Яценюк знову відмовився йти
І не тільки у нього, а у близьких до нього людей. Прикладом може слугувати чергова хвиля інформаційних вкидань за Миколі Мартиненку, про який, здавалося, після відмови від депутатського мандата трохи призабули. Днями в ряді ЗМІ з'явилася інформація про звернення чеських прокурорів до Генпрокуратури України з проханням надати правову допомогу в розслідуванні справи проти українського політика. Лист з Чехії датована 11 лютого, але в пресі його опублікували тільки зараз. Очевидно, причини цього слід шукати в спробах тиску на Яценюка і його команду. Арсеній Петрович, у свою чергу, дає зрозуміти, що добровільно піти з посади він може, але тільки в разі 100%-них гарантій, що ГПУ і, особливо, НАБУ не стануть вникати в різного роду схеми, які цілком можна підвести під корупційні статті. Поки таких гарантій він не отримає, з посади не піде. Але проблема в тому, що ніхто дати гарантій йому не може. Не ті нині часи.
Яценюк також розуміє, що у коаліційних торгах він опинився у вигідній ситуації: "Народний фронт" пообіцяв увійти в коаліцію, ймовірно фракція поповниться кількома депутатами з числа позафракційних, але добирати голоси на підтримку Володимира Гройсмана він, звичайно ж, не буде. І ніж з великими проблемами зіткнуться ініціатори зміни керівництва уряду, тим довше просидить у кріслі Яценюк. Так що доходять до абсурду вимоги "Батьківщини" і "радикалів" йому тільки на руку. У них - своя тактика, але тут, як у приказці, ворог мого ворога - мій друг.
"Хочу підкреслити, що Конституція дає мені 30 днів для того, щоб відреагувати на відсутність коаліції. Підкреслюю, що парламент цих 30 днів не має. Я не збираюся їх давати. І в перший день я чекаю, що це рішення (коаліція і новий уряд - ред.) буде прийнято", - сказав Порошенко в недільному інтерв'ю. Це заява експерти назвали останнім китайським попередженням, яким він навряд чи когось сильно налякав.
Ті ж "фронтовики" впевнені, що на розпуск парламенту Порошенко не піде. По-перше, він обіцяв західним партнерам не допустити дострокових виборів. По-друге, соціологія малює "Блоку Порошенко" не райдужні перспективи. У перезавантаженому парламенті у нього може виявитися набагато менше впливу, ніж у нинішньому. По-третє, чим довше президент буде проявляти нерішучість, тим сильніше підставиться під інформаційні атаки і він, і Гройсман, і кандидати в міністри, імена яких вже назвали.
На словах вони підтримують і нову коаліцію і новий уряд. Яких немає і невідомо, коли вони будуть.
Також звертає на себе увагу ще один момент, здатний істотно вплинути на хід політичних процесів в Україні. Мова йде про розслідування з приводу офшорів Порошенко і не тільки. Можна припустити, що офшорний скандал буде використано для тиску на президента. Причому не для прискорення нової коаліційної угоди (якщо воно й буде досягнуто, то на цьому інформаційні атаки на главу держави не припиняться), а для того, щоб їх не було, а все йшло до перевиборів.
З цієї ситуації всі гравці спробують витягти для себе вигоди. Хто - рейтингові, а хто - щоб якнайдовше утриматися в кріслі. Перші почнуть розповідати, що зміна осіб в уряді - це просто перерозподіл впливу і старі схеми все одно залишаться. Другі - що змінювати нічого не варто, тому що програють усі.
