Хабар Ситнику передавав відомий всім "агент" Шевченка. Що не так із заявами про $6 млн

Гроші, які призначалися співробітникам НАБУ та Спеціалізованій антикорупційноій прокуратурі в якості хабара, повинні були спонукати правоохоронців закрити кримінальне провадження проти екс-міністра екології Миколи Злочевського до дня народження - 14 червня. Але не в справі Burisma, про що писали ЗМІ ще вчора, а по справі "Реал-банку" Курченко, заявив Ситник. Гроші передавали через "таємного агента НАБУ" Шевченка.

"У осіб, які пропонували хабар, був поспіх. Адже завтра у пана Злочевського день народження, був план досягти максимального результату - закрити кримінальне провадження та забезпечити його повернення в Україну", - сказав Ситник під час брифінгу.

Однак несподіванкою стала причина, озвучена Ситником. Якщо ще вчора ЗМІ писали про справу Burisma Злочевського, в якій працював син Байдена, сьогодні Ситник заявив, що епізод за яким пропонувалася неправомірна вигода, стосується причетність до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку, який видавався на підконтрольний Сергію Курченко "Реал Банк", та легалізацію цих коштів.

Версія, яку озвучив народний депутат Олександр Дубинський, що хабар повинен був сприяти закриттю справи по компанії Burisma, виглядає логічною - це компанія Злочевського, це великі гроші і великі порушення закону. Злочевський очолював Міністерство екології, яке відає, в тому числі видачею ліцензій на користування українськими надрами. Що відбувалося в цій сфері при Януковичу, ні для кого не секрет. Версія Ситника виглядає просто смішно - йдеться про банк Курченка, мова йде про суми в десятки разів менші суми хабара. Ще, прямо скажемо, це більше проблеми Курченка, ніж Злочевського.

Яким чином Злочевський причетний до цієї справи? Компанія "Інфокс", власником якої є Злочевський, уклала угоду з Сергієм Курченко. Схема така. Основним засновником з часткою 99,6% є Микола Злочевський. Підприємство було продано структурі, яку пов'язують із збіглим олігархом Сергієм Курченком. Основний інтерес - Херсонський нафтовий термінал. Оціночна вартість цих активів коливалася: при проведенні санації вони оцінювалися в 9 млн грн, при продажу Курченку вони оцінювалися менш ніж 3 млн.

А потім нафтобаза, яка вже була у власності Курченко, стала заставою по кредиту в 800 млн грн, тому прокуратуру цікавить процес санації, коли обидва об'єкти перейшли у власність Миколи Злочевського, а також продаж їх структурам Сергія Курченка та внесення нафтобази в якості забезпечення за кредитом, виданим банку олігарха. "Реал Банк" звернувся в управління НБУ в Харківській області за стабілізаційним кредитом для підтримки ліквідності. Кошти були надані шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі 800 млн грн на термін до 1 листопада 2015 року. В якості забезпечення по кредитному договору виступила Херсонська нафтобаза. Виходячи з цього, претензії до Злочевського в цій справі мінімальні - навряд чи перспектива в тому, щоб довести, що оцінка була несправедливою. Головне питання - видача стабкредиту банку Курченка. Навіщо Злочевському витрачати $6 млн на закриття саме цієї справи - загадка. Якщо, звичайно, мова не йде про іншу справу, про яку говорилося ще вчора - справі Burisma.

Справа в тому, що Ситник активно підігравав демократам в їх боротьбі з Трампом на минулих президентських виборах. У Burusma працював син Байдена (не маючи відповідного досвіду), отримуючи за це величезну зарплату. Справу Burisma практично поховав Ситник. Тепер, коли сплив хабар в $6 млн, про який знало так багато силових органів, що навряд чи її хтось реально міг взяти, у Ситника, з одного боку, з'явився привід для піару, а з іншого - проблеми. Звинувативши Байдена, у якого рейтинг вищий, ніж рейтинг Трампа, у дачі хабара, Ситник знищить сам себе політично - "даху" в США, незважаючи на минулі заслуги, у нього більше не буде. А буде могутній ворог, можливо - наступний президент наймогутнішої держави світу.

Заявити до суду, без доказів, що величезний хабар за Злочевського давали не по справі Burisma, а за більш дрібноу справу Курченка - це "перевести стрілки" і врятуватися від гніву великого і могутнього іноземного куратора. А $6 млн легко виправдають цю сумнівну заміну.

Цікавий ще один факт: гроші передавали через якогось Шевченка. Це той самий "секретний агент" НАБУ Євген Шевченко, який брав участь у проведенні негласних слідчих дій по справах про заволодіння газом та засобами "Укрзалізниці" компаніями братів Дубневичів "на добровільній основі". Це той самий Шевченко, що особисто визнав, що має відношення до постачання запчастин на заводи "Укроборонпрому" (справа Гладковського). Той самий Шевченко, який, за словами Холодницького, має доступ до всіх приміщень НАБУ. Шевченко, як чортик з коробочки, з'являється саме тоді, коли НАБУ треба виправдатися в якихось скандалах.

У цій історії багато питань і тільки одна непереконлива відповідь директора НАБУ. Варто також сказати пару слів про самого Сытника: ця історія допоможе йому на деякий час затриматися в кріслі. Але це ніяк не вплине на боротьбу з корупцією. Вся енергія НАБУ зараз спрямована виключно на боротьбу з тими, хто критикує Ситника. У нас немає справ по "Дельта банку", по грошах Януковича, взагалі немає справ зпо нинішній ситуації. Створюється враження, що в Україні зараз немає корупції. Є тільки кілька бізнесменів, які критикують Ситника, і тому він витрачає мільярди державних коштів на боротьбу з ними.