Хто той словак, якого сватають на міністра фінансів
За даними "ДС", незалежно від того, що переможе у кастингу на нового прем'єр-міністра, посаду міністра фінансів може дістатися словацькому реформатору Івану Міклошу. Зараз колишній віце-прем'єр Словаччини вже більше року працює радником українського міністра фінансів, отже, вже добре знайомий з цим напрямком. "ДС" з'ясувала, за які заслуги Міклош може піти на підвищення.
Іван Міклош обіймав посаду віце-прем'єра Словаччини тричі - у 1998-2002, 2002-2006 і 2010-2012 рр. Паралельно він займався спочатку міністерство економіки, а пізніше міністерство фінансів. Саме авторству Міклоша приписують ряд, проведених на батьківщині реформ, результати яких дозволили Словаччини стати повноправним членом ЄС. Наталії Яресько цей досвідчений управлінець підходить з кількох причин. По-перше, він, на відміну від грузинських реформаторів, уникає скандалів. По-друге, це реформатор родом з ЄС, куди прагне Україна. І, по-третє, Міклош цілком і повністю поділяє думку Яресько в тому, що Україна повинна бесприкословно виконувати всі вимоги МВФ. "Виконання програми МВФ критично необхідно. Без цього Україна не зможе вижити. Варто відзначити, що узгоджена програма важлива, в першу чергу, для України, а не для МВФ. При цьому перелік важливих реформ не обмежується програмою МВФ. Це - необхідний мінімум", - заявляв Міклош в інтерв'ю вітчизняним ЗМІ. У теж час для Володимира Гройсмана це можливість показати, що він теж збирає "технократів", а не технічний уряд. І за одне, заспокоїти МВФ в тому ключі, що Україна не відмовляється від взятих зобов'язань.
У себе на батьківщині Іван Міклош відомий, зокрема, успішними перетвореннями в податковій сфері. А саме - встановлення єдиної ставки оподаткування - 19% (раніше для фізосіб діяли п'ять різних ставок - від 10 до 38% і ставка 25% для юросіб), фіксуванням ПДВ на позначці 19% (до реформи - 14% і 20%), скасуванням податку на спадщину та операцій з нерухомістю, скасуванням практично всіх податкових виключень, спеціальних ставок і режимів, а також зниженням податків на капітал і дивіденди. Як наслідок, у Словаччину потягнулися інвестори (Volkswagen, Peugeot і Kia Motors, Samsung, Sony, Whirlpool) і сьогодні це держава, серед іншого, є одним з лідерів з виробництва автомобілів на душу населення.
Також команда колишнього прем'єра Словаччини Мікулаша Дзурінди, куди входив Іван Міклош, перевела фінансову систему держави на європейські стандарти бухгалтерії ESA 95. А місцеві громади були переведені на самофінансування із податкових надходжень. Зокрема, регіони отримують у свої бюджети близько 70% прибуткового податку, а приблизно 23% цього податку йдуть на рахунки самоврядних країв, і лише 6-7% - у державний бюджет. Всі надходження від податку на автотранспорт також йдуть до бюджетів краю.
Також пенсії у Словаччині сьогодні підлягають індексації в залежності від рівня інфляції і зростання середньої зарплати, що раз і назавжди вирішило проблему спекуляцій на підвищення пенсій перед виборами. Пенсійний вік зріс з 60 для чоловіків і з 53-57 для жінок (в залежності від кількості дітей) до 62 років.
Тим не менш, в політичній кар'єрі Івана Міклоша було не все так гладко, як з проведеними їм реформами. Зокрема, в 2011 році в Словаччині спалахнув касетний скандал, тінь якого лягла і на уряд Мікулаша Дзурынды, в якому працював Міклош. Судячи з оприлюднених записів, ряд високопоставлених чиновників часів прем'єрства Дзурынды в 2005-2006 роках надавали незаконну протекцію місцевої корпорації Penta. Правда, згідно офіційної позиції поліції ці записи були фальшивкою і ні Дзурында, ні Міклуш в них не фігурували, але осад, як мовиться, залишився. Тим більше, що місцева преса в бутність Миклуша віце-прем'єром активно критикувала реформи його команди за активне сприяння великому бізнесу на шкоду середнім і малим підприємцям.
