Взаємний захист в опалі: Пригожин та Сєчин

З повним текстом публікації можна ознайомитися за посиланням.

Ряд російських телеграм-каналів повідомили про зустрічі Євгена Пригожина та Ігоря Сєчина, що відбулись у березні. Йшлося нібито про підтримку "Роснафтою" ПВК "Вагнер" та пов’язаних з нею структур. Підтвердження від учасників зустрічі немає, як немає і подробиць, списку обговорюваних тем. Водночас такий діалог може виглядати логічним, враховуючи сьогоднішнє становище як Пригожина, так і Сєчина у російських елітах. У зв’язку з цим є сенс розібрати ситуацію та окреслити можливі напрямки співробітництва.

Пригожин та Сєчин зіштовхнулися з проблемами втрати свого впливу. Причому перспективи для обох виглядають тривожно. Якщо терміново не вжити активних дій, то:

• Пригожин залишиться з функціоналом роботи як військовий підрядник у зонах конфлікту і ризикує втратити контроль як над частиною своєї медійної групи, так і можливість заробляти на розвідці та видобутку корисних копалин у конфліктних зонах;
• "Група Сєчина" сьогодні є однією з найслабших "веж Кремля" і вона ризикує бути знищеною з майбутнім поділом активів між "групою Газпром-Новатек" і, наприклад, технократами, які посилюються.

На цьому тлі цілком логічною є зустріч згаданих персон і досягнення певних домовленостей про взаємну підтримку. Серед найімовірніших напрямів діалогу можна назвати:

1. Африка. Роснафта на фоні послаблення позицій усередині РФ зацікавлена шукати додатковий функціонал, наприклад, як ключового російського гравця в Африці, на Близькому Сході та у Південній Америці. І тут цілком логічним бачиться посилення взаємодії з ПВК "Вагнер". З одного боку, це питання безпеки, з іншого — вхід у бізнес Пригожина з розвідки та видобутку корисних копалин, насамперед урану, титану та літію, дефіцит яких у РФ вже є критичним. Пригожин у цій схемі забезпечує збереження свого "геологорозвідувального" бізнесу, а також, що важливо, зберігає ядро своєї ПВК, не кидаючи висококласних бійців на фронт в Україні під приводом зростання навантаження з охорони активів російських компаній за кордоном.
2. Медіа в обмін на кадри. Найбільшою слабкістю "групи Сєчина" є провал у спробах контролю над медійним полем. В активі цієї "вежі Кремля" є лише "російська медіа група" В. Алекперова. Водночас Пригожин контролює медіа-групу "Патріот", яка сьогодні досить впливова. Слабкістю Пригожина у його претензіях на участь у великій російській політиці є відсутність лави запасних. У "кухара Путіна" немає достатньої кількості залежних від нього управлінців і позаяк немає системи підготовки кадрів. Водночас "Роснафта" і "Лукойл" ще 10 років тому почали створювати систему підготовки наступного покоління російських політиків через корпоративні програми лідерства, але їхній формат не витримав конкуренції з системою групи технократів і залишився незатребуваним. У зв’язку з цим можливий тактичний союз, де Сєчин і "Роснафта" отримують медійну підтримку, а натомість допомагають Пригожину зберегти контроль над своїми медіа-активами і забезпечують того можливістю підготовки кадрів хоча б на рівні регіональних політиків.
3. ПВК "Роснафти". У РФ триває процес активного створення приватних військових компаній на базі держстурктур та корпорацій. При цьому навіть у прив’язці до війни є заяви, що великі російські компанії можуть "самі подбати про ППО на своїх об’єктах". На тлі цього Сєчину вкрай цікава тема реформування та масштабування служби безпеки "Роснафти". Пригожину цікаво мати "дружню" ПВК у майбутньому.

Але ключовим напрямом у можливому тактичному союзі Пригожина та Сєчіна можна назвати тему війни. Для російських еліт фіксація своєї безпосередньої участі у "СВО" — чи це питання, що пов’язані з бойовими діями, чи питання управління окупованими територіями — стають обов’язковою умовою для подальшого зростання та посилення. На цьому тлі для Сечина публічне (або будь-яке інше) сприяння Пригожину є демонстрацією залученості та участі у війні проти України. Для Пригожина отримання підтримки "вежі Кремля", яка нехай і втратила вплив, але однак ще сильна, є можливістю продовжити боротьбу за посилення своїх позицій в оточенні Путіна.

Таким чином, скидати з рахунків імовірність створення тактичного союзу Сєчина та Пригожина не варто. Для обох це можливість як мінімум утримати свої позиції сьогодні, як максимум — посилитися до кінця 2023 року.