Стоїмо до червня, але це не точно. Чому переговори про вступ України до Євросоюзу заблоковано

Володимир Зеленський та Євросоюз обмінялися докорами. Зеленський звинуватив Раду ЄС у блокуванні переговорів про вступ України, після цього Європарламент наголосив, що для переговорів необхідно відповідати Копенгагенським критеріям і закликав українську владу конструктивно співпрацювати з опозицією. Все йде до того, що відкриття переговорів щодо першого, фундаментального кластера, яке очікувалося ще в січні, знову відкладуть на кілька місяців.

"Україна має стати найшвидшою"

З моменту офіційного початку переговорів щодо вступу України до Євросоюзу минуло вже понад вісім місяців. 25 червня 2024 року в Люксембурзі відбулася перша Міжурядова конференція між Україною та ЄС. Там було оприлюднено переговорну рамку Євросоюзу. Після цього розпочався підготовчий процес до основної частини переговорів: скринінг. Це двосторонні зустрічі, під час яких оцінюється рівень наближення законодавства України до права ЄС в шести кластерах. Скринінг по кожному кластеру завершується звітом Єврокомісії, після чого Рада ЄС може, якщо захоче, ухвалити рішення про відкриття переговорів щодо цього кластера.

Виступаючи 19 листопада перед Верховною Радою із щорічним посланням, Зеленський пообіцяв швидкі успіхи. "Вже на початку 2025 року ми готуємося відкрити перемовини щодо першого кластера, — заявив він. — Другий та всі інші кластери — без зволікань. Україна має стати найшвидшою у вступі в ЄС". Він анонсував, що ключові принципи перетворень у нашій державі та необхідні рішення будуть зазначені у додатку до Плану стійкості, який буде представлений у грудні. 27 грудня профільний віце-прем'єр Ольга Стефанішина оголосила, що переговори щодо першого кластера відкриються у січні.

17 січня Єврокомісія надіслала до Ради ЄС звіт про результати скринінгу за першим кластером "Основи". Проте Рада ЄС із загальних справ на засіданні 28 січня не поквапилася з позитивним для України рішенням. Перед засіданням єврокомісарка з питань розширення Марта Кос провела прес-конференцію, де розповіла журналістам, що війна — це не привід змінювати ключовий принцип розширення Євросоюзу: входження нових країн можливе лише на основі їхніх досягнень у демократичних перетвореннях. "Це має бути процес, заснований на заслугах", — наголосила єврокомісар. Вона пояснила, що розширення ЄС — це процес трансформації, який змінює країну, щоб вона була готова до входження, і Україні доведеться ще багато зробити на цьому шляху.

Нагадаємо, що обіцяний Зеленським План стійкості взагалі не народився: ані в грудні, ані в січні, ані в лютому, ані в березні. Проте наша влада продовжувала обіцяти нам трансформацію країни заради євроінтеграції. 7 лютого вона організувала конференцію "Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного", де видала чергову порцію обіцянок.

"Ми зараз працюємо над відкриттям першого кластера "Основи", який супроводжуватиме нас протягом усього нашого шляху до Європейського Союзу, тому що з нього починається і ним завершуватиметься наш вступ", — розповів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він наголосив, що у цьому кластері "є фундаментальні речі, які надзвичайно важливі. Вони говорять і про питання функціонування демократичних інституцій, і про систему державного управління, і про роботу органів правосуддя, і про забезпечення прав і свобод, тобто про все, що охоплює поняття Копенгагенські критерії". І він запевнив українців, що відповідність Копенгагенським критеріям — це "наше домашнє завдання, яке ми маємо зробити для того, щоб стати повноцінним членом Європейської родини".

Стефанішина на тій конференції анонсувала, що переговори щодо першого кластера будуть відкриті у квітні, ще за двома — у червні, а щодо решти трьох — у другій половині 2025 року. Але незабаром виявилось, що і цей графік теж зривається.

"Робота фактично заблокована"

Свою незадоволеність європейськими партнерами Зеленський висловив на позачерговому засіданні Європейської ради у Брюсселі 6 березня. Лідери країн ЄС запросили президента України на свій саміт, щоб разом обговорити термінові заходи, необхідні для зміцнення безпеки Європи та України. Але Зеленський скористався моментом, щоб звинуватити Євросоюз у відсутності здорового глузду. "Необхідно пришвидшити роботу наших команд у переговорах щодо членства України в ЄС. Наразі робота над кластерами фактично заблокована без будь-яких раціональних причин. Нам потрібен здоровий глузд, нам потрібно розблокувати роботу над кластерами, і це можна зробити на рівні керівництва", — заявив він.

Така вимога була б переконливою, якби Україна повністю виконала своє домашнє завдання щодо відповідності Копенгагенським критеріям. Але вже 12 березня Зеленському відповів Європейський парламент. У свою резолюцію "Про продовження незміненої підтримки ЄС України після трьох років агресивної війни Росії" він включив два пункти щодо переговорів про вступ.

Європарламент нагадав про необхідність "прискорення трансформації України відповідно до європейських стандартів" і наголосив, що "Копенгагенські критерії та необхідні реформи, зокрема щодо верховенства права, демократії, основних свобод і прав людини, мають основне значення для процесу вступу на основі заслуг". Тобто жодних винятків для України "через війну" робити не будуть.

Уточнимо, що тут не йдеться про вибори. Навпаки, у резолюції зазначено, що "згідно з загальновизнаними демократичними принципами" "вибори не можуть проводитися під час війни та в умовах воєнного стану, особливо коли мільйони українців були переміщені". Але Банкова має інші способи продемонструвати відданість європейським цінностям. Європарламент закликав українську владу:

• зміцнювати внутрішню політичну єдність в Україні, підтримувати парламентський плюралізм та брати участь у конструктивній співпраці з політичними партіями у Верховній Раді;
• належним чином поважати повноваження та права органів місцевого самоврядування;
• гарантувати плюралізм медіа відповідно до демократичних принципів та цінностей, які українці так рішуче і сміливо захищають;
• у світлі процесу вступу до ЄС зняти всі обмеження щодо закордонних поїздок членів Верховної Ради України.

Очевидно, що Європарламент постарався обрати найм'якіші формулювання, щоб не зашкодити Україні. Але саме тому, що євродепутати хочуть не нашкодити Україні, вони вже більше не можуть вдавати, що не помічають хитрощів Банкової, яка використовує воєнний стан для зміцнення свого панування у всіх сферах політичного життя. У резолюції Європарламенту провадиться чітка різниця між українським народом, який "так рішуче і сміливо захищає демократичні принципи та цінності", і українською владою, яка всупереч цим принципам і цінностям встановила монополізм у медіа, відмовляється конструктивно співпрацювати з опозиційними фракціями Верховної Ради, утискає повноваження і права місцевого самоврядування та взагалі руйнує внутрішню політичну єдність в Україні. Якщо Банкова не почує цей сигнал, її, звісно, не покарають. Зеленського і далі тепло обійматимуть на європейських самітах. Ми й надалі отримуватимемо від європейських друзів фінансову та військову допомогу. Але на переговорах про вступ до ЄС щоразу зустрічатимуться всілякі неприємності, як висловився Зеленський, "без раціональних причин". А пояснювати українцям, чому країна не йде до ЄС, а стоїть на шляху до ЄС, владі буде все складніше.