ВСУ не можуть отримати нові БТР з-за конфлікту Міноборони і конструкторів, - ЗМІ
Як зазначається, "ще в 2016 році Міністерство оборони замовило Бтри у Харківського конструкторського бюро машинобудування (ХКБМ), який входить в концерн Укроборонпром".
Спочатку створювати техніку планували і української сталі марки 71, яка є базовою для БТР-4, але після довгої виробничого ланцюжка зробити цього так і не вдалося - завод у Лозовій Харківської області замість 48 готових корпусів поставив тільки 20 недороблених.
У зв'язку з цим у грудні 2018 року ХКБМ замовив 33 тонни фінської сталі марки Miilux Protection 500 в офіційного дилера виробника, польської фірми Texprotect.
У березні 2019 року сталь привезли в Україну, але спецпідрозділ Міноборони, яке контролює якість виробництва і ремонту, забракував сталь з-за проблем з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам.
Так, ще в 2015 році на замовлення ХКБМ Інститут електрозварювання ім. Патона провів дослідження, яке встановило, яке саме вміст легуючих елементів (корисних складових начебто нікелю і марганцю) і шкідливих домішок (зразок сірки і фосфору) має бути в металі, щоб шви корпуса БТР були зварені нормально, і сталь не втратила бронекачество.
Склад стали харківський завод повинен був обговорити з постачальником відразу, але в договорі про фінську сталь цього немає. Ця сталь якісна, але все одно не відповідає певним вимогам.
Між тим, як зазначається в сюжеті, керівництво ХКБМ вирішило умовити Міноборони використовувати куплену партію фінської сталі. Наполягав зокрема директор заводу Олексій Бабич, який і підписував угоду про постачання фінської сталі.
"Бабич в той час взагалі був відсторонений концерном з-за скандалу з розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці - він виявився одним з фігурантів. Проте навіть не маючи повноважень на заводі - він проводив нараду, на якій переконував працювати саме з фінської сталлю", - зазначають журналісти.
У результаті завод і Міноборони вирішили провести нові дослідження і "відстріл" як цілих шматків купленої сталі, так і зварних швів. Остаточно ці дослідження ще не завершили, але Інститут Патона зокрема встановив, що фінську сталь можна використовувати для Бтрів лише за умови додаткових робіт - приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку з бронестали.
В кінцевому підсумку Бтри українська армія досі не отримала - завод вважає, що сталь нормальна і можна використовувати її, ставлячи підкладки, а спецпідрозділ Міноборони каже, що не замовляв такі Бтри.
"Міністерство виставило заводу штраф на 82 млн грн ($3,3 млн) за зрив контракту. Завод же хоче оскаржити штраф у суді і ще судиться з міністерської прийманням за її рішенням за відбракування металу. За останньою інформацією, на ХКБМ із запланованих півсотні машин поки зібрана тільки чверть з тих корпусів, які зміг за цей час виготовити Лозовський завод з українського металу", - йдеться в матеріалі.
Нагадаємо, в Україні припинено виробництво нових БТР-4, оскільки застарілі стандарти Міноборони не дозволяють бронесталь з ЄС і НАТО. Про це в кінці травня гаявил ДК "Укроборонпром".