Вибори у Молдові. Чи зможе Санду помститися Путіну

3 листопада у Молдові пройде другий тур президентських виборів. Очікується, що Кремль докладе максимум зусиль, щоб переміг суперник Маї Санду — підтриманий Партією соціалістів Олександр Стояногло.

Однак у Молдові уряд залежить від парламентської більшості. Спочатку на засіданні парламенту обговорюються програма діяльності та склад уряду, потім парламент висловлює уряду вотум довіри, і лише після цього, на підставі вотуму довіри, висловленого парламентом, президент призначає уряд.

Тож у будь-якому разі, хоч би яким був результат другого туру президентських виборів, Кремлю буде вкрай важливо зіграти свою гру на парламентських виборах у Молдові, які очікуються у липні 2025 року.

Це означає, що перед Маєю Санду стоять два дуже важкі завдання: 3 листопада виграти другий тур, а потім за вісім місяців не програти парламентські вибори. Для цього їй потрібно поламати гру Путіна та помститися йому.

Замах на референдум

Свої можливості у Молдові Путін продемонстрував 20 жовтня, коли проходив перший тур президентських виборів та разом із ним референдум про закріплення у конституції курсу на інтеграцію до Євросоюзу. Референдум проводився за рішенням парламенту. Було запропоновано у преамбулі конституції проголосити інтеграцію до ЄС стратегічною метою Республіки Молдова, а також включити до конституції новий розділ "Інтеграція до Європейського Союзу".

Санду закликала громадян сказати на референдумі "так". Звісно, референдум був політичною технологією, щоб забезпечити Санду більше голосів виборців. Ясно й те, що для Путіна 20 жовтня головним завданням було зробити так, щоб на референдумі більшість сказала "ні". Це було б великою перемогою Кремля у пропагандистській та інформаційній війні проти європейського курсу Молдови. Водночас, це було б ударом і по президентській кампанії Санду. Вийшло б, що більшість виборців проти її політичного курсу. І це полегшило б перемогу у другому турі її суперника.

Санду розраховувала на тріумфальний успіх референдуму. І для цього були підстави. Соцопитування CBS-Axa, проведене 13-22 вересня, зафіксувало майже дворазову перевагу прихильників євроінтеграції над противниками: 63,2% проти 32,4%. У квітні прихильників євроінтеграції було 57%, тобто з квітня до вересня їх частка зросла на 6%. Санду надихнулася цим позитивним трендом і, мабуть, навіть сподівалася, що за допомогою референдуму вона зможе вже у першому турі перемогти (отримати понад 50% голосів) на виборах президента.

Однак Путіну вдалося позбавити Санду цього тріумфу. Вона отримала у першому турі лише 42,45%. Більше того, Путін був дуже близьким до того, щоб вкрасти у Санду перемогу на референдумі. Усю ніч після виборів, поки надходили результати підрахунку голосів на виборчих дільницях, мали перевагу противники євроінтеграції, і лише вранці, коли додалися голоси діаспори, ваги схилилися в інший бік.

Зрештою вийшло 750 075 відповідей "так" (50,38%) та 738 799 "ні" (49,62%). Тобто Санду виграла референдум із перевагою лише в 11 тисяч голосів. Причому вирішальну роль відіграли голоси діаспори (235,5 тисяч), з яких "так" було 76,96%. А в самій Молдові (без діаспори) Санду програла референдум Путіну: 54,62% молдаван, які прийшли на виборчі дільниці та взяли участь у референдумі, сказали "ні" євроінтеграції, і лише 45,38% — "так".

Отже, у вересні соцопитування виявило 63,2% прихильників курсу в ЄС, а у жовтні на референдумі їх виявилося лише 45,4%. Ось цю різницю 18,8% і можна вважати показником успіху Путіна в Молдові 20 жовтня.

"Сітка Шора"

Свою оцінку ситуації Санду дала о пів на другу ночі. На той момент переважували противники євроінтеграції, і команда Санду всерйоз думала про те, щоб не визнати результатів референдуму, якщо вони будуть провальними.

"Молдова зіткнулася з безпрецедентним нападом на свободу і демократію нашої країни, як сьогодні, так і в останні місяці. Злочинні угруповання, що працюють з іноземними силами, ворожими нашим національним інтересам, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею та пропагандою, використовуючи найганебніші засоби, щоб тримати нашу країну в пастці невизначеності і нестабільності. Ми маємо чіткі докази того, що ці злочинні угруповання мали намір купити 300 тисяч голосів — шахрайство безпрецедентного масштабу. Їхньою метою було підірвати демократичний процес. Їхній намір — посіяти страх і паніку у суспільстві. Ми не відступимо від захисту демократії та свободи. Ми чекаємо на остаточні результати і відповімо твердими рішеннями", — заявила Санду.

Вдень 21 жовтня, коли було підбито підсумки референдуму, Санду провела прес-конференцію, на якій повідомила, що злочинці зуміли купити 150 тисяч із запланованих 300 тисяч голосів. "Бандити, які хочуть повернутися до влади за будь-яку ціну, хотіли використовувати демократію як слабкість, — заявила вона. — Це показує, що нам потрібно уважно подивитися, де все пішло не так, і здобути науку з цієї жалюгідної атаки на наш суверенітет".

Ці заяви не голослівні. Молдавська поліція справді виявила велику мережу підкупу виборців. Ще 3 жовтня видання Politico повідомило, з посиланням на главу Генінспекторату поліції Молдови Віорела Чернеуцяну, що тільки у вересні Росія перевела на рахунки 130 тисяч громадян Молдови понад $15 млн через мафіозну мережу проросійського олігарха Ілана Шора, щоб на майбутньому референдумі ті проголосуввали проти вступу до Євросоюзу. Чернеуцяну наголосив, що "Молдова стикається з раніше небаченим підкупом виборців у поєднанні з гібридною війною та дезінформацією". За даними слідства, Шор допоміг відмити через мережу банків кошти, призначені для підкупу виборців. У Молдові Шора заочно засуджено до 15 років позбавлення волі за банківське шахрайство.

Видання "Молдова: актуально" опублікувало подробиці схеми, в якій брав участь Ілан Шор. Перекази проводилися через автономну некомерційну організацію "Євразія" та Промсвязьбанк, контрольований міністерством оборони РФ. У схемі задіяно 130 територіальних лідерів, які координували діяльність 1927 голів секторів. Ті, у свою чергу, керували більш ніж 50 тисячами активістів та 70 тисячами прихильників. Куратори з РФ, використовуючи Telegram-боти, передавали інструкції цим групам для організації дестабілізаційних дій.

За тиждень видання Newsmaker повідомило, що 8-10 жовтня правоохоронці провели 115 обшуків у територіальних лідерів, голів секторів та активістів "сітки Шора" в рамках кримінальної справи "про незаконне фінансування політичних партій, ініціативних груп, учасників виборів, відмивання грошей, електоральної корупції та створення злочинної групи". Під час обшуків вилучили агітаційні матеріали, техніку, записники, банківські картки "МИР". У вилучених телефонах знайшли мобільний додаток Промсвязьбанку РФ, через який учасники мережі отримували гонорари.

Фактор Усатого

Чи спрацювала "сітка Шора" у першому турі президентських виборів? Замість відповіді знову розповімо про парадокси соціології. У виборах взяли участь 11 кандидатів. Візьмемо опитування iDATA, проведене з 19 вересня до 10 жовтня. Трійка лідерів мала такий вигляд: 29,5% за Маю Санду, 13,3% за Ренато Усатого, 11,6% за Олександра Стояногло. При цьому 12,7% відповіли "не знаю", 3,5% взагалі не відповіли, а 2,7% заявили, що не голосуватимуть. Якщо взяти лише тих, хто визначився зі своїм вибором, то виходило 36,4% за Санду, 16,4% за Усатого та 14,3% за Стояногло.

Підсумки голосування 20 жовтня показали дивовижні зміни в електоральних уподобаннях: 42,45% за Санду, 25,98% за Стояногло та 13,79% за Усатого. Популярність Стояногло дивним чином подвоїлася. Цей ефект ще виразніший, якщо відкинути голоси діаспори (вона дала 70,71% за Санду, 14,66% за Усатого і лише 8,06% за Стояногло). Виходить 37,3% за Санду, 29,3% за Стояногло та 13,6% за Усатого.

Як бачимо, Санду набрала трохи більше, ніж передбачало соцопитування (37,3% замість 36,4%), Усатий помітно менше (13,6% замість 16,4%), а Стояногло вдвічі більше (29,3% замість 14,3%). У Стояногло вийшов приріст 15%. Звідки він узявся? Напевно, звідти ж, звідки взявся приріст частки противників євроінтеграції на 18,8%.

Але це ще не всі погані новини для Санди. Найгірша новина в тому, що електорат Усатого перетікає переважно не до неї, а до Стояногло. Те ж опитування iDATA пропонувало респондентам вибрати у другому турі між Санду та Стояногло. 40,6% обрали Санду, а 36,4% — Стояногло. А якщо врахувати можливості "сітки Шора", то Стояногло виглядає безперечним фаворитом, якщо Санду не зуміє переламати ситуацію.

І Санду намагається. Вона вже звернулася до виборців Усатого. "Ми знаємо, що у нас є розбіжності, але в той же час я знаю, що ви, як і я, не хочете повернення до влади бандитів — бандитів, які приходять захопити все, побудувати в нашій країні своє королівство, і вони мститься всім, хто стоїть у них на шляху. Сила, очевидно, у правді. Правда в тому, що я і ви хочемо бути вільними у нашій країні", — сказала Санду.

Вона також попросила підтримки виборців, які у першому турі проголосували за інших проєвропейських кандидатів, таких як Октавіан Цику (восьме місце, 0,93%), Андрій Нестасе (дев'яте місце, 0,64%), Тудор Ульяновський (останнє місце, 0,52%), Іон Кіку (сьоме місце, 2,06%). "Ми маємо спільну мету. Ми всі живемо в Молдові і несемо відповідальність за збереження того, що маємо. Наше європейське бачення має стати щитом проти агресії. Нумо залишимо розбіжності між політиками до виборів. Дозволимо собі наші образи та закиди лише тоді, коли знатимемо, що демократія та європейський курс більше не перебувають у небезпеці", — закликала вона.

Власне, це є весь її електоральний резерв. Ключовим фактором, звісно, буде позиція виборців Усатого. Сам він повідомив, що оголосить про свою підтримку одного із двох учасників другого туру (або нікого з них) "за кілька днів". "Для нас сьогодні не важливо дружити з тим чи іншим, для нас важливе майбутнє країни", — наголосив він.

Схоже, він залишає собі та Санду можливість для домовленостей. І він має підстави вважати, що Стояногло за допомогою Кремля вкрав у нього друге місце та участь у другому турі виборів.

Подальший розвиток подій залежатиме від здатності влади Молдови реалізувати те, що анонсувала Санду: "здобути науку" і "відповісти твердими рішеннями". Інакше "сітка Шора" спрацює проти самої Санди у другому турі, а потім і проти її партії на парламентських виборах.