СБУшник з Ростова. Чого чекати Донецької області від змінника Жебрівського
"Це вже не секрет. Сьогодні Кабмін затвердив генерала СБУ Олександра Куця на посаду. Думаю, що найближчим часом президент розгляне і видасть указ. І тоді буде представляти в Донецькій області", - назвав 20 червня в ефірі "5 каналу" ім'я свого наступника у кріслі керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації головний ньюсмейкер тижні Павло Жебрівський.
Навряд чи новопризначений президентський аудитор НАБУ, який рівно три останніх роки сам був донецьким губернатором, робив таку заяву, не будучи впевненим в інформації на всі сто відсотків. Так що традиція Петра Порошенка призначати в прифронтові області Донбасу генерал-губернаторів, розпочата ним в 2014 р. з Олександра Кіхтенка і Геннадія Москаля, мабуть, поновлюється, щоправда, в новій якості. Адже якщо Кіхтенко з Москалем зробили свою генеральську кар'єру в структурах МВС, то Куць ніде, крім СБУ, у своєму житті не відзначився.
Більш того, його робота в українській спецслужбі наклало відповідний відбиток - роздобути офіційну біографію Куця в відкритих джерелах поки немає ніякої можливості, а неофіційна біографічна довідка про нього дуже мало, з безліччю прогалин і "білих плям". Про ранній період життя 41-річного генерал-майора СБУ, який отримав це звання у 2016-му, відомо лише, що народився він у Ростові-на-Дону і до середини 1990-х, тобто у дитинстві, отроцтві і юності, прожив у Росії. В Україні Куць вперше згадується аж у березні 2014 р., коли з нагоди 22-річчя СБУ був нагороджений почесною грамотою Київської ОДА заступник начальника Головного управління СБУ в Києві і Київській області. ЗМІ також писали, що в столичному главку спецслужби Куць працював мінімум з 2009 р., будучи високопоставленим співробітником відділу "К" (боротьби з корупцією і організованою злочинністю).
"Вихід у люди" Куця вже стартував у березні 2015-го, коли він був призначений керівником Донецького облуправління СБУ, центральний офіс якого після російської окупації Донецька розмістився в прифронтовому Маріуполі. Але і тут він не став такий вже публічною фігурою - служба зобов'язувала зберігати строгий режим секретності. Тим більше що контррозвідувальна діяльність по виявленню у лавах місцевих чиновників агентів російських спецслужб, відвертих зрадників і усіляких шпигунів у зоні АТО стала пріоритетною і досить ефективною. За що, між іншим, поплатився своїм життям підлеглий Куця, головний донецький контррозвідник Олександр Хараберюш, підірваний у березні 2017 р. російськими терористами в своїй машині в самому центрі Маріуполя.
Після цього теракту було створено об'єднане управління СБУ Донеччини та Луганщини, яке очолив знову ж Куць, перевезший свій головний офіс у більш спокійний Краматорськ. Тобто у місті, де розташована Донецька ОВГА, він вже обжився, тому зі швидким переїздом в губернаторський кабінет особливих проблем у нього явно не буде. Можна з великою ймовірністю прогнозувати, що в разі остаточного закріплення за Куцому статусу місцевого генерал-губернатора занадто публічної його робота від цього не стане. Зате всі донецьке чиновництво буде триматися в залізному кулаці - "татусь" на кожного СБУ точно є. У такому ж очікуванні не стільки пряників, скільки кнутов, швидше за все, виявиться новий формат взаємовідносин голови ОДА з місцевими елітами, багато представників яких, наприклад, ті ж ахметівці, добре йому знайомі з маріупольському періоду життєдіяльності.
Ніколи не займаючись політикою, Куць дійсно рівновіддалений від різних політичних центрів. В якійсь мірі його губернаторством СБУ відновить певний баланс у регіоні, трохи похитнувся після переформатування АТО (як відомо, дана операція офіційно проходила під керівництвом саме СБУ) в операцію Об'єднаних сил ЗСУ, коли в прифронтових районах всю відповідальність взяли на себе армійці на чолі з генерал-лейтенантом Сергієм Наевым. Правда, у формальному підпорядкуванні останнього Куць залишиться у будь-якому випадку - чи то як головний місцевий есбеушник, то в якості голови Донецької ОВГА.
