо, справи у неї йдуть аж ніяк не кращим чином, а новообраний президент США Дональд Трамп не поспішає скасовувати санкції, на що розраховують у Москві. І вже давно ні для кого не є секретом: як тільки Росія махне рукою на Донбас, звільнення його від терористів стане фактом в режимі очікування.