Другий тур-українськи. Головні протистояння на президентських виборах
Кравчук проти Кучми
Президентські вибори 1994 року стали першими в історії незалежної України позачерговими виборами. Їх причиною став нерозв'язний конфлікт між діючим президентом Леонідом Кравчуком і спікером парламенту Олександром Морозом. Вони домовилися, що позачергові вибори президента і парламенту відбудуться одночасно, чого так і не сталося.
Крім того, причини виборів ховалися не тільки в економічних проблемах, а й у конфлікті між президентом Кравчуком і прем'єр-міністром Леонідом Кучмою. Останній був вихідцем з "червоних директорів", тому мав підтримку і відстоював інтереси східних і південних промислових центрів України. Його візаві не надав чіткої програми розвитку господарства, в тому числі і для великих підприємств.
Ключовим гаслом Кучми був "Україна - Росія: менше стін, більше мостів". Президент і прем'єр по-різному розуміли зовнішню політику, зокрема в питанні відносин з Росією. Російськомовний Кучма підтримував ідею зближення з північним сусідом на відміну від політики дистанціювання, якої дотримувався Кравчук.
Але на фоні відмінностей в обох функціонерів були важливі спільні риси - вони походили з колишньої партноменклатури, розвиток господарства бачили по розпливчастого постсоціалістичних зразком, виступали за сильну владу президента, хотіли будувати Україну як самостійну і впливову державу.
Перевага, що східні та південні області надали Кучмі, свідчило, що жителі регіонів вже не підтримували соціалістичні гасла, зате їм було близьким зближення з Росією та надання російській мові офіційного статусу. Леонід Кучма справляв враження людини, який може втілити ці ідеї в життя.В результаті досить несподівано перемогу здобув Кучма: 52% проти 45% голосів за чинного президента Кравчука.
Кучма проти Симоненка
В єдиній на сьогодні перемозі чинного президента на виборах свою роль зіграло досить багато факторів. У березні 1999 року в автокатастрофі загинув В'ячеслав Чорновіл, і досі побутує думка, що він був убитий - як дуже серйозний і небажаний конкурент для президента Кучми на майбутніх виборах.
Відбулася інтригою виборів стала так звана "Канівська четвірка".
24 серпня (День незалежності) 1999 року спікер ВР Олександр Ткаченко, колишній і майбутній спікер ВР Олександр Мороз, екс-прем'єр Євген Марчук і мер Черкас Володимир Олійник домовилися в Каневі про висунення єдиного кандидата, яким був оголошений Марчук. Але по-справжньому серйозна альтернатива Кучмі так і не втілилася в життя - Мороз порушив домовленості і пішов на вибори, Ткаченко знявся на користь лідера КПУ Петра Симоненка, і тільки Володимир Олійник знявся на користь Марчука.
Так у другому турі Кучма отримав самого зручного для себе суперника - лідера КПУ Петра Симоненка. Кампанія фаворита виборів велася російськими політконсультантами за лекалами кампанії президента Росії Бориса Єльцина 1994 року - демократи проти комуністів. Цікаво, що на цю велику підтримку Кучма отримав в тих регіонах, де на виборах у 1994 році він отримав найменше голосів (це пояснюється тим, що в 1994 році у нього опонент був праворуч, а в 1999 - зліва).
Ющенко проти Януковича
Поки що залишаються самими скандальними виборами в новітній українській історії. Вони ознаменувалися першою в історії незалежної України революцією - "Помаранчевої". У другий тур виборів пройшли чинний прем'єр-міністр Віктор Януковича (наступник Леоніда Кучми) і лідер "Нашої України" Віктор Ющенко (головний опозиційний кандидат). За підсумками другого туру 21 листопада 2004 року переміг Янукович (49,46%), а його опонент Ющенка набрав 46,61%.
У день другого туру на київському Майдані вже була встановлена сцена і перші намети на підтримку Ющенка. Його прихильники оголосили, що ЦВК, яку очолював Сергій Ківалов, сфальсифікувала результати виборів.
Так почалася "Помаранчева революція", яка примусила Верховний суд України (ВСУ) прийняти спірне рішення про третій тур виборів. На думку багатьох юристів, це рішення було нелегітимним, оскільки ВСУ обґрунтував його так званим "духом закону", якого в законодавчому полі не існує. Згідно із законом, ВСУ має анулювати результати виборів, призначити термінові позачергові вибори президента і заборонити Ющенку і Януковичу балотуватися на них.
26 грудня пройшов третій тур виборів президента, в результаті яких переміг Віктор Ющенко (51,99%). Віктор Янукович набрав 44,2% - і до свого призначення прем'єр-міністром в 2007 році вибув з політичної гри.
Янукович проти Тимошенко
Головна битва на останніх "двотурових" вибори розгорнулася в 2010 році між чинним прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і двічі екс-прем'єром Віктором Януковичем.
Завдяки протистояння президента Віктора Ющенка та прем'єра Юлії Тимошенко, адмінресурс був розпорошений, і в другому турі переміг Віктор Янукович. За результатами обробки 100% бюлетенів, перемогу здобув Віктор Янукович із 48,95% голосів. Найбільшу підтримку лідер "Партії Регіонів" отримала в Донецькій, Луганській областях і в Криму.
За Юлію Тимошенко проголосували 45,47% виборців. За прем'єр-міністра і лідера "Батьківщини" більше голосували жителі західних регіонів (Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській областях). Тимошенко намагалася судитися, оголошуючи, що результати виборів сфальсифіковані, але другого Майдану не вийшло.