Другий пішов. Тимошенко отримала Бублик для перевиборів у травні

23 січня 2017 р. виповнився рівно місяць з того дня, як правляча коаліція "Європейська Україна" з виходом нардепа Сергія Міщенка втратила формальна більшість. Тобто вже більше 30 днів Верховна Рада з формальної точки зору не має повноцінної коаліції, що, згідно з Основним законом, дає президенту підстави для розпуску парламенту і призначення дострокових виборів.

Про цей факт, можливо, ніхто б і не згадав, якби сьогодні з фракції БПП і з коаліції не вийшов ще один нардеп. На цей раз коаліційною "дезертиром" став Юрій Бублик, який прийшов у президентську фракцію одночасно з Міщенко в квітні 2016-го.

Відразу ж після виходу Міщенко з коаліції, а це було напередодні довгих новорічних свят, "ДС" вже писала про можливий черговий коаліційній кризі, припускаючи, що приблизно після закінчення 30 днів з коаліції може вийти ще хто-небудь з депутатів. Як воно, власне, і сталося.

Як бачимо, майже все написане нами місяць тому ще актуально, але з поправкою на деякі нові обставини. Так що дозволимо собі нагадати зміст статті місячної давності з невеликими правками.

Отже, 23 грудня 2016 р. народний депутат Сергій Міщенко покинув фракцію Блоку Петра Порошенка. Рівно через місяць — 23 січня 2017-го — його прикладу послідував Юрій Бублик. Їх відхід цілком здатний спровокувати нову хвилю "шатуна" навколо нинішньої коаліції на двох", яка начебто є, а ніби її і немає.

Варто зазначити, що перебування Міщенко і Бублика у фракції БПП виявилося недовгим. У Раду ці народні обранці прошели по мажоритарних округах (№98 у Міщенка та №145 у Бублика) і до квітня 2016 р. вони залишалися позафракційними.

Власне, входження цих депутатів у фракцію було викликано весняним коаліційною кризою, коли після виходу з коаліції "дрібночленів" — "Батьківщини", Радикальної партії і "Самопомочі" більшість втратила заповітні 226 мандатів і формально перестало бути таким. Саме входження в БПП Міщенко і Бублика разом ще з двома внефракционниками — Сергієм Рудиком та Андрієм Немирівським — і дозволило говорити про наявність коаліції з двох фракцій у складі 226 депутатів. Як заявляв тоді Міщенко, саме його підпис "під створенням коаліції" стала вирішальною 226-й, поставленої, щоб "не гратися і не розхитувати країну".

Вихід спочатку Міщенко, а потім і Бублика знову дозволить опозиції заявляти, що коаліція мертва, адже без цих двох нардепів сума депутатів БПП і "Народного фронту" складає всього 222, плюс спікер Парубій і віце-спікер Геращенко, тобто 224 багнета. Плюс нібито ще якісь не названі позафракційні депутати, підписів яких під коаліційною угодою так ніхто і не оприлюднив. А наявні 224 багнета — це, як не крути, вже ніяк не більшість від конституційного складу Ради.

Міщенко про причини свого рішення покинути БПП так нічого офіційно і не сказав, а в кулуарах парламенту підозрюють, що мажоритарник покинув фракцію як раз для того, щоб пограти в "розхитування країни" і створити привід для дострокових виборів, яких дуже хочуть деякі нинішні опозиціонери. В першу чергу мова йде про "Батьківщині" та Оппоблоке.

Що стосується Бублика, то він заявив про свій вихід з коаліції у соціальних мережах саме 23 січня, хоча найближче засідання парламенту, на якому спікер Андрій Парубій зможе офіційно оголосити про вихід нардепа з БПП, відбудеться лише через два тижні — 7 лютого. При цьому Бублик супроводжував свою заяву про вихід з фракції і коаліції жорсткою критикою влади, звинувативши останню ледь чи не у всіх видах зради.

Якими ж будуть наслідки виходу двох депутатів і скорочення коаліції нижче критичної позначки в 226 голосів? З точки зору формально-юридичної нічого особливого не станеться. По-перше, відсутність коаліції впродовж 30 днів жодним чином не зобов'язує президента розпускати парламент, а лише дає йому таке право, яким він може скористатися, а може і проігнорувати. Про парламентську кризу можна було б сміливо говорити, якщо б після відходу Міщенко коаліція більше не могла набирати потрібної кількості голосів, проте, як показало голосування за держбюджет-2017, влада цілком здатна залучити потрібну кількість мандатів. Так що, навіть якщо слідом за Міщенко і Бубликом з коаліційних фракцій вийдуть ще кілька депутатів, це ніяк не вплине на результативність майбутніх голосувань.

Таким чином, парламент цілком здатний існувати далі і без формальної коаліції. Однак ризик криється не у формально-юридичної, і не в практичній площинах, а скоріше в політико-етичної. Адже відсутність формальної більшості дозволить зацікавленим у дострокових виборах політсилам ставити під сумнів легітимність Верховної Ради, нехай не юридично, а етично, і звинувачувати владу в узурпації (раз більшості формально немає, то і рішення не можуть бути легітимними), політичної корупції (відсутніх депутатів просто купують для голосувань) і зраді (влада влаштувала неформальну "ширку" і співпрацює з колишніми регіоналами).

Як бачимо, можливості для спекуляцій відкриваються досить широкі, і вимоги дострокових виборів будуть виглядати для незадоволеного будь владою обивателя цілком обґрунтованими. Сили всім цим аргументам може надати вихід з коаліції ще кількох народних обранців, і опозиціонери цілком здатні кількох депутатів на таке рішення мотивувати.

Так що 7 лютого одночасно зі стартом шостої сесії Юлія Тимошенко, Оппоблок, "Самопомоіч" та інші бажаючі дострокових виборів цілком можуть почати кампанію по делегітимізації Верховної Ради і провокування дострокових виборів. Власне, на це не так давно натякнув і один з лідерів "Батьківщини" Сергій Соболєв, спрогнозувавши, що наступна сесія "буде останньою перед великими виборами".

Якщо ситуацію вдасться розгойдати протягом місяця, то дострокові вибори на кінець травня — початок червня виглядають не особливо фантастично.

Так що пускати ситуацію на самоплив, покладаючись, що парламент без коаліції проживе, влада зовсім не з руки, і недостачу у коаліціянтів для влади було б непогано відновити в найкоротші терміни.

Способів для поповнення коаліції також вистачає. По-перше, можна прийняти в одну з коаліційних фракцій ще кількох позафракційних — з 48 чоловік цілком можна знайти достатньо кандидатів, з якими можна домовитися. По-друге, не можна виключати повернення в коаліцію когось з "дрібночленів". Тут в першу чергу приходить на розум партія Олега Ляшка, враховуючи помітне потепління відносин цієї фракції з владою останнім часом на тлі відвертої війни з Тимошенко.