Зародок сепаратизму на Одещині. Короткі підсумки виборів 31 жовтня

Два рази на рік — в останню неділю березня і в останню неділю жовтня — в Україні проводяться дострокові вибори депутатів різних рівнів та мерів міст замість тих, хто вибув. Цього року на довиборах 31 жовтня головна боротьба точилася за три мандати — мера Харкова та народних депутатів від 184-го округу на Херсонщині та 197-го округу на Черкащині. Усі три кампанії начисто виграла влада.

Харків: переміг Терехов

У Харкові проводилися вибори нового мера замість Геннадія Кернеса, який помер 17 грудня 2020 р. За повідомленням міської виборчої комісії, явка виборців становила 28,29%.

Нинішній в. о. міського голови, секретар міськради, безпартійний висуванець партії "Блок Кернеса — Успішний Харків!" Ігор Терехов набрав більше половини голосів — 50,66%. Це означає, що другого туру не знадобиться - Терехова вже обрано мером.

Його головний суперник, попередник Кернеса на посаді мера, лідер партії "Християнські соціалісти", самовисуванець Михайло Добкін набрав удвічі менше — 28,41%. Інші вісім кандидатів залишилися далеко позаду.

Третє місце посів висуванець "Європейської солідарності", голова фракції цієї партії в облраді, гендиректор ТОВ "М'ясокомбінат "М'ясний" Олександр Скорик (5,36%). Четвертий результат показав голова обласної організації партії "Національний корпус", самовисуванець Костянтин Немічев 4,26%).На п'ятому місці — депутат міськради від партії "Слуга народу", директор ТОВ "Екокар", безпартійна самовисунка Аліна Мустафаєва (3,17%). На шостій позиції опинився висуванець "Партії Шарія", голова фракції цієї партії в міськраді Володимир Плетньов (2,81%), останні чотири кандидати, безпартійні самовисуванці, набрали сумарно 3,64%.

Нова Каховка: переміг Козир

В окрузі №184 із центром у Новій Каховці проводилися вибори народного депутата замість Ігоря Колихаєва, який склав із себе депутатські повноваження у зв'язку з обранням його у листопаді минулого року мером Херсона. За даними Центрвиборчкому, явка виборців становила 21,39%.

Абсолютну перемогу (після підрахунку 99,46% дільничних протоколів) отримав висуванець партії "Слуга народу" Сергій Козир — 64,58%. Друге місце посів висуванець "Європейської солідарності", член фракції цієї партії у Херсонській облраді Ігор Йосипенко (14,29%). Далі йдуть голова партії "Національна платформа" Катерина Одарченко (5,78%) та висуванець партії Ігоря Колихаєва "Нам тут жити!", заступник голови облради, голова облдержадміністрації Геннадій Лагута (5,26%). Інші 11 кандидатів сумарно набрали близько 10%.

Золотоноша: переміг Войцехівський

В окрузі №197 із центром у Золотоноші проводилися вибори народного депутата замість Олександра Скічка, який склав із себе депутатські повноваження у зв'язку з призначенням його у січні цього року на посаду голови Черкаської облдержадміністрації. За даними Центрвиборчкому, явка виборців становила 25,57%.

Переміг (за результатами підрахунку 80,14% дільничних протоколів) висуванець партії "Слуга народу", мер Золотоноші Віталій Войцеховський — 46,95%. Його головний суперник, народний депутат минулого скликання від цього округу Владислав Голуб набрав 25,75%. Третє місце посів висуванець партії "Свобода", народний депутат двох попередніх скликань Андрій Іллєнко (9,47%). Четвертим став висуванець "Європейської солідарності", перший заступник голови Черкаської облради Роман Сущенко (8,33%). Інші кандидати, загальним числом 21, набрали сумарно менше 10%.

Чому виграла влада

Можна виділити три головні фактори, які забезпечили перемогу кандидатам від влади. По-перше, це домовленості між центральною владою (Офіс президента, керівництво партії "Слуга народу) та найвпливовішими місцевими угрупованнями.

У Харкові рейтинг партії "Слуга народу" — на рівні кількох відсотків. Але влада не стала висувати власного кандидата, а домовилася з партією "Блок Кернеса — Успішний Харків!", яка фактично є правлячою у місті. В результаті переміг в.о. мера Ігор Терехов, який Банковій гарантував свою повну лояльність.

У 184-му окрузі партія "Слуга народу" висунула голову Херсонської ОДА Сергія Козиря. Проте його шанси виглядали сумнівними. За вимірами соціологів, мав перемогти Геннадій Лагута – соратник мера Херсона Ігоря Колихаєва, який до обрання мером був народним депутатом від цього округу. Але Банкова зуміла домовитися з Колихаєвим та його командою. 26 жовтня, за п'ять днів до виборів, Володимир Зеленський зняв Козиря з посади голови ОДА та віддав цю посаду Лагуті. Натомість Лагута закликав виборців проголосувати за Козиря. І хоча цей заклик почули не всі, таки Козир здобув переконливу перемогу.

У 197-му окрузі висуванцем партії "Слуга народу" був мер Золотоноші. Тобто там зв'язка президентської партії та місцевої влади була безпосередньою.

Другий головний фактор, який забезпечив перемогу кандидатам від влади, це горезвісний адміністративний ресурс. А третій фактор – це дуже низька явка виборців (менше ніж 30%).

Усі три чинники разом посилили один одного. Справді, центральна та місцева влада спрацювала як одна команда. Саме для цього Банкова досягла домовленостей із командою покійного Кернеса у Харкові та командою Колихаєва на Херсонщині. Це дозволило максимально задіяти адмінресурс. А ефект адмінресурсу тим вищий, що нижча явка. Коли явка дуже низька, тоді серед виборців, які таки прийшли на дільниці, особливо велика частка працівників бюджетних організацій, які зазвичай голосують за представників чинної місцевої влади. Крім того, низька явка створює додаткові спокуси для фальсифікації результатів.

Чому опозиція програла

Утім, слід зазначити ще й те, що перемозі влади допомогла опозиція. Почнемо з того, що нинішня ситуація принципово відрізняється від тієї, що була за часів Януковича. Тоді були два великі політичні табори: проросійський (за Януковича) та патріотичний (проти Януковича). Наразі таборів не два, а три, причому Зеленський застовпив за собою нішу центристської сили. І в тому ж Харкові багато проукраїнськи налаштованих виборців віддали перевагу Терехову, лояльному Банковій, з тієї простої причини, що боялися перемоги Добкіна, якого підтримала відверто проросійська ОПЗЖ і який давно має імідж сепаратиста. Мовляв, Скорик із "Європейської солідарності" та Немічев із "Національного корпусу" все одно не мають шансів, так краще вже Терехов, ніж Добкін.

До того ж усередині патріотичного табору зараз є величезні протиріччя. Саме тому провалилися спроби висунути єдиного кандидата від патріотичних сил у Харкові.

Загалом ці вибори показали посилення політичної роздробленості. Лише одна партія взяла участь у всіх трьох головних кампаніях 31 жовтня – це "Європейська солідарність". Її результати — 5,4% у Харкові, 14,3% у 184-му окрузі на Херсонщині та 8,9% у 197-му окрузі на Черкащині. У всіх трьох випадках було видно, що партія веде кампанію, м'яко кажучи, не з повною віддачею. За принципом "головне – не перемога, а участь". Можливо, результат був би вищим, якби в агітації за кандидатів від "Європейської солідарності" особисто брав участь лідер партії Петро Порошенко.

"Слуги народу" в Харкові сховалися за партію Кернеса, а на Херсонщині поділилися владою з партією Колихаєва. Інші парламентські партії, тобто ОПЗЖ, "Батьківщина" та "Голос", взагалі ніде не висували своїх кандидатів. У той же час понад 4% набрали представники позапарламентських партій: "християнський соціаліст" Добкін (28,4% у Харкові), "свободівець" Іллєнко (10,2% у 197-му окрузі), творець "Нацплатформи" Одарченко (5,7% у 184-му окрузі), діяч "Нацкорпусу" Немічев (4,3% у Харкові).

Провал влади на Одещині

Говорячи про вибори 31 жовтня, не можна не згадати про політичну катастрофу, що сталася в Одеській області. Було зірвано вибори депутатів та голови Кароліно-Бугазької об'єднаної територіальної громади. У день виборів перед відкриттям дільниць у селі Кароліно-Бугаз та селищі Затока територіальна виборча комісія ухвалила рішення визнати вибори такими, що не відбулися. На дверях прикріпили відповідну ухвалу.

Голова виборчої комісії Олексій Байрак розповів, що причиною стала відсутність коштів у бюджеті громади на друк виборчих бюлетенів. "Сільська рада не затвердила наш кошторис і не здійснила фінансування виборчого процесу, тому ми не змогли укласти договір на друк бюлетенів. Без бюлетенів, звичайно, жодні вибори пройти не можуть, тому комісія сьогодні вранці ухвалила рішення визнати вибори такими, що не відбулися", — сказав він.

Звичайно, це було підлаштовано спеціально. Керівництво громади тому й не знайшло грошей на вибори, що хотіло їх зірвати.

Ця історія показала, як цинічно може поглумитися керівництво місцевої громади (всього лише сільради на Одещині) над центральною владою. Сільським головою там уже багато років є Андрій Апанасенко. Торік 25 жовтня його знову було обрано на цю посаду, проте 30 жовтня Одеський окружний адмінсуд визнав незаконними результати виборів і скасував ухвалу територіальної виборчої комісії про визнання Андрія Апанасенка сільським головою. Тому й було оголошено нові вибори. І ось керівництво сільради вирішило просто скасувати їх "за непотрібністю".

Фактично це зародок сепаратизму. Рішення сільради виявляється вищим за Конституцію, яка гарантує громадянам України право вільно обирати своїх представників до органів місцевого самоврядування. Тобто цей випадок можна розцінювати як захоплення влади на цій території організованим угрупуванням.

У Конституції записано, що законність та правопорядок, дотримання прав та свобод громадян, виконання Конституції та законів України на відповідній території забезпечують місцеві держадміністрації. Якщо за провал влади на Одещині ніхто не зазнає жодної відповідальності, то на наступних виборах цим сепаратистським досвідом можуть скористатися і в інших громадах у різних регіонах.