Раптова загроза. Навіщо Путін підняв по тривозі Чечню, Крим і гібридів

За задумом російських військових, ці частини виконують висунення і відпрацювання завдань на полігонах. Конкретної інформації, куди саме їдуть російські військові з Північного Кавказу немає, але, враховуючи досвід 2014-2016 рр .. з великою часткою ймовірності можна сказати, що це полігони в Ростовській області.

Тобто нічого нового не відбувається - як було вже не раз в разі загострення ситуації (а у багатьох є розуміння, що ситуацію з "віджимом" промислових підприємств Києва просто не може не залишити без відповіді) на окупованих територіях Донбасу Кремль починає "брязкати зброєю".

І як це бувало і до цього синхронно починають навчання і "гібриди". В цей раз це горлівська "3-а окрема мотострілецька бригада "Беркут", її танки їздять на полігон в глибині території ДНР", відстрілюються, а потім переміщуються назад у Горлівку, де вже ведуть вогонь по позиціях наших військ. Таким чином, відбувається бойове злагодження в умовах, наближених до бойових.

Причому цікаво, що в цей раз вільно чи мимоволі пропагандисти з News Front засвітили танки Т-72Б зразка 1989 р., які ніколи не були на озброєнні танкових і механізованих частин, які перебували на території України за часів СРСР.

Тобто Кремль не придумав нічого кращого, ніж у випадку будь-яких серйозних загострень показувати свою силу і міць. Сигнал українській владі з їх боку завжди один - "якщо ви не підете на наші умови, ми можемо зробити те-то і те-то". З цією метою після початку анексії Криму біля нашого кордону базується близько 100 тис. російських військовослужбовців (включаючи кримську угруповання).

Причому з весни 2014 р. їх чисельність практично не змінюється - ростовські полігони частини перекидають з усієї країни на ротаційній основі.

Але це тільки брязкання зброєю, не більше того. І воно спрямоване насамперед на внутрішнього споживача - на тлі падіння соціальних стандартів і початку гонки озброєнь з боку Трампа, Путіну терміново потрібно перевести інформаційний фон в своїй країні на які-небудь більш райдужні речі.

У той же час треба розуміти, що загроза повномасштабної агресії проти України з боку Росії не зникла. Про це свідчить цілий ряд "маркерів" як-то концентрація сил поблизу російсько-українського кордону, постачання боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, техніки на окуповані території і т. д.

При цьому вся трирічна історія російсько-українського конфлікту говорить про те, що будь-які переговори Москва воліє вести з позиції сили. Так було і перед "Мінськом-1", і перед "Мінськом-2": застосування сили, залякування України і західних партнерів, примушування їх до поступок і підписання домовленостей.

Інша справа, що на третьому році війни демонстративне брязкання зброєю вже не надто ефективний інструмент залякування. Загроза переростання "гібридної" війни в повномасштабну для українців - справа цілком звична.