Яценюк вирішив захищати своє прем'єрське крісло до останнього
Останніми днями проявилося декілька ознак передвоєнного стану між ключовими політичними гравцями. Перша ознака - створення президентським указом Координаційного центру забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України. Цей орган деякі експерти назвали "паралельним урядом" та спрогнозували конфлікт між координаторами та урядовцями.
Друга ознака - альтернативний мінфінівському законопроект про податкову реформу, розроблений робочою групою, якою опікувалася Ніна Южаніна, голова парламентського комітету з питань податкової і митної політики, депутатка "БПП". Навесні Національна рада реформ при Президенті створила групу "Податкова реформа" на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько. До складу групи увійшло багато фахівців, проте єдиного документу вона так і не виробила. Таким чином, на сьогодні є законодавчі податкові ініціативи, умовно, від Яресько і від Южаніної. Попри те, що МВФ пообіцяв зупинити фінансування України в разі внесення до парламенту альтернативних мінфінівським податкових ініціатив, Южаніна повідомила, що цей документ таки буде внесено до ВР. Але після виборів, щоб, так би мовити, уникнути звинувачень в політичному підґрунті.
Але деякі експерти зауважували, що податкові новели даного документу мотивувалися передвиборчими стратегіями. Простіше кажучи, президентській партії потрібно було з чимось йти до малого і середнього бізнесу. У МВФ же стали на бік Мінфіну. Що логічно, адже там, по-перше, не мислять передвиборчими проблемами окремих українських партій, а, по-друге, донори знайшли спільну мову з Яресько. Навіщо ж комітет продовжує просувати свій документ? Варіанти два: або для посилення конфлікту з урядом, або для того, щоб вийти з гри з більш-менш красивою "міною". Мовляв, ми хотіли, але МВФ і депутати завадили.
Третя ознака - клінч, в який пішов Яценюк та члени його команди в уряді з головою ДФС Романом Насіровим. Прем'єр неодноразово гримав на податківців, а вчора почав вимагати від голови ДФС "невідкладно виконати вимоги закону і звільнити 42% центрального апарату ДФС, та 15% апарату обласних керівників". І послався на дані люстраційної перевірки, проведеної Мінюстом. Який, нагадаємо, очолює соратник Яценюка Павло Петренко. Дійсно, гальмування з люстрацією податкового відомства - це давня проблема, і Арсеній Петрович знайшов зручну нагоду вказати на порушника закону про очищення влади. Слідом за Яценюком голові ДФС пригрозила дисциплінарною відповідальністю, а в перспективі звільненням і директор департаменту Мінюсту з питань люстрації Тетяна Козаченко.
Четверта ознака, чи не найголовніша: сьогодні урядом було схвалено основні засади змін до Конституції, які мають забезпечити проведення судової реформи та формування нової судової системи. За словами міністра Петренка, "ключовою засадою судової реформи має стати повне перезавантаження персонального складу суддів, який формувався протягом останніх років за принципами далекими від прозорості. Тільки проведення нового набору всіх суддів через публічні конкурси є тим важелем, який дасть можливість створити нову європейську судову систему". Буквально днями заступник глави АП Олексій Філатов заявив, що в Україні нереально знайти нових 8 тисяч суддів, якщо звільнити весь діючий суддівський корпус. А Яценюк і Петренко вважають навпаки. Тому що теза "звільнити всіх суддів" популярна серед громадян. А, крім того, суперечить судовій реформі від президентської команди.
Вочевидь, прем'єр, відчуваючи, що партнери по коаліції замислили недобре, пішов в атаку і тепер захищатиме своє крісло до останнього. Для цього він намагається десь посилити свої позиції, а десь перехопити ініціативу. Гострих тем, подібних до люстрації чи звільнення суддів, вистачає. Приміром, голів обладміністрацій можна присоромити за гальмування закону про декомунізацію. Тож, принаймні, якщо Яценюка і підуть, то президентська партія та її креатури у виконавчій владі чи на місцях після цього точно виглядатимуть не в шоколаді.
