Євген Магда: Скорочення кількості нардепів до 300 — популізм з особливим цинізмом
Про плюси й мінуси президентської ініціативи зі скорочення кількості народних депутатів, шанси на її втілення та можливі наслідки "ДС" поговорила з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою
"ДС" 14 січня комітет з правової політики Верховної Ради рекомендував до ухвалення законопроєкт №1017, який передбачає зменшення складу парламенту до 300 депутатів. Чому влада вирішила педалювати це питання саме зараз?
Є.М. Власне кажучи, ця тема піднята тому, що владі нема чого запропонувати українцям. Тому вони діють за принципом "назад в майбутнє". Йдуть через кучмівський референдум 2000 року, адже його рішення були юридично підтверджені, це єдине питання, яке поєднує опитування Зеленського під час місцевих виборів з тим референдумом, який активно проводив "директор парламенту" Олександр Волков. Гадаю, якихось аргументів на користь інших своїх ідей у влади нема, тому вона пропонує речі, які традиційно користуються популярністю у пересічних українців. Ну це ж класно: зменшити кількість депутатів, а ще й урізати їм зарплату, і ще багато чого. Тільки чомусь забувають, що на референдумі 2000 року була ще й тема верхньої палати парламенту. До речі, я не виключаю, що вона ще випливе, бо у нас ідея політичного зеппінгу, тобто переключення, живе й перемагає. Окрім того, вкидаються речі, які стали потрібними лише тому, що прозвучали в "5 питаннях від Зеленського". Але подальші дії щодо них ніде не оприлюднені, і про них не йдеться.
"ДС" Яким шляхом може піти Зеленський, якщо його ініціативу провалять в Раді: можливо, спробує знову запитати думку українців?
Є.М. Хоча на сьогодні не існує закону про всеукраїнський, так само як і місцевий референдум, потреба формувати порядок денний, який створює якийсь простір для політичного маневру, безумовно, існує. Тому команда Зеленського зараз активно маніпулює, китайський досвід намагається перетягти сюди з соціальними кредитами та іншими речами. Можна звертати увагу на багато різних моментів, але проводити будь-які політичні реформи на голодний шлунок досить проблематично, і у владі про це добре знають.
"ДС" А є у скорочення кількості депутатів якісь плюси, окрім популістського аргументу про те, що цього хоче народ?
Є.М. Єдиний плюс, який може бути, — це фіксація того, що чисельність у 450 депутатів, яка нам дісталась від Верховної Ради УРСР, зараз не зовсім актуальна: кількість населення зменшилась, а депутатів стільки ж, як і було. Але мені невідомі якісь ініціативи з обрахування чисельності парламентаріїв, чому влада вирішила зробити так, а не інакше. Тобто це популізм під виглядом законотворчості, та ще й з особливим цинізмом. Насправді коефіцієнт корисної дії депутатів від їхньої кількості в Раді не залежить, але є очевидний мінус: пересічному виборцю буде складніше спілкуватися та знаходити спільну мову з народними обранцями, якщо їх стане на третину менше.
"ДС" У комплекті зі скороченням йде і закріплення в Конституції пропорційної виборчої системи в Раду. Чи проголосують за це мажоритарники?
Є.М. В Україні немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, тому можуть бути різні варіанти. Виходячи з того, що наступні вибори будуть за партійними списками і багато нинішніх депутатів розуміють, що вони не потраплять до наступного скликання Ради, то може "на зло кондуктору" вони й підтримають подібні ініціативи. Разом з тим мажоритарники розуміють, що їм треба буде шукати місце в майбутній політичній конфігурації. Я не думаю, що до наступної Ради (а багато хто говорить, що вибори можуть відбутися і у 2021 році) потрапить дуже багато нинішніх парламентаріїв. Тому для мажоритарників немає реального стимулу, водночас є проблеми всередині багатьох фракцій, бо посилюється політична конкуренція.
"ДС" Уявімо, що скорочення кількості депутатів підтримала не лише монобільшість, а й опозиція. Якими можуть бути наслідки?
Є.М. Будь-яка людина, яка вивчала основи філософії, розуміє, що для переходу кількості в якість потрібен час. Тому будуть говорити про економію на витратах на депутатів. Однак розмова про економію на парламенті, а з іншого боку — збільшення витрат на Офіс президента, МВС, Офіс генпрокурора, виглядає досить смішно. Тому я не бачу якихось серйозних переваг та перспектив у цієї ініціативи, це "інформаційна бомба", яка дозволяє привернути увагу суспільства.
"ДС" До речі, у Конституційного Суду виникли зауваження до цього законопроєкту, але в парламенті на це не звернули уваги. Гадають, що й так пройде?
Є.М. Не зважати на думку суддів КС зараз в тренді, адже КС перебуває "в чорному тілі", зараз більше переймаються відпочинком Тупицького в ОАЄ, наче він мав би жити на прожитковий мінімум. Сваволя часто є синонімом недалекоглядності, а ще частіше — синонімом низького інтелектуального рівня. Наші громадяни на демократичних виборах 2019 року обрали політичний експеримент, і його наслідки вони мають відчути на собі повною мірою.
