За Україну вже все вирішили. Зеленському та Верховній Раді залишилося тільки капітулювати
Слідом за президентом Франції про необхідність повернення Росії в G7 ("Велику сімку", яка таким чином перетвориться в "Велику вісімку") заявив президент США. Безсумнівно, це погані новини для України.
Але найгірше навіть не в тому, що зараз Вашингтон, Париж, так і інші західні столиці будуть всіма способами домагатися від Києва капітуляції перед Москвою. Найгірше полягає в тому, що капітуляція Києва ознаменує новий переділ сфер впливу в Європі. І цей переділ однозначно відкидає Україну в сферу впливу Росії.
Трамп згоден, без умов
Нагадаємо, що ще 11 червня президент Франції Еммануель Макрон в інтерв'ю телеканалу RTS заявив, що Росію можуть повернути в G8, проте це залежить від зусиль Москви з виконання Мінських домовленостей і припинення війни на Донбасі. 19 серпня Макрон, приймаючи Путіна у форті Брегансон на Лазурному березі, підтвердив: "Вирішення цього конфлікту є магічною паличкою, яка відкриє двері РФ для повернення в клуб "Великої сімки", яка може стати "вісімкою"... Повернення до "вісімки", як і повернення до нормальних відносин між Росією і Євросоюзом, вимагає розв'язання кризи в Україні".
На наступний день цю тему розвинув президент США Дональд Трамп, приймаючи у Вашингтоні президента Румунії Клауса Йоханніса. На відміну від Макрона, який висував умови Путіну, Трамп, за повідомленням AFP, заявив, що може "безумовно" підтримати повернення Росії в G8. Як передав журналіст "Голосу Америки" Стів Герман, Трамп сказав: "Мені здається, що набагато доцільніше мати Росію в G7", - і додав, що його попередник Барак Обама вигнав Путіна з G7, "тому що його перехитрили". Втім, тут варто відзначити, що така позиція нинішнього глави Білого дому аж ніяк не нова - подібні думки він висловлював і раніше.
Незабаром Трамп і Макрон звірили свої позиції в телефонній розмові. Лідери двох країн зійшлися на думці, що Росію потрібно запрошувати на саміт G7 в наступному році, повідомив американський телеканал CNN з посиланням на анонімне джерело в адміністрації Трампа. Джерело телеканалу вказав, що з ініціативою повернення Росії в G8, до задоволення Трампа, виступив Макрон.
Також стало відомо про намір Трампа обговорити цю ідею про повернення до формату G8) на найближчому саміті G7, який повинен пройти в місті Біарріц на південно-заході Франції з 24 по 26 серпня. У червні минулого року на саміті G7 в Канаді Трамп уже піднімав питання відновлення G8 з участю Росії, однак лідери інших країн G7 тоді не підтримали його позицію. Тепер ситуація змінилася: Трамп виступає вже в тандемі з Макроном, напевно з їх думкою радо погодяться Італія і (для пристойності висловивши якісь застереження) Німеччина. Позиція Токіо та Лондона буде залежати скоріше від готовності Москви робити їм поступки у вирішенні двосторонніх проблем. А Канада, ймовірно, висловить особливу думку, але поступиться думку більшості - можливо навіть, за якісь відступні.
Все це підтверджує правильність стратегії Кремля: роби, що хочеш, і запасайся терпінням - країни G7 не стануть довго сердитися за образи українців. Однак це не означає, що ці країни просто-напросто втомилися підтримувати Україну. Ні, за зміну своєї позиції по Україні вони хочуть отримати від Кремля цілком конкретні бонуси.
На що Україну обміняли
У цьому плані для нас особливо важливо те, чого домагається Трамп. Зовсім не схоже, щоб він просто так здавав Путіну американські інтереси. Навпаки, Трамп щемить Путіна відразу за трьома напрямками.
По-перше, це ракетні озброєння. Якраз напередодні зустрічі Макрона з Путіним США випробували крилату ракету. Сталося це всього лише через три тижні після офіційного виходу США з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Як уточнив Пентагон, ракета вразила ціль на відстані понад 500 км. Договір забороняв виробництво і випробування ракет з дальністю 500 км і більш.
По-друге, це військові бази в Європі. Трамп зустрівся з президентом Румунії Клаусом Йоханнисом, звичайно ж, зовсім не заради того, щоб поділитися мрією про повернення Путіна в G8, а для того, щоб обговорити розширюється військове співробітництво. У Румунії з 2016 р. діє американська військова база, на якій встановлена система Aegis Ashore з пусковими установками Mk-41 і ракетами-перехоплювачами SM-3. Москва неодноразово звинувачувала Вашингтон в тому, що установки Mk-41 можуть бути використані для запуску крилатих ракет "Томагавк". Тепер, коли ДРСМД мертвий, ніщо не заважає тому, щоб американські крилаті ракети справді з'явилися на базі в Румунії. Тим більше що пускові для них і протиракет, по всій видимості, сумісні.
"Наші військові стоять плечем до плеча для захисту свободи і сподіваються зміцнити наші оборонні та стримуючі позиції на східному фланзі НАТО, в тому числі в Чорному морі, що має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки", - йдеться в спільній заяві Трампа і Йоханніса за підсумками зустрічі.
Нагадаємо, 12 червня Трамп прийняв у Вашингтоні президента Польщі Анджея Дуду і підписав з ним декларацію про співпрацю у сфері оборони. Згідно декларації США планують в найближчому майбутньому збільшити свою нинішню військову присутність у Польщі більш ніж на 1 тис. солдатів.
Нарешті, Трамп щемить Путіна на газовому фронті, будь-якими способами заважаючи реалізації проекту "Північний потік-2". Союзниками США тут виступають, знову ж таки, Польща і Румунія. До речі, Трамп і Йоханнис в спільній заяві зазначили: "Ми підкреслюємо наше негативне ставлення до "Північного потоку-2" і подібним проектам, які ставлять наших союзників і партнерів в енергетичну залежність від Росії".
Таким чином, Трамп чітко позначив, що він вважає зоною впливу США всю територію Європи, охватываемую Північноатлантичним альянсом. І Трамп бажає максимально послабити вплив Росії в цій зоні. І тут все чудово, за винятком того, що Україна у цю зону не входить.
Сенс запрошення Путіна назад в G8, власне, в тому і полягає, що Путіну пропонують задовольнитися Україною, а в справи Європи і США - не лізти. І можна припустити, що Путін дав згоду і тепер чекає, що США і ЄС виконають свою частину угоди - примусять Київ до капітуляції.
Що належить зробити Києву
Формально для реалізації цього плану є цілий рік - до саміту G7 (або вже G8?), який повинен пройти в США у 2020 р. Але Трампу, так і Макрону, потрібен результат швидше. Тому зараз, мабуть, події навколо російсько-українського конфлікту будуть прискорюватися.
21 серпня до Москви вилетів перший "човниковий переговорщик" - міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас. Перед зустріччю зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим він анонсував: "Нарешті, з'явилася надія на світло у кінці тунелю в таких питаннях як режим припинення вогню, відведення військ і втілення Мінських домовленостей... Тепер сторони повинні продемонструвати готовність до діалогу та дій, інакше в цьому конфлікті і надалі будуть гинути люди".
Не випадково в той же день з'явилися повідомлення про те, що найближчим часом Україна і Росія можуть обмінятися полоненими і що в обмін можуть потрапити українські військові моряки, незаконно затримані біля Керченської протоки в листопаді минулого року. Відомо, що Кремль домагається проведення цього обміну на російських умовах, фактично вимагають від Києва визнання провини українських моряків. І коду Клімкін відкинув ці пропозиції, то Зеленський дуже розлютився.
Трампу і Макрону потрібно, щоб обмін полоненими між Москвою і Києвом відбувся швидше, щоб вже на саміті G7 в Біарріце можна було заявити про початок нормалізації відносин між Україною і РФ. А далі настане черга швидких кроків для вирішення проблеми Донбасу. Від Києва будуть вимагати згоди на вибори в ОРДЛО і горезвісну формулу Штайнмайера: закон про особливий статус ОРДЛО на тимчасовій основі набуде чинності в день голосування, а на постійній - після підбиття підсумків виборів і підтвердження результатів відповідними структурами ОБСЄ.
Ні на миротворців ООН, ні на повноцінну виборчу кампанію, в якій могли б взяти участь українські партії, звичайно ж, не вистачить часу. Під повним російським контролем ОРДЛО будуть "обрані" маріонетки, які потім будуть диктувати Києву у відповідності зі своїм "особливим статусом".
Президент Володимир Зеленський і контрольована ним Верховна Рада мають небагато можливостей ухилитися від виконання всіх цих умов. Швидше за все, піарники Зеленського зуміють це продати населенню як виконання передвиборчих обіцянок покінчити з війною. Ймовірно, в обмін Київ отримає якісь бонуси - наприклад, у вигляді якоїсь програми міжнародної допомоги на відновлення економіки Донбасу. Але це буде початком кінця незалежної України.
