Взаємовигідна війна? Коли чекати удару США та Ізраїлю по Ірану

Очікування близької війни

Британське видання Express, посилаючись на "джерела, близькі до адміністрації Трампа", попередило, що Іран "зникне до вересня", якщо не погодиться на угоду із США і не почне демонтувати свою ядерну програму. Інше британське видання Daily Mail, посилаючись на свої ізраїльські джерела, повідомило, що США та Ізраїль можуть завдати удару по Ірану вже за кілька тижнів. Співрозмовники видання зазначили, що загрози американського президента Дональда Трампа Ірану бомбардуваннями, "подібних до яких вони ніколи не бачили", — "це не просто божевільна наполегливість".

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підтвердив, що військове протистояння видається неминучим, якщо не буде нової ядерної угоди з Іраном. "Вікно можливостей вузьке. У нас залишилося лише кілька місяців, — заявив він на парламентських слуханнях 2 квітня. — У разі невдачі військова конфронтація, мабуть, майже неминуча".

Агентство Reuters зазначає наростання стурбованості європейських союзників Вашингтона тим, що США та Ізраїль можуть завдати авіаударів по ядерних об'єктах Ірану, якщо не буде швидко досягнуто угоди щодо його ядерної програми. США посилили свій військовий потенціал на Близькому Сході, і "європейські стратеги ставлять питання, чи може ця кампанія стати провісником удару США по Ірану в найближчі місяці", зазначає Reuters, посилаючись на "високопоставленого європейського чиновника".

Чи готовий Ізраїль

Ізраїль, де війна з Іраном — тема у всіх на вустах, незважаючи на небажання визнавати це офіційно, — готовий. "Є відчуття терміновості, — цитує Express одного з провідних представників правого крила парламенту Ізраїлю. — Так, є готовність дати президенту Трампу час, щоб спробувати укласти вигідну угоду, яку ми теж вважаємо кращим варіантом, аніж війна. Але воєнний варіант безперечно реальний — він на столі, і час прийняття рішення наближається". В Ізраїлі, пише Express, з'явилося почуття "відродженої впевненості", частково у зв'язку з тим, що адміністрація Трампа "ясно дала зрозуміти, що більше немає "червоних ліній", яких слід уникати у стримуванні іранських амбіцій".

Звісно, крім бажання, потрібна ще й можливість. Чи буде ефективною гіпотетична атака? В Ізраїлі розраховують, що так. Ізраїльські удари 26 жовтня минулого року — у відповідь на безпрецедентну іранську атаку — знищили значну частину повітряної оборони Ірану. "Це була головна перешкода для великої повітряної операції проти Ірану", — сказало джерело Express в Армії оборони Ізраїлю.

До того ж, Ізраїль посилив власну повітряну оборону. Iron Beam, який використовує лазер для націлювання на безпілотники та ракети, тепер повністю працездатний. Це четвертий рівень ізраїльського протиракетного щита, який вже складається з Iron Dome, що нейтралізує ракети малої дальності, Devil's Sling, який керує балістичними та гіперзвуковими ракетами великої дальності, та Arrow 3, який знищує ракети у стратосфері.

В Ізраїлі припускають, що конфлікт із його заклятим ворогом відбудеться восени. Але є фактори, здатні пришвидшити події, пише Express. Вони починаються з будь-якого відчуття швидкого прогресу в ядерній технології Ірану — не лише у плані створення ядерних боєголовок, а й, що особливо важливо, у здатності доставляти їх до цілей.

Є також внутрішні проблеми Ізраїлю, які можуть переконати прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху натиснути кнопку раніше. Одним із них може стати заплановане розслідування невдач уряду у запобіганні атакам ХАМАС 7 жовтня 2023 року. "Існує ймовірність того, що результати розслідування принизять Нетаньяху і зроблять його політичну позицію неспроможною. Я думаю, ми можемо сміливо очікувати, що він використає атаку на Іран як спосіб зміцнити свою політичну позицію, — заявив Express один опозиційний депутат, додавши: — І те саме буде, якщо його коаліція зазнає невдачі".

Чи готові США

За даними американського видання Axios, на початку березня президент США передав владі Ірану листа, в якому дав Тегерану два місяці на підписання нової ядерної угоди, пригрозивши у протилежному випадку воєнними діями. Минулого тижня Пентагон відправив кілька бомбардувальників-невидимок B-2 на військову базу Дієго-Гарсія в Індійському океані. Бомбардувальники B-2 можуть нести величезні протибункерні бомби, які стануть ключовим елементом у будь-яких можливих військових діях проти підземних ядерних об'єктів Ірану. "Якщо Іран або його довірені особи загрожуватимуть американським співробітникам та інтересам у регіоні, США вдадуться до рішучих дій для захисту наших людей", — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.

30 березня Трамп пригрозив Ірану "бомбардуванням", якщо Тегеран не досягне угоди з Вашингтоном щодо своєї ядерної програми. Про це він розповів у розмові із телеканалом NBC News. "Якщо вони не підуть на угоду, то почнуться бомбардування. Це будуть бомбардування, подібних до яких вони ніколи не бачили", — пообіцяв Трамп. І одразу додав, що американські та іранські офіційні особи ведуть переговори.

2 квітня видання Axios повідомило, посилаючись на двох американських чиновників, що у вихідні Трамп отримав офіційну відповідь Ірану на лист, який він відправив верховному лідеру Алі Хаменеї три тижні тому. Хоча Трамп запропонував прямі ядерні переговори, іранці згодні лише на непрямі переговори за посередництва Оману. Адміністрація Трампа вважає, що прямі переговори мають більше шансів на успіх, але не виключає формат, запропонований іранцями, і не заперечує проти того, щоб оманці виступали посередниками. Джерела Axios заявили, що рішення поки не ухвалено. "Після обміну листами ми зараз вивчаємо наступні кроки, щоб розпочати переговори та зміцнити довіру з іранцями", — сказав один із чиновників.

"Білий дім все ще залучений у внутрішні дебати між тими, хто вважає, що угода є досяжною, і тими, хто вважає переговори марною тратою часу, — резюмує Axios. — Тим часом Пентагон займається масштабним нарощуванням сил на Близькому Сході. Якщо Трамп вирішить, що час закінчився, у нього буде заряджений пістолет напоготові".

Як і у випадку з прем'єром Ізраїлю, президент США може зробити вибір на користь "маленької переможної війни", виходячи з внутрішніх міркувань. Якщо торговельна війна, яку Трамп оголосив усьому світові 2 квітня, викличе глибоку кризу в економіці США, Білому дому доведеться переключити увагу американців на щось приємне для ока.

Чи готовий Іран

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що США та Ізраїль "отримають сильний удар у відповідь". "У США в регіоні 10 військових баз, де розміщено 50 тисяч солдатів, — наголосив бригадний генерал Амір Алі Хаджізаде, командувач аерокосмічним підрозділом Корпусу вартових ісламської революції. — Це означає, що вони сидять у скляному будинку; а коли людина сидить у скляному будинку, вона не кидає каміння". Проте навряд чи ця загроза когось налякає.

Колишній професор політології Тегеранського університету Ахмад Накібзаде говорить в інтерв'ю Euronews, що всередині країни ніхто не вірить, що у Ісламської Республіки достатньо сили, щоб перешкодити Сполученим Штатам вжити будь-яких дій. "Крім того, не забувайте, що небо Ірану більше не захищене, і ми багато разів були свідками того, що Ізраїль не жартує і нападає на ті центри, які він мав намір атакувати, а Ісламська Республіка вразлива для цих атак. Уявіть собі, що США, не роблячи особливих дій, піднімуть свої винищувачі із своїх баз у Катарі та Бахрейні та завдадуть ударів тільки по наших нафтових об'єктах. Ми знаємо, до якої катастрофи призведе нестача електроенергії, води, ліків та продовольства", — констатує Накібзаде.

Водночас він прогнозує, що така перспектива не змусить Тегеран поступитися Вашингтону. "Офіційні особи Ісламської Республіки вважають, що якщо вони вступлять у переговори в нинішніх обставинах і приймуть умови Америки, то на них чекає принизлива поразка. Тож вони вважають за краще програти війну і бути знищеними, але не дати своїм внутрішнім опонентам висловитися. Лідери Ісламської Республіки вважають, що якщо вони зроблять один крок назад, їм доведеться пройти весь шлях назад, і це для них дуже принизливо", — припускає Накібзаде. На його думку, все впирається в одну людину — аятолу Хаменеї. "Я бачу, що всі в країні виступають за переговори і розуміють це, за винятком однієї людини, яка не хоче цього розуміти, і це сам Алі Хаменеї", — каже іранський політолог.

Усе це відбувається на тлі того, що ситуація у країні критична. Рівень незадоволення урядом зріс до безпрецедентного рівня. Щодня групи людей — від пенсіонерів та вчителів до медсестер та інших верств суспільства — виходять на вулиці, щоб висловити протест проти економічної ситуації та відсутності засобів для існування. З іншого боку, те, що чиновники Ісламської Республіки називають "енергетичним дисбалансом", турбує суспільство, і неясно, якою буде ситуація з електроенергією влітку. Хаменеї може розраховувати, що атака ззовні згуртує суспільство.

Втім, він може легко прорахуватися. Якби американські та ізраїльські війська вторглися до Ірану, тоді іранці, напевно, справді могли б згуртуватися у боротьбі із зовнішнім ворогом. Але якщо буде лише ракетний удар по ядерних об'єктах, причому успішний удар, то зовсім не обов'язково у іранців посилиться любов до режиму Хаменеї.

Тому варіант домовленостей між Вашингтоном та Тегераном на даний момент виглядає не менш ймовірним, ніж варіант війни. Якщо, звісно, Ізраїль не поспішить зробити все сам.