Як президенту не програти петиції
Сьогодні адміністрація президента відповіла на три електронні петиції (по легалізації вогнепальної зброї, відміні ввізних мит на вживані авто та призначенню Михаіла Саакашвілі главою уряду), які набрали на сайті глави держави необхідні 25 тис. голосів громадян. Банкова провела невеличкий лікбез, нагадавши авторам цих ініціатив, що призначенням прем"єра займається коаліція, зброю може дозволити парламент, а автомобільне питання має вирішити уряд. Все правильно, якщо керуватися виключно діючими законами. Однак, громадянам, які, попри функціонування в Україні парламентсько-президентської республіки, всю відповідальність за стан справ в державі покладають на президента, така відповідь навряд чи сподобається. Відтак, Банкова ризикує втрати хороший інструмент скерування негативного народного настрою на ті органи влади, які його і спричинили.
У відповідь на петицію, яка пропонувала призначити Михаіла Саакашвілі главою уряду, Петро Порошенко навів цілу низку статей з Конституції та закону "Про кабінет міністрів", нагадавши, як взагалі відбувається призначення прем'єр-міністра. Мовляв, спочатку парламентська більшість пропонує відповідну кандидатуру, а вже тоді глава держави розглядає її та дає свою оцінку. Про те, чому така ініціатива з"явилася, "ДС" вже писала раніше. І відповідь Порошенка у цьому випадку виглядає цілком логічною. Проте, в ній немає адекватної реакції на саму технологію – популяризація ідеї призначення, в даному випадку Саакашвілі, в прем"єри через петиції. І такою реакцією могла б стати ремарка глави держави про те, що для того щоб екс-президент Грузії отримав шанс стати керівником Кабміну, йому варто вступити в якусь політичну силу, пройти з нею в Раду і вже там висувати свою кандидатуру на високий пост.
В такому ж формалізованому дусі Банкова дала відповіді і на дві інші петиції – про легалізацію вогнепальної зброї та скасування мита на ввіз вживаних імпортних авто. З одного боку, наприклад, у випадку вирішення питання зі зброєю, позиція президента цілком вірна. Адже з його ініціативи буде скликана робоча група Конституційної комісії з питань прав та свобод людини та громадянина, яка займатиметься вивченням цього питання. З іншого, незрозуміло, чому глава держави дає відповідне доручення – скликати таку робочу групу, голові Верховної Ради. Тим більше, що подібні питання в принципі знаходяться в компетенції парламенту, про що президент сам і написав у відповіді на петицію. Крім того, незрозуміло, чому Петро Порошенко не нагадав авторам збройної ініціативи про нещодавні результати соціологічних опитувань, які свідчать про те, що 80% наших співвітчизників проти легалізації вогнепальної зброї.
Загалом, відповіді Банкової на перші електронні петиції більше нагадують традиційні бюрократичні відписки, ніж результат ґрунтовного аналізу запропонованих ініціатив. Але це проблема не стільки аналітичних служб АП, хоча і це теж, скільки власне формату запущеного нещодавно проекту електронних петицій. Так, в цілому він копіює аналогічну практику спілкування влади з народом в розвинутих країнах. Однак, в Україні є своя специфіка і це, зокрема, вже згаданий перекіс в громадянській свідомості, коли більшість українців вважає саме президента відповідальним за все в країні, хоча де-юре таким є Кабінет міністрів та його керівник. Тому, можна було б і відкоригувати формат роботи електронних петицій з врахуванням цієї особливості.
Наприклад, збільшити необхідну для розгляду петицій Банковою кількість голосів з 25 до 50 чи навіть 100 тисяч. І тоді б на стіл президента лягали б дійсно важливі питання, які хвилюють значну кількість громадян. А глава держави, у свою чергу, трансформував би такі ініціативи у відповідні законопроекти та подавав на розгляд парламенту. Мовляв, я ретранслюю побажання народу, а ви, депутати, беріть на себе відповідальність за те, підтримаєте ви їх чи ні. Тоді б претензій з боку прибічників тих чи інших ініціатив значно поменшало, а їх увага сконцентрується на парламенті чи уряді, які де-юре і несуть на собі левову частку відповідальності за стан справ в країні.
