Відключення ЛНР. Щастя ризикує перетворитися в нову Авдіївку
Відключення подачі електроенергії в ЛНР, про який сьогодні вранці заявила "Укренерго", з одного боку, не викликав у керівництва "молодої республіки" ніяких серйозних побоювань. Справа в тому, що до цього часу в РФ і в ЛНР вже проведена певна робота по перенаправлення руху електрики із-за кордону.
Як стверджують представники окупаційної адміністрації, для перемикання вистачить буквально чотирьох годин. Такий варіант цілком реальний - Луганська область і до війни споживала в рази менше електроенергії, ніж та ж Донецька, а зараз, після фактичної зупинки промислового виробництва, і поготів. Але з іншого боку, тепер виникає цілий "букет" проблем для нас.
Насамперед, це, звичайно, доля Луганської ТЕС Щастя. Починаючи з 2014 р. станція регулярно потрапляла під обстріл бойовиків, але, за великим рахунком, вони не ставили собі метою зруйнувати інфраструктуру, так як тоді самі залишилися б без єдиного на всю Луганщину джерела електроенергії. Тепер схоже на те, що будь-які обмеження для обстрілу з боку ЛНР автоматично зняті.
І ситуація цим не обмежується. В результаті бойових дій станція опинилася поза Об'єднаної Енергосистеми України, так як точки ув'язки в неї були зруйновані і не відновлені. Фактично утворився якийсь "луганський енергоострів". Саме тому будь-яка зупинка Луганської ТЕС фактично паралізує життя в першу чергу півночі області, підконтрольної нам території.
Крім того, вугілля до станції можна підвезти тільки з боку ЛНР. До сьогоднішнього дня існували якісь "сірі" домовленості, за яким окупаційна адміністрація забезпечувала станцію вугіллям з півдня Луганської області, натомість отримуючи електроенергію.
Георгій Тука, наприклад, ставши губернатором області, був змушений визнати, що іншого виходу із ситуації просто немає: "Досить часто я чую вигуки типу "не можна торгувати з окупантами" і т. п. Ще зовсім недавно я і сам так вважав. Зараз, пропрацювавши лише два тижні, я знизив градус".
Тобто зупинка подачі електрики на непідконтрольні території автоматично призведе до припинення поставок вугілля. Ми сподіваємося, що наші влади пропрацювали такий варіант, інакше блекаут спіткає не ЛНР, а вільну частину Луганської області. Що не зможе не позначитися на нашій обороноздатності на цьому напрямку.
Звичайно, в ідеалі Теслярській набагато потрібніше ця станція не у вигляді руїн (хоча найпростіше вивести станцію з ладу, обрізавши парою залпів "Ураганів" підводять лінії електропередач), а у вигляді військового трофею, як ще один козир у переговорах з Києвом, поставивши його в енергетичну залежність. Проте географічне положення Луганської ТЕС практично не залишає шансів "молодій республіці" провести успішну наступальну операцію з форсуванням повноводного Сіверського Дінця.
З тієї ж причини географічної вкрай складно буде і нашій стороні відсунути лінію фронту від Счастьинской ТЕС, щоб убезпечити її від обстрілу. Не менш складно буде і пригнічувати батареї ворога, які будуть намагатися вивести станцію з ладу. Від Щастя до околиць Луганська всього 15 км, так що ніщо не заважає "гібридами" використовувати свою улюблену тактику обстрілу з житлової зони, прикриваючись мирними жителями.
Що ж стосується керівництва ЛНР, то вибір у них невеликий - спробувати далі домовитися, але тоді серйозною перешкодою стане борг перед ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на 5 млрд грн за поставлену в 2014-2017 рр .. енергію. Природно, що таких грошей їм ніхто не дасть - ні Росія, ні тим більше Міжнародний Червоний Хрест (який, до речі, до цього виплачував невеликі суми, щоб не зупиняти водопостачання окупованих територій). Або "на зло мамі" цілеспрямовано зруйнувати такий важливий для України энергообъект, додавши Києву серйозних проблем вже не в окремо взятому місті Авдіївка, а на півночі цілої області.
Який варіант розвитку подій найбільш реальний, складно сказати, але дуже сподіваємося, що у нашої влади є і план "А" і план "Б". На жаль, змушені констатувати, що ситуація з електропостачанням може бути каталізатором для початку активних бойових дій на луганському напрямку.