Гордість і безпорадність. Чому Садовий розлюбив свій новий смітник
І за допомогою геологів, яких Садовий видав за екологів, "сміттєвий" мер вирішив назло давньому конкуренту за звання "головного мера України" провалити проект будівництва нового полігону твердих побутових відходів.
Проблема з невивезеним сміттям, у якому місяцями потопав Львів, була буквально за день вирішена втручанням центральної влади. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман разом із головою ЛОДА Олегом Синюткою у Львові дали неприємного щигля по носі Садовому: після їх втручання сміття почали вивозити вже наступного ранку, а для нового полігону твердих побутових відходів була виділена ділянка землі. Це було особливо образливо для Садового ще й тому, що Гройсман свого часу ефективно вирішив подібну проблему під час свого перебування на посаді мера Вінниці. А Синютка багато років був підлеглим Садового на посаді першого заступника міського голови.
Гордість безпорадного перед реальними проблемами міста мера не могла стерпіти такого приниження. Розпорядженням Садового було утворено науково-експертну групу. За два тижні роботи комісія мала надати висновки щодо можливості облаштування нового полігону на виділеному місці. Йдеться про земельну ділянку площею 12,8 га на території колишнього гірничо-хімічного підприємства "Сірка" у Яворівському районі Львівської області. Фактично комісія була створена для оскарження рішення Львівської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27 січня 2017 р. на виконання доручення прем'єр-міністра України про облаштування полігону.
Ця комісія, яка мала б складатися з фахівців-екологів, переважно складається з чиновників міськради і геологів. Її очолив академік Національної академії наук України, Герой України Ігор Юхновський, чиї регалії мали надати легітимності рішенню підлеглих Садового.
У склад науково-експертної групи, окрім Юхновського, увійшли:
- два наукових співробітники Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та два кандидати геологічних наук — разом чотири геологи,
- доцент лісотехнічного університету,
- три директори підприємств,
- міський голова Яворова та міській голова Новояворівська,
- головний архітектор району,
- відразу п'ять чиновників міськради, підлеглих Садового,
- позаштатний радник Садового.
Звісно, потрібні були і фахові екологи або хоч хтось, дотичний до екології, інакше висновки комісії не були б вартими і машини львівського сміття. Так в комісії з'явились:
- представник комісії громадської ради при ЛОДА,
- заступник голови Громадського дорадчого органу департаменту екології та природних ресурсів,
- науковець-еколог — завідувач кафедри екології Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Звісно, комісія, у якій екологи опинились у меншості, а чиновники у більшості, є зручним інструментом для маніпуляцій — мовляв, ділянка, на якій розташовувалось раніше небезпечне хімічне виробництво, не підходить для зберігання сміття. І такі висновки не забарились.
Прес-служба Львівської міськради з посиланням на попередній висновок науково-експертної групи повідомила, що виділена Львову ділянка під сміттєпереробний завод непридатна для будівництва будь-яких об'єктів поводження з відходами. Ніби від цього страждатимуть птахи, які раніше не страждали від сірки, і відпочиваючі, яким шкідливе виробництво, за логікою чиновників Садового і геологів, заважало менше, ніж побутове сміття.
Примітно, що "непридатну ділянку" було виділено місту на прохання самого ж Садового. В розпорядженні "ДС" є підписаний львівським мером лист, у якому той сам просить Синютку виділити місту скандальну ділянку. Як бачимо, принциповість і самостійність голови "Самопомочі" за наявності в місті сміттєвого колапсу не спостерігалася, а коли сміття за допомогою прем'єр-міністра нарешті почали вивозити, мер знову згадав, що має особливу думку, а не є безпорадним господарником, який потребує допомоги центральної влади.
Схоже, Садовому сподобалась роль "жертви утисків Києва", на що він намагається списати власну безпорадність у вирішенні господарських питань міста. То йому не вистачає 25 млн на утилізацію сміття при бюджеті розвитку міста у 1 млрд 800 млн грн, то він звинувачує Банкову у тому, що міжнародні фінансові структури не дають місту грошей. Та виходить це не дуже переконливо.
Так, скандальна заява однопартійки Садового Сироїд про "договорняки уряду з окупантами" практично співпала в часі з серйозним загостренням на фронті, що зробило її безглуздою. І у Садового лишився один-єдиний шанс зберегти хоч якісь політичні перспективи на майбутнє і відкараскатись від "сміттєвої" репутації мера-невдахи — завалити перспективи облаштування нового полігону. І завалити Львів сміттям. Влаштувати спектакль, ніби не він, а Київ винен в усіх сміттєвих негараздах львів'ян. Для цього чиновники, директори і геологи розпорядженням міського голови на два тижні стали екологами.