З привітом від ФСБ. Чому змінили "спікера парламенту ЛНР"
Володимир Дегтяренко, якого сьогодні змістили з крісла "голови Народної заради ЛНР", очолив "парламент" псевдореспубліки 1 квітня 2016 року, коли тодішньому ватажку "ЛНР" Ігорю Плотницькому вдалося скинути зі "спікерського" крісла свого внутрішнього конкурента в колаборантському середовищі Олексія Карякіна, котрий був змушений терміново тікати за межі ОРЛО. Саме Дегтяренко остаточно позбавив "Народну раду ЛНР" зайвих дискусій та перетворив її у луганський аналог "скаженого принтера", що виконує будь-які забаганки "адміністрації" Плотницького.
До цього 35-річний Дегтяренко значився пересічним "депутатом парламенту", куди потрапив після незаконних "виборів" у листопаді 2014-го за списком сепаратистського руху "Світ Луганщині". В результаті одразу подавши у відставку з посади "керівника" Лутугинського району (пробув у такому статусі трохи більше місяця), передавши "повноваження" у Лутугиному громадянину Росії, відомому бойовику-найманцю НЗФ "Зоря" Єгору Руського (у 2016-му останньому вдалося благополучно повернутися із награбованим в РФ та навіть балотуватися, щоправда, невдало, у мері рідного міста Ухта Республіки Комі). Паралельно "спікер НС ЛНР" значився одним з двох заступників Плотницького у місцевій "партії влади" - русі "Світ Луганщині".
Альо це все було до перевороту Корнета - Пасічника та втечі у Підмосков'я на ПМЖ Плотницького. Попри те, що формально "голова Народної ради" є другою посадовою особою в "ЛНР" та, згідно "конституції республіки", тимчасово виконує, в разі чого, обов'язки "глави" цього квазідержавного утворення, Дегтяренко завжди був фігурою суто номінальною, відтак говорив та робив те, що наказував йому Плотницький. Втім, коли в листопаді цього року переміг екс-голова МДБ ЛНР" Пасічник, то Дегтяренко швидко перебіг на бік нового шефа та навіть і не заікнувся про те, що "в. о. глави республіки" має бути саме він, а не якийсь там ставленик ФСБ. Більше того, "спікер" тоді швидко організував засідання "парламенту", де внесли екстренні зміни до "конституції", аби легалізувати входження на "ЛНР"-трон саме Пасічника.
І вісь тепер Дегтяренка викинуто як відомий предмет одноразового використання, бо зрадникам ніхто не довіряє, тім більше співробітники ФСБ, які підозрюють навіть свою тінь. А екс-спікер" вже занадто перестарався у зраді Плотницького. Тож тепер Пасічник зробив свою особисту ставку, але довго не заморочувався - перст ватажка впавши на першого "віце-спікера", що також представляє "Світ Луганщині", Дениса Мірошниченка.
У довоєнний час цей персонаж був функціонером луганського осередку Партії регіонів, допомагаючи своєму тодішньому шефу Олегу Акімову і в "біло-блакитному комсомолі" ("Молоді регіони"), і в комунальному закладі при Луганській облраді "Спорт для всіх", який особливо відзначився махінаціями на тендерних закупівлях та привласненням коштів, призначених для спорудження дитячих майданчиків.
Колися 30-річний Мірошниченко в якості директора Луганського обласного центру розвитку дитячого руху "Лугарі" активно долучався до організації "антифашистських" мітингів та різноманітних акцій "на захист російської мови і самобутньої культури Луганщини". Тепер Мірошниченко очолює "Патріотичне об'єднання "Булат", що займається вербуванням, військовою підготовкою й ідеологічною обробкою молоді та школярів на окупованій території Луганської області саме під "дахом" місцевого осередку ФСБ - "МГБ ЛНР", яке очолював Пасічник.
А щодо минулого скинутої людини Плотницького - Дегтяренка, то в його публічній біографії значитися лише наступне: "Народився в місті Лутугине Луганської області, у 1999 р. закінчив Лутугинську СШ № 2, у 2004 р. - Донбаський державний технічний університет (Алчевськ) за фахом "промислове та цивільне будівництво", в 2011 р. - то й же вуз за фахом "економіка підприємства", працював у промисловості, бізнесі, органах державної влади". Тобто, по суті, був ніким. Особливо якщо порівнювати з перспективним молодим "регіоналом" Мірошниченком.
