Розтин п'ятої колони. Чому Тимошенко і "Опоблоку" не подобається бюджет-2017
За формальною процедурою депутати голосують за пропозиції бюджетного комітету парламенту, який рекомендував прийняти документ. Після серії бурхливих виступів, що супроводжувалися криками про гірку долю українського народу і закликів допомогти йому, парламент 245 голосами за проголосував за прийняття бюджету в першому читанні.
Хоча ще години за два до моменту голосування в кулуарах блукали чутки про те, що можуть і не підтримати, депутатського запалу вистачило лише на те, щоб підбадьорити українців виступами з трибуни. Тим не менш цікаво, що з фракції Блоку Петра Порошенка проголосували лише 108 депутатів зі 143, з "Народного фронту" — 74 81. Зате "Воля народу" та "Відродження" проголосували практично в повному складі. Інше добрали за рахунок конформістів з "Самопомочі" та позафракційних. А ось Тимошенко, Ляшко і "Опоблоку" бюджет категорично не подобається і ось чому.
Що запропонували
Оскільки парламент голосував за рекомендації бюджетного комітету Верховної Ради, то "ДС" вирішила проаналізувати не стільки сам текст документа, скільки депутатські пропозиції — що саме хочуть бачити в законі про бюджет ті чи інші партії, фракції та окремі депутати. Вийшло пізнавально.
Багато Правок, 1160 на 441 стор., і самі правки, як і їх відсутність, багато про що говорять. Бюджет, як це не дивно, цікавий не всім. Немає пропозицій від фракції БПП і "Народного фронту", адже їхні представники в уряді і формували бюджет. Однак немає і пропозицій від фракцій "Воля народу" і "Самопомочі". І якщо відсутність зауважень від фракції "Воля народу" зрозуміло (їх основне побажання — зниження рентних платежів на видобуток газу і нафти — було враховано урядом), то пасивність "Самопомочі" викликає здивування. У фракції або не виявилося фахівців у бюджетом процесі, або вона вирішила зайняти пасивну позицію, задовольнившись обіцянкою Володимира Гройсмана дати грошей на будівництво нового сміттєвого полігону під Львовом.
У той же час "Батьківщина" і "Опозиційний блок" були в ударі — 75 і 37 правок, відповідно. Найбільш показові правки від "Оппоблока", велика їх частина присвячена бажанням скоротити фінансування витрат на оборону — армію, Нацгвардію, прикордонників, СБУ. В цілому витрати на силовиків "опозиціонери" на чолі з Юрієм Бойко має намір скоротити на 40%, або 18,2 млрд грн. Витрати на обладнання кордону з Росією вони взагалі мають намір прибрати з бюджету, а закупівлю зброї та військової техніки мінімізувати фактично до нуля.
Крім колишніх "регіоналів", до пацифістам можна віднести і представників партії "Свободи", зокрема, пропозиції народного депутата Юрія Левченка також спрямовані на скорочення витрат на силовиків і часто дублюють правки "Оппоблока". "Свободівці" в особі Юрія Левченка хочуть залишити без грошей і допомоги з боку союзників як поліції, так і Нацгвардію, відправивши заощаджений на фінансування медицини та освіти.
Пропозиції фракції "Батьківщини'кілька, якщо так можна висловитися, розумніше. Якщо відкинути традиційний популізм у вигляді різкого підвищення зарплат або відміни фінансування авіаперельотів голови держави, то БЮТ має намір посилити роль і значення парламенту в бюджетом процесі. Хоча це напевне тільки до тих пір, поки Юлія Тимошенко знаходиться у парламенті.
Суть змін — всі ключові видатки інвестиційного характеру повинні бути закладені безпосередньо в бюджеті, аж до списку автомобільних доріг, що підлягають ремонту, а решту рішення уряд буде зобов'язаний приймати за погодженням або з парламентом в цілому, або з профільним комітетом з питань бюджету.
Це стосується таких інтимних питань, як затвердження бюджету Пенсійного фонду і фондів державного соцстраху. Особливо незручно вийшло з дорогами. Усвідомлюючи, що після створення Дорожнього фонду в бюджеті будуть гроші на будівництво доріг і їх буде багато, Кабмін, готуючи проект бюджету, забрав собі право приймати рішення хто, коли і як буде ремонтувати дороги. Раніше з цим питаннями Міністерство інфраструктури справлялося самостійно, узгоджуючи з урядом тільки будівництво нових доріг.
Депутати ж бюджетного комітету вирішили, що це питання краще узгоджувати з ними, а Тимошенко взагалі запропонувала включати перелік доріг для ремонту у текст бюджету в якості додатка. Зійшлися на компромісі — депутати практично всіх фракцій запропонували норму про те, що витрати на будівництво житла для військових, підтримки тваринництва і хмелярства, закупівлю озброєнь і ще десятка програм з бюджету розвитку повинні узгоджуватися з профільним комітетом парламенту. Якщо ця норма буде реалізована, то уряд на кожен свій рух, який коштує дорожче ніж закупівля паперу, буде змушений просити дозволу парламенту. Доля цього нововведення буде ясна ближче до другого читання, не виключено, що ця норма стане умовою успішного голосування за текст бюджету в цілому.
Бантики на бюджет
З приємних дрібниць варто відзначити боротьбу за бурштин — "Оппоблок" пропонує легалізувати видобуток бурштину і отримати 2 млрд грн, Юлія Тимошенко — 5 млрд грн, а Олександра Кужель —всі 7 млрд грн. Більше 1 млрд грн за бурштин було закладено і в бюджеті нинішнього року, однак не отримано ні копійки — рішення уряду про легалізацію цього бізнесу так і не було прийнято.
Також Тимошенко має намір зберегти пільги аграріям по сплаті ПДВ (мінус 29,6 млрд грн з бюджету), передбачити виплати переплат з податку на прибуток (мінус 22,1 млрд грн з бюджету) та продати ліцензію на 4-G за 11,7 млрд грн.
Представники інших фракцій скромніше — Максим Бурбак з "Народного фронту" хоче 2 млрд грн на будівництво "Європейського валу" на кордоні з Росією, Радикальна партія разом з депутатами з "Самопомочі" хочуть 500 млн грн на фінансування агентства з кредитування експорту, а депутати-мажоритарники з комітету по місцевому самоврядуванню хочуть списання боргів місцевих бюджетів перед державним. Вони ж хочуть, щоб інвестиційні проекти на місцях, так званий Державний фонд регіонального розвитку, фінансувався не з спецфонду за рахунок надходжень від конфіскації коштів побіжного тирана Віктора Януковича, а із загального фонду бюджету. Справедливо очікуючи, що гроші Януковича в наступному році ніхто конфіскувати не збирається.
Депутати з екологічного комітету займають протилежну позицію — вони хочуть, щоб надходження від екологічного податку прямували не до загального, а до спеціального фонду бюджету. І логіка в цьому є — до 2014 р. надходження від цього податку становили до 20 млрд грн і йшли на будівництво нових очисних споруд, закупівлю фільтрів і будівництво шламосховищ. Промислові підприємства, сплачуючи екологічний податок, тут же отримували ці кошти назад на реалізацію екологічних проектів. Два роки тому все змінилося — надходження від екологічного податку за вимогою МВФ стали йти в загальний фонд бюджету. І надходження впали більш ніж у десять разів — у промисловців немає сенсу платити цей податок, не маючи можливості отримати ці гроші назад, а робота екологічної інспекції щодо проведення перевірок була заблокована мораторієм на перевірки.
Чи будуть ці та сотні інших поправок враховані — дізнаємося через місяць, коли уряд представить проект бюджету до другого читання. Проте вже зараз можна сказати, що доля більшості з них сумна — навіть якщо уряд і раптом захоче врахувати поправки, спрямовані на збільшення витрат або зменшення доходів, то воно не зможе це зробити під загрозою зриву співпраці з МВФ. Однак ці правки добре показують, хто є хто в парламенті.