За сина відповіси: Хто виграє від конфлікту Гриценко з Луценком
В інтерв'ю Дмитру Гордону Анатолій Гриценко зазначив, що свого сина від фронту не ховав, "як це робили Порошенко, Луценко, Пашинський або той самий Турчинов". На його думку, якщо б сини президентів, прем'єрів, міністрів, глав адміністрацій, суддів, прокурорів були в АТО, то війна вже закінчилася. І раніше Анатолій Степанович говорив подібне, але не переходив на особистості. В цей раз перейшов і викликав гучний скандал.
"Я завжди вважав неприпустимим використовувати сім'ї у цілях політичної дискредитації. Але сьогодні дізнався, що кандидат у президенти Гриценко, намагаючись відповісти на питання Д. Гордона про причини його неучасті в АТО, заявив, що війна давно закінчилася б, якби я не ховав сина від фронту. Даю 24 години "чесному" полковнику для вибачення. Мій син пішов у 2014 на фронт добровольцем і служив солдатом 2-ї гармати 1-го вогневого взводу 2-ї батареї 1-го гаубичного дивізіону 55-ї Запорізької бригади. І поки бравий екс-міністр оборони заявляв, що заклик його сина є покаранням за громадянську позицію, мій Саша разом з побратимами вів вогонь по противнику з-під Пісків в ході оборони ДАПа", відреагував у Facebook на звинувачення Гриценко генеральний прокурор.
Кандидат у президенти також через Facebook попросив вибачення у сина Юрія Луценка, але перед батьком вибачатися відмовився. "Я знаю, що Луценко-син - дійсно доброволець, воїн, знаю, що він був в АТО, хоча і далеко не рік, як інші. Але воював, тому честь сину і хвала", - написав він. Виходить, знав, але збрехав?
Покарати кривдника вирішила дружина генпрокурора, нардеп Ірина Луценко. "Від імені всіх матерів наших захисників Вітчизни подам на Гриценка в суд. І всі гроші віддам на потреби армії. Хоч так примушу цього брехуна допомогти Збройним силам України", - заявила вона. І перерахувала "гріхи" екс-міністра оборони, з-за яких, на її думку, наші армійці на початку війни опинилися в скрутній ситуації.
Перепалка політиків розколола соцмережі. Одні стали на бік Луценка, звинувативши Гриценко в тиражуванні фейків російської пропаганди. Інші - на бік полковника, адже в громадській думці міцно закріпився стереотип, що на фронті воюють тільки діти робітників і селян, а мажори відсиджуються по ресторанах і нічних клубах. З огляду на передвиборчу кампанію, скандал, викликаний заявою лідера "Громадянської позиції", обіцяє мати серйозні наслідки і для нього, і для представників владної команди. Адже, по-перше, Гриценко порушив існує в нашому політикумі табу на дискримінацію політиків з-за їхніх дітей. Але при цьому накликав неприємності і на себе.
Він неодноразово розповідав (і в згаданому інтерв'ю також про те, як його син був командиром взводу з охорони аеродрому в Днипре, але це підрозділ нібито за наказом із Києва хотіли ліквідувати. "Я поставив всіх на вуха і з'ясував, що Петро Олексійович дав пряму вказівку відкликати мого сина в тил, щоб закрити мені рот", - заявляв екс-міністр оборони. А раніше від нього чули історію про полон сина в Криму, куди він поїхав з "Автомайданом". "Над сином знущалися, били і вимагали дати свідчення, що я нібито співпрацюю з американцями тощо. Але він не зламався! Потім, після референдуму в Криму, всіх автомайдановцев відпустили", - розповів Гриценко.
Обидві історії сприймалися з певним скепсисом. Однак, знову ж таки з-за цього табу, правди ніхто не шукав. Після заяви Гордону спробують знайти. Інша справа, чи програє від цього сам кандидат в президенти. Відомо, що він обрав тактику нападу на опонентів і радикалізації передвиборної кампанії. Це було видно ще з подій в Одесі, коли на його активістів напали. Гриценко в нападі звинуватив СБУ, але вагомих доказів не надав. Нинішня ж історія - ще один пункт його тактики. І якщо у відповідь Анатолій Степанович отримає інформаційні атаки, можна не сумніватися - буде говорити про синів-"мажорів" ще голосніше. Тому що розуміє, що така риторика знаходить відгук у певної частини виборців.
По-друге, судячи з партійних форумів, де висувалися кандидати в президенти, і Гриценко також, використання учасників АТО в політичних цілях знову стає трендом. Причому у всіх випадках це досить негативно сприймається частиною виборців. Так і самими учасниками війни. Розтягувати їх по партійних квартирах під вибори - порочна практика. Гриценко своїми заявами пішов ще далі: він почав ділити захисників країни на тих, хто воював більше або менше. Зрозуміло, що це розраховано на певний електорат, але з-за сварок навколо цієї теми виграє тільки зовнішній ворог: в Україні вже ветеранів на сорти ділять, це ж просто знахідка для російської пропаганди.
Про це, мабуть, кандидати в президенти зараз не думають, бо живуть лише виборами. Ми про те, що повинна бути реакція на висловлювання Гриценко не тільки від сім'ї Луценка, але і від ветеранських організацій та громадськості. У нас немає кращих чи гірших захисників Вітчизни, і це повинні раз і назавжди запам'ятати всі доморощені політики. Мірятися, чий син довше воював, а чий був в АТО менше - принизливо.
По-третє, залишається сподіватися, що Ірина Луценко виконає свою обіцянку, і позов до Гриценка все-таки буде. І після цього розбирання перейдуть з Facebook і телеефірів в зал суду. Так, як це відбувається в нормальних країнах. Звичайно, піар обох сторін нікуди не дінеться, однак ця історія може стати прикладом цивілізованого вирішення конфлікту, як на Заході: збрехав - відповідай за наклеп, ні - доведи свою чесність у суді, і тоді нехай вибачаються інші.
