• USD 41.2
  • EUR 44.8
  • GBP 53.5
Спецпроєкти

Європарламент жорстко "пройшовся" по Україні у своїй резолюції

Європарламент затвердив резолюцію про виконання Україною Угоди про асоціацію, в якій піддав жорсткій критиці офіційний Київ через корупцію, гальмування реформ, відсутність незалежних судових інституцій тощо

Україна/ЄС
Україна/ЄС
Реклама на dsnews.ua

Голосування за резолюцію відбулося увечері 10 лютого, документ підтримали 526 європарламентарів, інформує "ДС".

Результати голосування оголосили сьогодні вранці, 11 лютого, адже більшість депутатів брали участь у засіданні по відеозвʼязку, а голосували за допомогою електронної пошти. Доповідачем по Україні виступив депутат від групи Європейської народної партії Міхаель Галлер (Німеччина).

Резолюція складається з преамбули та підрозділів. У самій преамбулі міститься критика на адресу Києва, вона складається з 61 пункту. У доповіді девʼять розділів, які включають 137 пунктів.

"Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 і може подати заявку на вступ до Союзу за умови, що вона дотримується всіх копенгагенських критеріїв і принципів демократії, поважає основні свободи, права людини і меншин і підтримує правило закону", — йдеться в преамбулі, яку цитує "Інтерфакс-Україна".

Також в документі зазначено, що 22-й саміт Євросоюз-Україна визнав європейські прагнення Української держави, привітав її європейський вибір. Ппід час саміту було визнано істотний прогрес, досягнутий Україною в процесі реформ. Також Європарламент привітав вже досягнуті результати у виконанні Угоди про асоціацію та всеохоплюючу й поглиблену зону вільної торгівлі.

У резолюції окремо йдеться про місцеві вибори, які відбулися в Україні минулої осені. Зокрема зазначено, що за оцінкою громадянського суспільства та експертів, місцеві партійні організації, кандидати та члени виборчкомів не змогли належним чином підготуватися до реєстрації кандидатів. Причиною тому, на думку ЄП, стало те, що зміни до Виборчого кодексу взяли безпосередньо перед виборчим процесом. Також зазначено, що введення механізмів контролю зверху вниз, що закріплюють принцип імперативного мандата, а також привʼязка партійних списків до мінімальної кількості виборців в 10 тисяч, послаблює демократичний характер виборів.

У резолюції констатується, що тоді як Україна досягла значних успіхів у виконанні зобовʼязань, повʼязаних з Угодою про асоціацію та інтеграцію з Союзом, необхідно завершити декілька розпочатих реформ: у сфері верховенства закону, належного управління та боротьби з корупцією.

"Попри помітний прогрес, широко поширена корупція продовжує гальмувати процес реформ в Україні, а триваюча конституційна криза являє собою загрозу здатності президента і Верховної Ради проводити реформи", — стверджує доповідач, додаючи, що "олігархи, схоже, відновлюють політичний вплив", а також необхідно брати до уваги, що все ще необхідно вжити деяких додаткових заходів, щоб уникнути відкату назад, з упором на судову систему".

У резолюції стверджується, що весь потенціал проведених реформ не реалізується через динаміку процесу реформ і повʼязані з ними інституційні проблеми, а реформи також підриваються внутрішньою інституційною нестабільністю і суперечностями, відсутністю чітких орієнтирів, слабким потенціалом, обмеженими ресурсами та зовнішніми факторами, такими як пандемія COVID-19, а також відсутністю політичної рішучості схвалити й забезпечити повну незалежність судових та економічних інститутів і недопущення вибіркового використання правосуддя.

Крім того, констатується, ґрунтуючись на нещодавньому звіті Офісу Комісара ООН з питань прав людини, що в Україні відсутній прогрес у кримінальному провадженні серйозних порушень прав людини, ймовірно, скоєних військовослужбовцями українських Збройних сил, а також затримка та недостатній прогрес у розслідуванні злочинів, повʼязаних із Майданом.

У резолюції також детально йдеться про війну на сході України, зі згадуванням кількості убитих, тимчасово переміщених, увʼязнених у тюрмах українців, про гуманітарну кризу, про погіршення ситуації з правами людини і на сході, і на Кримському півострові, переслідування кримських татар за політичними мотивами.

Згадується і про ситуацію зі свободою преси, необхідністю "послабити жорстку хватку олігархів над ЗМІ, заохотити редакційну незалежність та боротися з безкарністю за злочини насильства проти журналістів".

"ЄП шкодує про те, що політичний клімат у країні погіршився, коли залякування, мова ворожнечі й політичний тиск широко використовуються в політичних цілях; наполегливо закликає владу рішуче засудити і заборонити діяльність екстремістських і таких, що розпалюють ненависть, груп і веб-сайтів, що створюють напруженість у суспільстві та неправомірно використовують особисті дані сотень людей, включаючи журналістів, політиків і членів груп меншин", — ідеться в резолюції.

Крім того, згадуються ситуації з гендерною рівноправністю, ЛГБТ та ромами.

Раніше повідомлялося, що Україна і Євросоюз починають перегляд Угоди про асоціацію.

    Реклама на dsnews.ua