Вибори президента України. Що тут незвичайного для білоруса
За той недовгий час, що я живу в Україні, я вже безліч разів встиг здивуватися тому, наскільки українці не цінують те чудове, що мають. Наприклад, вибори. Тут, у Києві, всі скаржаться на засилля олігархів, на "відсутність порядку", на "брудні вибори", на потоки компромату, якими кандидати щедро поливали один одного... Але при цьому всі розуміють: президентом стане той, за кого проголосують люди. Навіть якщо новий президент буде "як у Росії - маленький, смішний і Вовочка", то це все одно буде вибір громадян України. У них є вибір.
У 2015 р., коли Олександр Лукашенко переобирався на черговий президентський рядків, одна з державних газет вийшла з величезним заголовком на першій шпальті: "11 жовтня - вибори президента Республіки Білорусь Олександра Григоровича Лукашенка".
Це дуже показовий приклад - уже 25 років, чверть століття! - у Білорусі глава держави не змінюється. І неважливо, як голосують люди, - чинний президент неминуче набирає понад 80% голосів. За принципом "більше, ніж Путін, менше, ніж Назарбаєв". Від кожних чергових виборів білоруси не чекають, що президент зміниться: результат відомий заздалегідь.
Більш того, Олександр Григорович не раз прямим текстом визнавав, що потрібні цифри на виборах просто "малюються": "Так, ми останні вибори сфальсифікували, я вже західникам це говорив. За президента Лукашенка проголосувало 93,5%. 93,5! Але кажуть, що це не європейський показник... ми зробили 80... 6? Це правда було. Якщо зараз почати перераховувати бюлетені, я не знаю, що з ними робити взагалі... Це європейці до виборів нам кажуть "ну, якщо буде приблизно європейські показники... на виборах, то ми ваші вибори визнаємо". Ми намагалися зробити європейські... але, теж, бачите, не вийшло. Пообіцяли, що якщо європейські, то все буде нормально. Зробили європейські - ненормально...".
Чи можуть українці уявити собі, що всіх суперників чинного президента заарештовують прямо в день виборів, одразу після закриття виборчих дільниць? А в Білорусі це було 19 грудня 2010-го. Чи можуть українці уявити собі, що програли в президентській гонці політиків на роки відправляють у в'язницю? А в Білорусі це звичайна практика. Виступив проти чинного президента - будеш або у в'язниці, або в еміграції.
У чому ще відміну виборів в Україні від виборів у Білорусі?
- Ні дострокового голосування (в Білорусі цілий тиждень!). Саме на достроковому голосуванні, як показує практика, відбувається більшість фальсифікацій. Цілий тиждень у комісій є можливість вкинути в урни потрібну кількість бюлетенів, студентів масово заганяють на ділянки під загрозою виселення з гуртожитків. Явка солдатів теж завжди 100%, як і ув'язнених у в'язницях.
Найцікавіше, що якщо порівнювати протоколи, то на достроковому голосуванні Лукашенко завжди набирає під 90% голосів. А ось в основний день (особливо на тих ділянках, де присутні спостерігачі) він програє іншим кандидатам.
- В Україні опозицію не допускають на виборчі комісії. "Це як?", - здивовано запитують білоруси, дізнавшись про це.
- Спостерігачам в Україні можна стежити за підрахунком голосів, навіть знімати підрахунок на фото і відео, перевіряти бюлетені. У Білорусі спостерігачам заборонено навіть підходити до столів. Зазвичай вони сидять в кутку метрах в 10 і бачать тільки спини вчительок, які складають бюлетені в стопки. Були випадки, коли голосів за Лукашенка не вистачало і бюлетені за інших кандидатів просто складали в стоси за Лукашенка.
- В Україні можна екзитполи і є різні соціологічні дослідження. У Білорусі екзитполи заборонені, а соціологічні служби заборонені за фактом - незалежних соціологів в країні немає вже кілька років, будь-які опитування - тільки державні.
Власне, це відноситься до будь-яких виборів, що проводяться в Білорусі, а не тільки до президентських. Білоруський парламент не випадково називають "найбільш високооплачуваний хор країни". Вони майже завжди голосують одноголосно, і завжди "за" будь-які президентські законопроекти. Знаєте, скільки законопроектів внесли депутати Палати представників Білорусі попереднього зібрання? Три. Три власні законопроекти за п'ять років. Вся інша робота - схвалення ініціатив, висунутих президентом і урядом.
Власне, з 1996 р. і по 2016-й в білоруському парламенті взагалі не було опозиції. У 2016-му з'явилися дві жінки-депутата, які не бояться голосувати "проти". Два опозиціонера на 110 депутатів на всю країну. Можливо було б таке, якби в країні вибори? Просто вибори, на яких дійсно рахують голоси...
Сьогодні я був на виборчій дільниці в центрі Києва. В тому самому, в якому з ранку проголосував Петро Порошенко. І перше, що мене вразило, - повна відсутність людей у формі. Ні поліції, ні Нацгвардії - нікого. Ми з колегою прийшли, по фотографували, поговорили з членами комісії - все абсолютно спокійно.
Знаєте, як виглядає виборчу дільницю в Білорусі? (Неважливо навіть, на яких виборах.) Це кілька нарядів міліції, які чергують цілодобово, плюс ОМОН, плюс співробітники КДБ. А якщо спробуєте щось сфотографувати або задавати питання членам комісії - вас тут же виведуть в наручниках. І добре, якщо тільки 15 діб отримайте, - вважайте, легко відбулися.
Це властивість людської психіки: не цінувати те, що маєш. Українці мають достатньо чесні, прозорі і справедливі вибори. Далеко не ідеальні, але працюють. Таке треба цінувати, але чомусь тут це воліють знецінювати.