Заблукали і деморалізовані. "Гібриди" бояться оточення Донецька

Минулий тиждень був багатим на події, так чи інакше пов'язаних з російською агресією на Донбасі. Та й на самій лінії протистояння було не тихо, проте ситуація залишається контрольованою нашим командуванням

Найбільш резонансними стали два теракти, в яких загинули відразу два полковники з елітних підрозділів Міноборони та Служби безпеки України: у Києві був підірваний автомобіль Mercedes , в результаті чого загинув полковник ГРУ Максим Шаповал, а ближче до вечора 27 червня в Костянтинівському районі Донецької області вибухнув автомобіль Opel, в якому знаходилися четверо співробітників СБУ (загинув один з них - полковник Юрій Возний, який керував відділом контррозвідки спецслужби, ще троє отримали серйозні поранення).

Причому почерк в обох випадках абсолютно однаковий і дозволяє говорити про початок нового етапу протистояння з Росією - цього разу ворог переходить на індивідуальний терор. А те, що це дії спецслужб сусідньої держави, сумнівів немає - обидві персони були не медійними, займалися конкретними напрямками (боротьба з російською агентурою та збір матеріалів для Гааги) і були небезпечними супротивниками в "боротьбі розвідок".

Крім того, минулого тижня обмінний фонд поповнився відразу трьома росіянами - на Донбасі узятий в полон російський військовий-контрактник, а поруч з аннексированным Кримом затримані два російських прикордонника.

Причому якщо "прикордонників" російська сторона визнала своїми військовослужбовцями, то уродженця Алтайського краю 23-річного єфрейтора Віктора Агєєва, взятого в ході знищення розвідувально-диверсійної групи "народної міліції ЛНР" в районі села Жолобок Луганської області, не визнає.

І це при тому, що інтерв'ю ЗМІ дала мати Агеєва, яка на камеру визнала, що її син служить за контрактом у бригаді спецназу у званні єфрейтора. По всій видимості, стара історія з Євгеном Єрофєєвим і Олександром Александровим повторюється.

Не зовсім зрозумілою на сьогодні є історія з росіянами, заарештованими в ніч на 30 червня, у Херсонській області. Під час допиту росіяни (один з них у званні старшого лейтенанта, другий - старшого сержанта) заявили, що "виконували роль порушників кордону на навчаннях, але збилися з маршруту". Однак навіть при першому погляді виникають серйозні сумніви в їхній версії. Насамперед військовослужбовці одного з мотопіхотних батальйонів, які, власне, і заарештували росіян (прикордонники прибутку через годину після події) кажуть, що до цього чули шум корабля на повітряній подушці, з якої, по всій видимості, і була спущена надувний човен. І ще питання - де їх зброю і чому в цивільній формі одягу (навряд чи думали, що один з бійців з типово азіатською зовнішністю зможе поспілкуватися з місцевим населенням)? Поки ж за рішенням Каланчацького райсуду їх заарештували на 15 діб. Ймовірно, скоро вони будуть обмінені на одного з наших заручників в Росії.

Тим часом на Донбасі продовжується позиційна війна. Минулий тиждень внесла нову нотку в її висвітлення у ЗМІ. Мова йде про фейкових новинах із зони проведення АТО, які були і раніше, але тепер, по всій видимості, росіяни та окупаційна влада включили цей важіль на повну потужність. Майже кожен день йдуть повідомлення про "просування в сірій зоні", про те, що ВСУ "продали свої позиції" на тому або іншому напрямку, "втратили дві БМП і танк" і т. д. Причому прес-служби як АТО, так і окремих бригад, які зараз знаходяться на передовій, просто не встигають реагувати. Мета таких вкидань зрозуміла - посіяти панічні настрої в українському суспільстві, підвести до тези "треба домовлятися з Донбасом".

Реальність же бойових дій така, що без локального настання за типом Мар'їнки 2015 р., лінію протистояння в ту або іншу сторону посунути неможливо - з лютого 2015 р. вся нейтральна зона між позиціями зайнята.

Саме тому бойовики, користуючись розташуванням своїх позицій в житлових районах Донецька і Макіївки, продовжують активно атакувати наші комунікації на прифронтових територіях (буквально в суботу в черговий раз була знеструмлена Донецька фільтрувальна станція, яка є критичною для постачання водою Авдіївки).

Що стосується військових цілей, то тут основним завданням бойовиків є спроба впливати на наших військових на трьох стратегічно важливих плацдармах для можливого оточення Донецька: Піски, Авдіївська промка і північно-західні передмістя Горлівки.

Цікаво, що є ділянки фронту, де навіть сильні бойові дії раніше не потрапляють у зведення. Мова йде насамперед про Докучаєвському напрямку, де бойовики весь тиждень пробували "на зуб" прибула за ротації 28-ю одеську бригаду. У результаті В п'ятницю ввечері практично в межах Докучаєвська розгорівся неабиякий бій, результати якого поки незрозумілі - за деякими даними, наші військові не лише відобразили ворожу атаку, але і змогли поліпшити свої позиції "на відвалах".

Практично затихло Луганське напрямок, що пов'язано в першу чергу з деморалізацією "4-ї бригади народної міліції ЛНР", яка за короткий час понесла серйозні втрати вбитими, пораненими і полоненими. За даними, що називається, "зсередини процесу", "контрактниками ЛНР" написані десятки заяв на звільнення, проте командування відмовляється їх підписувати, виставляючи основною умовою згоду на переведення військовослужбовця з іншого "підрозділи". На цьому тлі почастішали випадки самовільного покидання розташування, відвертий саботаж. Як свідчить наша розвідка, зараз командування бойовиків шукає можливість змінити "бригаду" на бойових позиціях.

На жаль, минулий тиждень не обійшлася без втрат - на фронті з різних причин (в тому числі і бойовим) загинуло дев'ять військовослужбовців, в тому числі і одна дівчина. Велика частина втрат припадає на вплив ворожої артилерії самого різного калібру. Таке активне і неприкрите порушення мінських домовленостей стало можливо на тлі повного паралічу місії СММ ОБСЄ.

Хоча весь час конфлікту її спостерігачі перебували під постійним пресингом з боку бойовиків - їм погрожували, у відкриту збивали літаки, проте зараз ситуація дуже серйозна. Так, на минулому тижні бойовики прибрали охорону від готелю Park Inn у Донецьку, де, власного кажучи, знаходиться штаб місії. Потім було абсолютно відверте здирництво - "заступник міністра внутрішніх справ ДНР" Микола Крютченко запропонував спостерігачам охорону вартістю 3 тис. євро в місяць. А для того щоб вразливі європейці були зговірливими, "абсолютно випадково" біля припаркованих броньованих машин місії сталася пожежа. Чим закінчилася ця історія, абсолютно незрозуміло (в офісі спостережної місії ОБСЄ в Україні інформацію про вимагання грошей залишили без коментарів), але те, що робота місії близька до колапсу, цілком очевидно. Адже навряд чи її спостерігачі будуть займатися покладеними на них обов'язками, не маючи гарантій безпеки однієї з сторін.

Таким чином, можна говорити, що розвиток ситуації на Донбасі перейшло на новий рівень - противник відкрито перейшов до тактики індивідуального терору, одночасно нарощуючи активність на критично важливих для себе оперативних напрямках.