Гібридний газ. ЄС підіграє "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі

Те, що Україна не проти купувати паливо у "Газпрому" не секрет і не є новина вже давно. Проблема в ціні і на умовах. А ось про них віце-президент Єврокомісії з энергосоюзу Марош Шефчович нічого і не каже. "Ми знаходимося в приватному і хорошому контакті з обома - російської та української - сторонами...Я говорив з міністром Новаком кілька разів, тепер ми обмінюємося листами, ми також перебуваємо у приватному контакті по телефону... При необхідності Росія готова поставляти газ. Позитивна річ у тому, що Україна готова купувати і має адекватні фінансові кошти для цього", - сказав Шефчович.

Тут потрібно виділити два позитивних для України меседжу: "Росія готова поставити" і "Україна має адекватні кошти". А далі треба читати між рядків і розуміти те, що не написано. "Є одне питання, яке ми обговорюємо. Це юридичне питання. Він як і раніше на столі. Я так розумію, що це питання дуже чутливе для обох сторін зважаючи на наближення (рішення) Стокгольмського арбітражу... Ми обмінюємося пропозиціями, листами", - сказав віце-президент ЄК.

Коти в мішку

Щоб зрозуміти мету даної заяви, потрібно згадати про те, що в Стокгольмі розглядається два позову НАК "Нафтогаз України" до російського "Газпрому". Очікується, що Стокгольмський арбітраж винесе рішення за контрактом купівлі-продажу газу в кінці першого кварталу цього року, а за контрактом про умови транзиту газу через Україну рішення буде готове через шість місяців. У разі позитивного рішення РФ повинна буде виплатити Україні 26,6 млрд доларів, а якщо виграє Росія, то вона хоче отримати від України 38,7 млрд доларів. Варто відзначити, що експерти оцінюють шанси як 70:30 на користь України. Коли на кону такі гроші, то, як кажуть, всі методи хороші. Заява єврочиновника підштовхує Україну до купівлі російського газу. І ось тут таїться небезпека. В разі купівлі газу за старим контрактом Україна автоматично визнає претензії "Газпрому" і вішає на себе надуманий, майже сорокамиллиардный борг.

Спроби тимчасово врегулювати питання купівлі-продажу газу між двома компаніями провалилися. Так, на початку грудня 2016 року було проведено тристоронні переговори за участю Єврокомісії про укладення додаткової угоди до контракту між "Нафтогазом України" і "Газпромом", але угоди досягти не вдалося. "На жаль, угоди досягти не вдалося. Сподіваємося, що це можна буде зробити в майбутньому, але сьогодні ми не змогли підписати додаткові угоди. Без нього купівля російського газу згідно з контрактом між "Нафтогазом" і "Газпромом" неможлива", - заявив тоді глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв.
Що ж змінилося через півтора місяця? Можливо, підписано таємну угоду, про який знає єврочиновник, але не знаємо ми? Або Росія знову стала добрим сусідом? "Зри в корінь", - говорив Козьма Прутков. А адже там арбітраж в Стокгольмі.

Щоправда, тут, як кажуть шахісти, простежується багатоходівка, в якій є постріл в двох зайців - це тиск на суд і банальне збільшення продажу газу. Перевиробництво газу в РФ за рік становить більше 200 млрд кубометрів і це вже не банальна продаж, а проблема.

Ремарка про гроші і добром сусіда

Як заявив заступник начальника департаменту експорту "Газпром експорту" Михайло Мальгін, середня ціна реалізації газу в Європі в 2017 році складе 167-171 долар за тисячу кубометрів. "Що стосується ціни, в кінці 2016 року склалися позитивні тенденції, які дозволили нашій середній ціні продажів на європейському ринку потрапити в той коридор, який ми раніше позначали щодо 2016 року. Це коридор 167 - 171 долар за тисячу кубометрів ", - сказав Мальгін.

А ось ціна газу за контрактом між російським "Газпромом" і НАК "Нафтогаз України" на сьогодні становить 178-183 дол. за 1 тис. кубометрів, а з першого кварталу 2017 року на рівні 200-210 дол. за 1 тис. кубометрів.

Коментуючи ціну на газ для України, заступник голови "Газпрому" Олександр Медведєв сказав, що це "гарна ціна, конкурентна". Тільки забув додати для кого хороша.

Немає сенсу

Великим досягненням України в сфері енергобезпеки є те, що весь минулий рік країна прожила без російського газу. Імпорт з Європи повністю компенсував потрібні обсяги.
Крім того, що Україна скинула газпромівське ярмо, вдалося, таким чином, ще й заробити. Як заявив директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко, за весь набутий у минулому році газ у Європі "ми заплатили $1,6 млрд, тобто втричі менше російських хотілок".

Відмовившись від російської монополії, Україна створила конкурентне ринкове середовище у цій сфері. Реверсними маршрутами з Словаччини, Угорщини, Польщі, крім "Нафтогазу" постачання палива здійснюють 15 приватних компаній. Загальний обсяг газу за 11 місяців 2016 року, який компанії поставили в Україну склав 9,3 млрд кубометрів. В цьому році немає ніяких перешкод для того, щоб продовжити реверс і далі не купувати російський газ. Тим більше, за прогнозами експертів, обсяги закупівель скоротяться в зв'язку з збільшенням власного видобутку та скорочення споживання. Тобто, купувати російський газ немає потреби. Якщо ж такі закупівлі будуть проводитися, то тільки під політичним тиском на Україну.

"Судячи з досвіду 2016 року, такої потреби немає. Але виключати цей сценарій не потрібно, оскільки може бути якийсь політичний тиск з боку наших гібридних європейських друзів", - сказав керівник Центру "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський так само вважає, що в України, на сьогодні, немає потреби купувати російський газ". На його думку споживання і запаси газу збалансовані. М'яка зима, низький рівень споживання, достатній рівень запасів дає Україні можливість пройти опалювальний сезон без закупівель російського газу. "У січні їх точно не буде", - сказав експерт.

Пройшовши зиму, Україна може повернутися до питання закупівель російського газу, але не раніше червня, коли ціни на неї низькі. "Якщо в цьому буде необхідність", - підкреслив експерт. Як показав 2016 рік, такої необхідності немає.

Безпека

Політика України зараз багато в чому зводиться до забезпечення реальної незалежності країни та її безпеки. Енергонезалежність, як складова загальної безпеки, вже багато років є головним питанням, яке вирішує керівництво держави. Навіть визначений термін, коли Україна повинна відмовитися від імпортного газу - це 2020 рік. Для досягнення мети розроблена "Концепція розвитку газодобувної галузі". Згідно з документом до двадцятого року видобуток газу планують на рівні 27 млрд кубометрів. Левову частку газу - 74,4%, повинна зробити державна компанія "Укргазвидобування'і 25,6% - приватні компанії.

Щодо реалізації даного плану в середовищі експертів присутня частка скепсису, адже за 4 роки держкомпанія повинна збільшити видобуток газу в порівнянні з 2016 роком майже на 40%, а приватні компанії-понад 60%. При цьому видобуток газу за 11 місяців минулого року зросла всього на 0,6% - до 18,3 млрд кубометрів у держкомпанії і на 7% у приватних. Але тут слід звернути увагу на те, що такі результати були отримані, коли реформування ще не було закінчено. Сьогодні отримавши фінансову свободу від "Нафтогазу", компанія зможе інвестувати у свій розвиток, а отже і збільшить обсяги видобутку газу. Так "Укргазвидобування" на 2017 рік планує виділити 30 млрд грн на обладнання і буріння.

Спостерігаючи таку послідовну політику энергобезопасноти і конкретні кроки в її реалізації, може бути заможним заяву єврочиновника про те, що Україна готова купувати російський газ і при цьому нічого не говорити про додатковій угоді.

До речі, Михайло Гончар, керівник Центру "Стратегія ХХІ" дав дуже влучну характеристику євробюрократів. "Я називаю гібридними друзями бюрократів з Брюсселя і Берліна, так як, з одного боку, вони нас тикають в Третій енергопакет, в наші зобов'язання Енергетичного Співтовариства, реформи енергосектора і кажуть, що ми це повинні виконувати швидко і негайно, тому що ми взяли зобов'язання, а з іншого - вони продовжують вести розмови про реалізацію Північного потоку-2 з росіянами. Цей проект здатний, якщо не обнулити, то мінімізувати транзит через Україну. Тобто однією рукою вони нас тиснуть, іншою рукою допомагають нашому ворогові", - сказав Гончар.
Напевно, під таким кутом варто дивитися і на заяву єврочиновника про готовність України купувати російський газ.