Як працюватиме фінмоніторинг політично значущих осіб: пояснення голови НБУ
У Нацбанку України прокоментували критику ухваленого закону про політично значущих осіб (PEP — politically exposed persons) у площині, що стосується банківського сектору
Роз'яснення надав голова НБУ Андрій Пишний, передає "ДС".
"Перший закид: відтепер до усіх PEP довічно застосовуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати. Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється щодо усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним PEP", — написав він у Facebook.
Навіть якщо до людини застосовують посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими, додав Пишний.
"Про що йдеться в законі? За 12 місяців після того, як PEP перестав виконувати визначні публічні функції й банк впевнився, що ризиків, властивих PEP, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати PEP якимись пожиттєвими посиленими перевірками", — продовжив керівник НБУ.
Він прокоментував і другий закид: щодо того, що "банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору".
"Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування PEP, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється. І саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо PEP непропорційних заходів", — каже Пишний.
Це ризик-орієнтований підхід, який банки повинні застосовувати на практиці, пояснив він.
"І вони вже знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. Припускаю, що рекомендації виявились не переконливими. У 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели велику роз’яснювальну роботу з банками. Тому можу повторити ще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з PEP — це взагалі відмовити їм в обслуговуванні", — наголосив посадовець.
Андрій Пишний нагадав, що передбачено суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтований підхід.
"У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу — штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави — ми їх застосуємо", — заявив він.
Пишний зазначив, що зміни можуть бути неприємними, бо впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували з 2020 до 2022 року, але "без змін не буде прогресу".
"Саме зараз ми докорінно змінюємо в принципі ставлення до категорії PEP у країні. Адже вимоги стосовно них мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися (хоча, на жаль, подібне ставлення у нас стає правилом) як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності. Ось саме це якраз і суперечить і букві, і духові Директиві ЄС, і стандартам FATF", — резюмував він.
Як писала "ДС", 17 жовтня Верховна Рада України затвердила в другому читанні законопроєкт №9296-д про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб.
