Південний фланг НАТО. Навіщо американці випробовують на міцність українську систему ППО

Румунія і Україна — країни Чорноморського регіону, на які останнім часом звертає активну увагу Вашингтон. Після захоплення Криму і його посиленої мілітаризації зусилля американського військового відомства направляються на так званий південний фланг НАТО — Україна (за певних умов) може отримати серйозний статус "союзника США поза НАТО".

У 2016 р. у Румунії було розгорнуто наземний комплекс Aegis Ashore, що входить в систему американської системи протиракетної оборони (її елементи також розміщуються або будуть запущені найближчим часом у Польщі і Японії). Ця сучасна система включає в себе цілу мережу радіолокаторів, пускові установки з ракетами-перехоплювачами і систему управління, здатну діяти спільно з корабельними установками Aegis і наземними мобільними системами ППО (ЗРК Patriot). Aegis Ashore здатна відстежувати і збивати міжконтинентальні балістичні, а також крилаті ракети.

Свого часу цей крок викликав бурхливу реакцію з боку Москви — пускові установки цієї системи Мk 41 потенційно сумісні з американськими крилатими ракетами Tomahawk, так що їх цілком можна використовувати в якості ударних.

Днями ж стало відомо, що військово-повітряні сили США розмістили безпілотні літальні апарати MQ-9 Reaper і близько 90 військовослужбовців обслуговуючого персоналу на 71-й авіабазі в румунському місті Кимпія-Турзій. Дрон MQ-9 Reaper може досягати швидкості понад 400 км на годину і перебувати в повітрі до 24 годин, в залежності від модифікації він несе до чотирьох ракет "повітря-земля" AGM-114 "Хелфайр" або бомби Mark 82 з GPS-наведенням.

MQ-9 Reaper вже довели свою ефективність в Іраку, Сирії та Афганістані. Безпілотники набагато дешевше літаків, тривалість їх польоту довше, а керують ними оператори, які перебувають у цілковитій безпеці і можуть працювати позмінно в комфортних умовах. Утім, ударні БПЛА ефективні тільки проти супротивника, що не має достатньої кількості сучасних засобів ППО.

Оскільки ймовірна лінія протистояння з Росією дуже протяжна, росіяни не в змозі захистити всі свої позиції, тому зосередилися на створенні певних захищених зон — Калінінград на Балтійському морі, авіабаза "Хмеймім" у Сирії, Севастополь в окупованому Криму і Новоросійськ на Чорному морі. Втім, ефективність їх новітніх зенітно-ракетних комплексів С-400 і військової системи "Панцир" вельми сумнівна. Особливо на тлі того, що американські фахівці після турецького контракту вже мають доступ до комплексу С-400, а "Панцири" в Сирії ізраїльські ВПС знищують буквально всім, що є під рукою.

Формально розміщення MQ-9 Reaper в Румунії — це тимчасовий захід, викликаний розвитком ситуації на Південному Кавказі, — йдеться перш за все про війну в Нагірному Карабаху, посилення російської присутності в окупованому Криму і щільною інтеграцією України в систему оборони Альянсу. Проте, швидше за все, американська повітряна присутність тут планується надовго. Так, командувач ВПС США в Європі і Африці Джеффрі Харріджан вже заявив: "Передове базування готових до дій MQ-9 у цьому ключовому стратегічному районі запевнить наших союзників і партнерів, що ми можемо швидко відреагувати на будь-яку загрозу, яка виникає, а також продемонструє це нашим противникам".

Одним із завдань "румунських" безпілотників стане відпрацювання взаємодії з українськими збройними силами. Ще на початку грудня 2020 р. у результаті зустрічі представника ВПС США в Європі Кевіна О'Брайена і виконуючого обов'язки командувача повітряного командування "Захід" Повітряних сил України генерал-майора Дмитра Карпенка було досягнуто згоди про те, що ударні безпілотники MQ-9 Reaper Військово-повітряних сил США випробують на міцність системи протиповітряної оборони, що знаходяться на озброєнні української армії. Так, завдання БПЛА — пробити український протиповітряний щит на західному кордоні країни.

Американським фахівцям дуже цікаві можливості українських комплексів С-300 (які складають основу ППО РФ) по боротьбі з безпілотниками такого класу. У ході таких навчань і будуть формуватися методичні рекомендації для прориву російської системи ППО. Для українських же зенітників і штабістів це цінний досвід взаємодії зі структурами НАТО на нижчому рівні.

Очевидно, що після посилення американської активності в Румунії та Україні Росія зробить крок у відповідь. Уже було оголошено про те, що в окупованому Криму вже в цьому році почнеться будівництво нової РЛС "Яхрома", здатної на огляд у чотирьох діапазонах на 270 градусів. Росіяни також сподіваються, що зможуть побудувати їх у Калінінградській і Амурській областях, а також у Воркуті — пріоритети протиракетної оборони очевидні.

У той же час підвищується і роль України — не тільки як плацдарма для здійснення розвідувальної діяльності в інтересах НАТО, але і як самостійного гравця, зацікавленого в деокупації Криму, а також непідконтрольних Києву територій Донецької і Луганської областей. У цьому ряді стоїть, зокрема, і прийняття на озброєння берегових протикорабельних комплексів "Нептун", і спроби посилення ВМСУ.