Урок американської дипломатії. Як Пекін став розмінною монетою між Вашингтоном та Києвом

Поправка від Байдена

Спільна прес-конференція Джо Байдена та Володимира Зеленського під час саміту G7 була короткою, але ненудною. Останнє питання було до Зеленського і стосувалося Китаю: по-перше, чуток про можливі постачання китайської зброї до Росії, по-друге, просування Китаєм власного мирного плану, а по-третє, "чи є Китай партнером Росії в тих злочинах, які вона вчиняє?"

Зеленський у відповідь розповів про свою телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном: "Він заявив, що не продаватиме Росії жодної зброї. Подивимося, але він мені сказав. Якщо він порядна людина, то не буде, тому що він дав мені слово".

Відповідаючи на другу частину питання, Зеленський перерахував принципи свого мирного плану. "Якщо Китай має альтернативний погляд на це, він може підготувати альтернативну формулу миру — якщо ми поділяємо спільні погляди на неї, глобально, з усім світом. Отже, якщо вони підуть тим самим шляхом до миру, ми знайдемо діалог", — сказав він. Було видно, що різких слів на адресу Китаю він не хоче вимовляти.

Замість нього це зробив Байден. "Між іншим, Китай постачає не зброю, а здатність виробляти цю зброю та доступні для цього технології. Тож це, по суті, допомога Росії", — відповів він замість Зеленського на третю частину питання і завершив прес-конференцію.

Поведінка Байдена не дивна. Напередодні саміту G7 Держдепартамент США на прохання України оголосив санкції проти китайських компаній, які допомагають Росії виробляти зброю. І Вашингтон розраховує, що Київ виконуватиме свою частину угоди: перестане загравати з Пекіном.

На прохання Єрмака

Про що Київ просив Вашингтон, нам відомо від керівника офісу Зеленського Андрія Єрмака, який 16 травня оприлюднив план дій для посилення санкцій проти Росії, запропонований групою Єрмака — Макфола. Ось кілька пунктів із цього чудового 51-сторінкового документа:

• Розширити вторинні санкції. Особи та компанії в інших країнах — таких як ОАЕ, Туреччина, Китай, країни Центральної Азії та Кавказу, — які надають допомогу Росії в ухиленні від санкцій, мають бути притягнуті до відповідальності, необхідно утримувати їх від продовження постачання та підтримки війни Росії.
• Вирішальною є протидія посередникам у третіх країнах, які постачають Росії важливу для війни продукцію від виробників з країн [проукраїнської] коаліції. Це компанії в Китаї, Туреччині, ОАЕ, а також на Кавказі та в Центральній Азії. […] Якщо це робити всебічно, послідовно і регулярно, це може серйозно вплинути на закупівельні спроможності Росії.
• Санкції щодо фінансових операцій та установ у "дружніх" країнах, які сприяють російській торгівлі, з особливим акцентом на Центральній Азії, Кавказі, ОАЕ, Китаї та Туреччині.

І Білий дім виконав прохання Банкової. 12 червня Держдепартамент США ввів санкції щодо підприємств, що базуються у Китаї та інших країнах, які продовжують продавати до Росії "ключові товари подвійного призначення, включаючи критично важливі компоненти, які Росія використовує у своїх системах озброєнь". "Департамент продовжує докладати зусиль для руйнування мереж та каналів, через які Росія може закуповувати технології та обладнання з третіх країн для підтримки своїх військових зусиль. Сьогоднішні санкції спрямовані проти виробників, експортерів та імпортерів товарів, які мають вирішальне значення для російської військово-промислової бази", — прокоментував Держдеп. Одночасно з ним запровадило санкції проти низки компаній, зокрема китайських, міністерство фінансів США.

Байден на прес-конференції із Зеленським анонсував подальші кроки у цьому напрямі. "На Великій сімці ми обговорили наше загальне занепокоєння з приводу таких країн, як Китай, які постачають Росію матеріалами, необхідними для її військової машини. І ми погодилися зробити колективні дії щодо протидії цій діяльності", — повідомив він.

Антикитайські санкції потрібні Байдену ще й як елемент передвиборної кампанії. Дональд Трамп постійно критикує Байдена за надто м'яку позицію щодо Китаю. Тому Байден вимушений демонструвати жорсткість.

Місяць тому він підняв мита на китайські електромобілі вчетверо — до 102,5%, а також обклав тарифами в 25% китайські батареї для електромобілів та сировину для їхнього виробництва, напівпровідники, деякі види сталі, алюміній, портові крани та медичні маски. Заявлена мета — обмежити приплив китайських товарів, ціни на які, на думку США, занижені завдяки китайським субсидіям власним виробникам та втручанню Компартії Китаю в економіку.

"Де ви були три з половиною роки? Давно це треба було зробити. І не тільки на електромобілі, а й на інші товари теж. А то Китай на нас наживається", — прокоментував Трамп. Він погрожує ввести імпортний тариф у 60% на весь китайський імпорт, якщо виграє вибори та повернеться до Білого дому у січні 2025 року.

Проте невідомо, чи захоче Трамп карати Сі Цзіньпіна за допомогу Путіну. А Байден робить це вже.

Не озираючись на Пекін

Зрозуміло, що Білий дім хотів би, щоб Банкова, як мінімум, не підігравала Пекіну на геополітичній арені. Це означає, наприклад, не погоджуватись на миротворчі пропозиції Китаю.

23 травня Китай та Бразилія погодили мирний план із шести пунктів. Він пропонує, зокрема, "проведення міжнародної мирної конференції у належний час, визнаний як Росією, так і Україною, з участю всіх сторін, а також чесне обговорення всіх мирних планів".

Важливим кроком на шляху до цієї мирної конференції, запропонованої Китаєм та Бразилією, могла б стати конференція про мир для України (Зеленський називає її Глобальним самітом миру), яка відбудеться у Швейцарії 15-16 червня без участі Росії.

Такий варіант розвитку подій промальовувався досить чітко. Як розповіла "Європейська правда", 28 травня з Берна до всіх столиць передали проект комюніке швейцарського саміту, обговорений перед тим з представниками Києва. Цей проект виявився дуже небезпечним для України. Зокрема, він відкривав простір для міжнародного обговорення всіх альтернативних бачень миру, у тому числі й китайсько-бразильського, який передбачає зупинку посилення ЗСУ західною зброєю та припинення бойових дій (що означає збереження російської окупації як мінімум на тих територіях, які вона вже контролює) .

У проекті комюніке швейцарського саміту було записано: "Ми домовилися здійснити конкретні кроки, що стануть заходами зміцнення довіри [між Україною та РФ] у вищезазначених сферах з подальшим залученням представників Російської Федерації [до переговорів]. Ми також домовилися провести наступний саміт". Цим "наступним самітом" якраз і могла б стати запропонована Китаєм та Бразилією мирна конференція з рівною участю України та Росії.

4 червня міністр закордонних справ КНР Ван І заявив, що вже 26 країн погодилися приєднатися до мирного плану, який погодили Китай та Бразилія. За його словами, Росія та Україна окремо "підтвердили більшу частину змісту" цього плану.

Відомо, що у організації швейцарського саміту велику роль грають західні партнери. Це неодноразово і з вдячністю зазначав Зеленський. Дата конференції спеціально підігнана під закінчення саміту G7 в Італії, щоб учасники зустрічі в італійському Фазано одразу перебазувалися до швейцарського Бюргенштока.

Але лідерам країн G7, напевно, було б дивно брати участь у конференції, яка відбувається не за їхнім сценарієм, а китайським. І зовсім не вписувалося в плани Білого дому, щоби ця конференція стала трампліном для реалізації китайсько-бразильського плану. Якби Пекін зумів перехопити геополітичну ініціативу, це стало б кошмаром передвиборної кампанії Байдена.

Не фантазуватимемо, що відбувалося за лаштунками: хто на які кнопочки натискав і за які ниточки смикав. Важливим є результат. А він проявився досить чітко.

По-перше, 2 червня Зеленський у Сінгапурі звинуватив Китай у спробах зірвати Глобальний саміт миру у Швейцарії. Це свідчило, що відносини між Києвом та Пекіном значно погіршилися. Водночас, це означало, що китайський сценарій на конференції в Бюргенштоку зірвався.

По-друге, за інформацією "Європейської правди", 9 червня Швейцарія розіслала всім країнам новий проект комюніке. У ньому виправлено пункти, найнебезпечніші для України. Нове формулювання каже, що братимуть до уваги лише ті мирні пропозиції, які відповідають міжнародному праву та Статуту ООН. Викреслено фразу про те, що саміт починає розробку нового "спільного" бачення мирного плану. І головне — видалено згадки про "другий мирний саміт", які натякали на зобов'язання запросити Росію до участі у ньому.

А по-третє, Байден на прес-конференції із Зеленським у Фазано розповів, чого нам усім чекати від саміту у Бюргенштоку. Сам Байден туди не поїде, замість нього буде віце-президент США Камала Гарріс, але це не означає, що йому не важливо, чим усе закінчиться.

"Угода, яку ми з президентом Зеленським щойно підписали [двостороння угода про безпеку між США та Україною], викладає наше спільне бачення справедливого миру, миру, заснованого на Статуті ООН та принципах суверенітету та територіальної цілісності, миру з широкою базою підтримки у всьому світі, який покладає на Росію відповідальність за збитки, завдані нею в цій війні. Ми побачимо, як це бачення буде рішуче підтверджено на історичній мирній конференції, яка пройде у Швейцарії у ці вихідні, де віце-президент Гарріс представлятиме Сполучені Штати", — анонсував він.

Банковій залишається слідувати цьому сценарію і дякувати Білому дому за виконання прохання про антикитайські санкції.