Вимушена імпровізація. Чи наважиться Порошенко в рамках військового положення закрити "Інтер"
Швидше за все, це все ж імпровізація, нехай такий сценарій, як один з можливих, і розглядався перед тим, як відправляти бойові катери з Чорного моря в Азовське.
В цілому недільний збройне зіткнення, хоч і стало логічним продовженням ситуації в Азовському морі, але аж ніяк не було визначено. Не потрібно забувати, що в кінці вересня українські катера "Корець" і "Черкаси" вже проходили через Керченську протоку. І тоді росіяни, хоч і зігнали на місце досить серйозні сили, так і не зважилися затримувати українські суду. Цього разу в Кремлі, схоже, вирішили, що перспектива виглядати безпорадно з усім своїм "крымнашем" проти лише трьох українських судів - це більше зло, ніж всі можливі міжнародні наслідки.
Що ж стосується України, то у нас була гостра необхідність вести катери через протоку, і всі правові підстави для цього. Так і вересневий прецедент дозволяв сподіватися, що і цього разу все пройде гладко. Коли ж російські моряки спочатку свідомо пішли на таран нашого буксира, а після відкрили по катерам вогонь на поразку (адже могли просто обмежитися перекриттям фарватеру і дати українським суднам відійти) українська влада змушена була реагувати та введення воєнного стану - це найсильніша реакція, на яку здатна України в нинішній ситуації. Можна було б, звичайно, апелювати до міжнародної громадськості, нагадувати всім про Будапештському меморандумі, скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН, вимагати нових санкцій проти Росії і так далі, але це все вже було, і якщо ми хочемо більшої допомоги союзників, то потрібно і самим робити більше.
Українців же, що не дивно, куди більше схвилювали внутрішньополітичні наслідки введення військового положення. А те, що крім обмеження деяких конституційних свобод, закон прямо забороняє проведення будь-яких виборів під час дії воєнного стану, не могло не породити в деяких допитливих умах конспірологічній теорії про те, що все, що сталося, є реалізація якихось таємних домовленостей між Петром Порошенком і Володимиром Путіним, мета якого скасувати вибори в Україні.
Абсурдність цієї теорії очевидна хоча б тому, що для Порошенка скасування президентських виборів несе великі ризики, ніж поразка на них, а Путін від президентства Петра Олексійовича не виграв в Україні взагалі нічого. Та й оточення глави української держави тут же поспішила запевнити, що введення військового положення жодним чином не означає скасування виборів. Так що у всій цій схемі відсутні і мотиви, і вигоди. Тим не менш, вся ця конспірологічна тема буде нагнітатися і далі, і президент України буде нести супутні іміджеві втрати. Проте ці втрати можуть виявитися куди менше придбань, адже військове положення відкриває перед Порошенко широке вікно можливостей, в тому числі і в плані підготовки до виборів. Ну а те, як він скористається цими можливостями, буде залежати від його рішучості і готовності до жорстких заходів.
Отже, під час військового стану вибори проводити не можна, але поки мова йде лише про 60-денному такому режимі, що відсуває терміни виборів лише на місяць. ЦВК повинна дати старт президентської кампанії з 1 січня майбутнього року, але якщо буде введено воєнний стан на запланований термін, то зараз є підстави говорити, що кампанія стартує в кінці січня, а голосування пройде в кінці квітня, а не 31 березня. Відстрочка для Порошенка не дуже суттєва, але за цей час завдяки військового стану можна зробити багато чого і підійти до голосування в трохи іншій якості.
Військове становище, крім іншого, містить у собі два дуже важливих моменти. По-перше, влада отримує можливість регулювати роботу ЗМІ і закривати медіа, які, скажімо так, працюють в інтересах агресора. А по-друге, влада отримує можливість піднімати питання про заборону політичних партій і громадських об'єднань, чия діяльність "спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу" і так далі.
Порошенко отримує практично карт бланш на зачистку інформаційного та політичного простору від відверто проросійських ЗМІ і політичних організацій різного спрямування. Наприклад, після введення воєнного стану влада може взяти і закрити якусь умовну "Страну.иа", у якій і без того були проблеми з законом, або, наприклад, умовний телеканал "Інтер". А можна обмежитися введенням цілком законною цензури, яка буде відсівати весь проросійський контент.
Крім того, влада отримує можливість, наприклад, заборонити діяльність умовного "Оппоблока", або "Опозиційної платформи - За життя", або "Партії миру" Вадима Новинського, а останнього вислати з країни, анулювавши рішення Януковича про надання того громадянства.
Більш того, військове положення дає якісь підстави, нехай і юридично спірні, ліквідувати УПЦ МП як "громадське об'єднання", яке підриває безпеку держави, веде пропаганду війни - і так далі по тексту закону про військовому становищі. Доказів подібної діяльності Московського патріархату в Україні більш ніж достатньо.
Таким чином, військове положення дозволяє Порошенко як мінімум мобілізувати патріотичний електорат, а як максимум - розпочати активну діяльність по знешкодженню в Україні агентів російського впливу, що знову-таки буде лише вітатися патріотичним електоратом. Крім того, заборона на проведення вуличних акцій протесту, серйозно обмежує можливості для маневру опозиції. Маленький, але помітний антитарифный майданчик в умовах воєнного стану вже не проведеш.
На що в цих умовах вирішиться в цілому обережний Порошенко - питання, зрозуміло, відкритий. Але якщо військове положення все ж таки буде введено, у нього в руках виявиться набагато більше інструментів для ведення політичної боротьби, ніж є зараз.