Теми для війни. Про що спіткнеться парламент на новій сесії
Антикорупційний суд
Законопроект про Вищу антикорупційному суді був внесений президентом 22 грудня минулого року. Після цього ще чотири законопроекти на ту ж тему внесли депутати: 27 грудня - Валерій Писаренко ("Відродження"), 5 січня - Сергій Каплін (БПП), 10 січня - шість членів фракції "Самопомочі" і в той же день - Ігор Луценко ("Батьківщина"). 18 січня депутати тричі намагалися включити до порядку денного ці законопроекти (президентський разом з депутатськими), але безрезультатно.
Таким чином, дане питання перенесено на нову сесію парламенту. Можна не сумніватися: президент буде добиватися того, щоб його проект був прийнятий у максимально стислі терміни, нехай і в дещо зміненому вигляді. Він це пообіцяв директору-розпоряднику МВФ Крістін Лагард і її першому заступнику Девід Ліптон на особистій зустрічі під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі 24 січня. Виконання цієї обіцянки (разом з деякими іншими) дозволить отримати п'ятий транш кредиту МВФ за програмою EFF ("Механізм розширеного фінансування") у розмірі $1,9 млрд, а також перший транш нової програми макроекономічної допомоги від ЄС (по цій програмі очікуються три транші по 600 млн євро протягом 2018-2019 рр..).
Судячи за словами Петра Порошенка, він домовився з Лагард і Ліптоном про ті зміни, які повинні бути внесені в проект при доопрацюванні його після першого читання, щоб він відповідав вимогам МВФ. "І ми повинні прискорити зустріч експертів-правників, щоб сприяти підготовці цього закону до другого читання", - підкреслив президент, коментуючи підсумки зустрічі.
Міністр фінансів Олександр Данилюк, який теж був у Давосі, вранці 25 січня висловив надію, що умови МВФ будуть виконані "до травня, а може, і раніше". А президент того ж дня в інтерв'ю Bloomberg TV дав ще більш оптимістичний прогноз: "Ймовірно (схрещую пальці), до квітня у нас буде місія МВФ і наступний транш".
Схоже, Порошенко дійсно розраховує на прийняття закону про Вищу антикорупційному суді у другому читанні і в цілому не пізніше березня або початку квітня. Проте проходження проекту через парламент навряд чи буде легким. Головним каменем спотикання, як і раніше, виявиться питання про склад та повноваження Громадської ради міжнародних експертів, якому належить оцінювати кандидатів на посади антикорупційних суддів. Записні депутати-антикорупціонери напевно будуть продовжувати наполягати на тому, щоб закріпити за цим Громадською радою вирішальний голос. І тут не важливі будуть навіть домовленості Порошенка з керівництвом МВФ - просто ця тема знову послужить приводом для чергових звинувачень в адресу влади.
Скасування депутатської недоторканності
Більш складне завдання - провести через парламент скасування депутатської недоторканності. Проблема не тільки в тому, що для цього потрібно набрати 300 голосів, але ще й у наявності двох законопроектів на цю тему.
Один з них, президентський, був внесений 17 жовтня минулого року. Нагадаємо, що в той день під Верховною Радою зібрався антикорупційний мітинг, якому досить відверто симпатизували західні посольства. І Порошенко якраз і відреагував на нього своїм законопроектом про внесення змін до ст. 80 Конституції, а також обіцянкою зробити все необхідне для створення в Україні Антикорупційного суду.
Президент запропонував вилучити із ст. 80 два абзаци: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність" та "Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Згідно з проектом ця норма повинна вступити в силу 1 січня 2020 року, тобто вже після нових парламентських виборів.
На момент появи президентського проекту в парламенті вже майже три місяці лежав без руху інший проект, під яким підписалися 158. Він пропонує вилучити з ст. 80 ті ж два абзаци, але ввести цей закон в дію на наступний день після його опублікування. 18 жовтня комітет Князевича рекомендував включити обидва ці проекту до порядку денного і направити їх, згідно з процедурою, Конституційний суд України. 19 жовтня парламент так і вчинив. Пропозицію про включення до порядку денного та направлення до КСУ президентського проекту отримало 336 голосів, а депутатського проекту - 328 голосів.
Здавалося б, ці цифри говорять про те, що 300 голосів, необхідних для скасування депутатської недоторканності, у парламенті є, причому зі значним запасом. Однак при остаточному голосуванні ці голоси можуть розділитися між двома проектами - і тоді обидва будуть провалені. При цьому депутати будуть мати залізне виправдання: мовляв, вони одностайно підтримують скасування недоторканності, просто не зійшлися в питанні про терміни.
Що ж стосується КСУ, то він ще не виніс своїх вердиктів. Але можна не сумніватися, що вони будуть позитивними. 16 червня 2015 р. КСУ вже схвалив більш ранній законопроект (він був внесений президентом ще 16 січня 2015 р.), який пропонував точно такі ж вилучення з ст. 80 та на додачу ще хотів змінити розділ про правосуддя, щоб обмежити недоторканність суддів. Той проект не був винесений на остаточне голосування, оскільки було вирішено обмежити недоторканність суддів іншим способом - через внесення змін до Конституції в рамках судової реформи (це було зроблено 2 червня 2016 р.).
Тому вкрай малоймовірно, що зараз скасування депутатської недоторканності буде зірвана суддями КСУ. Тим більше, що у депутатів є всі можливості зробити це самим - і при цьому виглядати анітрохи не винними.
Нова виборча система
Ще однією вимогою акції під парламентом 17 жовтня було запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками. Взагалі-то ця ідея не користується особливою популярністю у Верховній Раді, для більшості депутатів краще зберегти нинішню систему - наполовину пропорційну (із закритими списками), наполовину мажоритарну. 19 жовтня парламент провалив три законопроекти, які пропонували різні варіанти виборчої реформи.
Тим не менше 7 листопада був прийнятий у першому читанні проект виборчого кодексу, внесений спікером Андрієм Парубієм та депутатами Олександром Черненко (БПП) і Леонідом Ємцем (НФ). Проект набрав рівно 226 голосів. Деякі депутати зізнавалися в приватних бесідах, що проголосували за нього тільки тому, що були впевнені в тому, що він не пройде.
Пропонована система виборів до парламенту базується на регіональних відкритих списках. Вводяться 27 виборчих регіонів. Центрвиборчком шляхом жеребкування присвоює кожній партії свій порядковий номер. З'їзд партії стверджує регіональні партійні списки. Бюлетень містить два пункти: "Підтримую виборчий список політичної партії за порядковим №"; "Підтримую кандидата у народні депутати України від цієї політичної партії за порядковим №". Виборець вписує ті номери, які йому подобаються. Депутатські мандати у кожному виборчому регіоні розподіляються між партіями, які набрали не менше 4% голосів. Депутатами від партії стають ті учасники партійного списку, які отримали найбільшу підтримку виборців.
Шанси на те, що цей кодекс буде прийнятий, невеликі. Але це не означає, що всі про нього тихо забудуть. Навпаки, можна прогнозувати, що знайдуться депутати, які захочуть його використовувати для розпалювання політичних пристрастей і самопіару.
Нацбюро финрасследований
1 грудня минулого року президент на зустрічі з представниками ділових кіл підтвердив, що "ведеться робота з підготовки законопроекту, який має умовну назву - про Національному або Державному бюро фінансової безпеки або фінансових розслідувань". Про те ж він повідомив 25 січня на "Українському сніданку" у Давосі, причому вже згадував тільки один варіант назви нового органу: Нацбюро финрасследований. Це бюро, за словами Порошенка, буде саме аналітичною службою. "І жоден з інших правоохоронних органів не зможе навіть постукати в двері бізнесу", - заявив президент, підкресливши бажання забезпечити ефективний захист інтересів інвесторів.
26 січня на брифінгу за підсумками візиту в Давос Порошенко знову відзначив необхідність створення Нацбюро финрасследований, щоб інші силові органи не могли "навіть підходити близько до бізнесу. Судячи з усього, відповідний законопроект вже майже готовий і незабаром буде внесений до Верховної Ради.
Однак не факт, що пропозиції, розроблені на Банковій, сподобаються депутатам. Тут може повторитися та ж історія, що і з НАБУ. Тобто спалахнуть конфлікти з питань про те, хто і за якою процедурою буде відбирати директора і співробітників бюро, призначати аудиторів і т. д.
Кадрові питання
На новій сесії депутатам належить прийняти цілу низку кадрових рішень. І навколо деяких з них теж можуть розгорітися пристрасті.
По-перше, потрібно призначити нового голову Нацбанку замість Валерії Гонтарєвої. 18 січня президент запропонував на цю посаду Якова Смолія, який зараз є в. о. голови НБУ. Наскільки твердо Порошенко впевнений у своєму виборі - про це можна буде судити за результатами голосування.
По-друге, необхідно обрати 13 нових членів Центральної виборчої комісії. Повноваження 12 нинішніх членів закінчилися ще в червні 2014 р., одного - в лютому 2017-го. Інші два - це представник партії "УДАР" Олег Діденко і дружина колишнього члена партії "Свобода", екс-генпрокурора Олега Махніцького Катерина Махницкая. Президент вніс 14 кандидатур, після чого Юлія Тимошенко зажадала додати в цей список представника "Батьківщини" Андрія Євстигнєєва. Не виключений варіант, що парламент відправить у відставку 13 старих членів ЦВК, але 13 нових обрати не зможе. Чи обере, скажімо, тільки сім нових, чого буде недостатньо для відновлення роботи комісії.
По-третє, парламент повинен обрати одного члена комісії зовнішнього контролю НАБУ. За законом, ця комісія повинна складатися з трьох членів - по одному від парламенту, президента та уряду. Кабмін ще в травні минулого року одноголосно призначив аудитором НАБУ доктора юридичних наук Михайла Буроменского. Президент і парламент зі своїми аудиторами ще не визначилися. Але оскільки і Порошенко, і правляча коаліція зацікавлені в тому, щоб аудит НАБУ був проведений, то можна очікувати, що незабаром два відсутніх аудитора з'являться.
Нарешті, у парламенту, як і у президента, є "боржок" у вигляді призначеними суддів Конституційного суду. За Конституцією, у складі КСУ має бути 18 суддів, по шість від президента, парламенту і з'їзду суддів. Зараз є 14 суддів КСУ. З'їзд суддів свою квоту повністю заповнив, а в президентської і парламентської квоти залишаються дві вакансії. За новим законом про КСУ, призначення суддів КСУ проводиться через конкурс, причому на кожну вакансію повинно бути не менше трьох кандидатів. Конкурсна комісія, створена президентом, вже обрала шість кандидатів, з числа яких президент обере двох. Для парламенту новий закон про КСУ визначив, що кожна депутатська фракція чи група може запропонувати по одному кандидату на кожну вакансію. На даний момент є лише чотири кандидати: два від БПП, по одному від НФ і "Батьківщини". Таким чином, поки що парламент може обрати тільки одного суддю КСУ, але і це голосування навряд чи обійдеться без конфліктів між фракціями.
