Навіщо Ахметов уподібнює своїх футболістів Олесю Бузині
Пристрасті навколо бійки між гравцями донецької і київської команди під час поєдинку у Львові і наступні за нею події, наприклад, нецензурний випад Даріо Срна під час виконання антидинамовской пісеньки, стали черговим підтвердженням того, що клубна політика гірників за два роки їх "біженства" практично не змінилася.
Її можна звести до трьох слів "почуйте голос Донбасу". Голоси інших, традиційно, не враховуються. Простіше кажучи, керівництво "Шахтаря", а саме воно відповідає за клімат у команді та її позицію по відношенню до зовнішнього світу, так сказати, робило все, щоб клуб залишався тільки донецьким. Звідси і періодичні претензії до львівської публіці (припустимо, що "Арена Львів" і була обрана "біженцями", щоб виглядати "мучениками" в очах своїх вболівальників), і зухвалу поведінку ряду гравців "Шахтаря", і вже звичне ниття з приводу суддівства й футбольної політики в країні взагалі.
Акцент на те, що твоя команда особлива - нормально, така ідея згуртовує колектив, але абсолютно незрозуміло, навіщо при цьому випинати свою "ватность". Щоб ДНР не подумали, що "Шахтар" продався "бендерівцям"? Є і позитивний приклад - луганська "Зоря". Хоч раз гравці або тренери цієї команди натягали на себе маску "страждальців"? А вони точно не менше, ніж "шахтарі", хочуть скоріше повернутися додому і грати в мирному українському Луганську.
Те, що сталося під час матчу у Львові, повинно було статися набагато раніше. Мабуть, просто накипіло. Ніхто не збирається виправдовувати поведінку Андрія Ярмоленка, тим більше при рахунку 3:0 на користь гірників це виглядало не дуже красиво. Безсумнівно, динамівець понесе покарання, як і інші активні учасники бійки.
Можна згадати тих же французів у 2010 році на чемпіонаті світу в ПАР. Після програного мексиканцям матчу гравець Ніколя Анелька дозволив собі лайку у відповідь на зауваження тренера. Реймон Доменек відрахував футболіста зі збірною, але того підтримала ціла група гравців. У результаті французи не вийшли з групи, тренер і глава федерації футболу пішли у відставку, а призвідці бузи отримали різні терміни дискваліфікації.
Не для того наша збірна з такими труднощами пробилася на чемпіонат Європи, щоб повторювати такі сумні історії. Це розуміють вболівальники, у тому числі і "Шахтаря", а дехто пропонує вирішити конфлікт радикальним шляхом - вигнати зі збірної Тараса Степаненка та Ярослава Ракицького, які стали своєрідними символами "ватности". Степаненко, нагадаємо, минулого літа відпочивав у Криму, у нього там є нерухомість, а Ракицький не співає національний гімн, що вкрай дратує всіх уболівальників.
Брати чи не брати цих двох на чемпіонат Європи - прерогатива Михайла Фоменка. Швидше за все, у Франції вони поїдуть. Тим паче, треба розуміти - якщо Степаненко і Ракицького "відчеплять", це у Ахметова піднесуть як розправу над людьми з іншими політичними поглядами, як тиск на інакомислячих і так далі. Навіщо ще більше політизувати ситуацію навколо збірної.
"Жертовними" фіговими листочками сьогодні прикриваються депутати з "Оппоблока" і "переселенці" з числа колишніх "регіоналів", чия політика при Януковичі стала причиною війни на сході. Їм дуже потрібні "жертви київської хунти" для пропаганди своїх реваншистських ідей. Нові олеся бузини, олеги калашникови... А тут підвернувся такий зручний випадок попіаритися. Степаненко вже і охорону дали, ще трохи і розігрують сценку, як злісні "правосеки" загрожують "бідному переселенцу". Про що обов'язково напишуть російські видання. На те і розрахунок.
Але проблема розкручування теми "жертв" у тому, що, як показує досвід, у переважної більшості громадян України на неї імунітет. Для кого Бузина був символом, для того і залишився. Те ж стосується і "Шахтаря". У цієї команди після негарного вчинку Степаненко вболівальників точно не додасться. Зате може убавиться, якщо менеджмент донецького клубу і далі буде ліпити з своїх футболістів таких "страстотерпців".
