Всеосяжне перемир'я. Які жертви понесла Україна за останні 9 днів у війні на Донбасі
Причому настільки, що складається враження, що офіційні особи не говорять про "всеосяжну" перемир'я, про яке не говорив тільки ледачий перед Новим роком.
Нині ж на лінії зіткнення на Донеччині триває уповільнена позиційна війна, яка традиційно в ці дні затихає незалежно від традиційного різдвяного" перемир'я. Про це свідчить навіть офіційна статистика обстрілу з боку окупаційних корпусів: 1 січня - 3, 2 січня - 4, 3 січня - 3, 4 січня - 4, 5 січня - 4 і 6 січня - 5. Як стверджується, противник використовує великокаліберні кулемети, 82-мм міномети і автоматичні гранатомети. Про використання артилерії великих калібрів мови не йде - причому, дивно, що ця інформація підтверджується і місцевими жителями з лінії зіткнення.
Географія "гарячих точок" одна і та ж - перш за все це луганське напрям (зона відповідальності оперативно-тактичної угруповання "Північ"). Найчастіше фігурує Орехово, Новолуганское, Кримське.
При цьому не можна не зазначити, що навіть ЗМІ, близькі до окупаційній владі і ОБСЄ обстрілу з боку нашої угруповання за ці дні не зафіксували. Тобто можна говорити, що у нас дотримується одностороннє перемир'я.
Однак це війна і за таке "миротворчість" доводиться платити кров'ю наших солдатів. У новому році ми вже зазнали втрат - двоє бійців загинули, ще як мінімум п'ятеро були поранені.
Причому втрати дуже характерні для цієї фази війни - 5-го числа в районі Кримського (це Новоайдарський район) снайпер прямо на позиції застрелив бійця 93-ї окремої мехбригади, в той же день при підриві ГАЗ-66 на прифронтовій території загинув боєць 130-го окремого розвідувального батальйону.
На останньому варто було б зупинитися конкретніші. Підрив машини постачання стався в районі так званої демілітаризованої зони №2 - в районі хутора Вольний (Золоте-4, яке входить у склад н. п. Золоте).
І це досить показовий випадок, особливо якщо згадати втрати минулого року, які відбулися приблизно в аналогічних обставинах. Тобто наші військовослужбовці та техніка підриваються під час руху по прифронтовій смузі, між своїми власними опорними пунктами.
Причому там, де їздять і ходять регулярно і списати на "дикі" мінні поставки 2014 р. вже ніяк не вдається. Залишається одна єдина причина таких втрат - дії диверсійних груп противника, які проникають на наші прифронтові території саме з так званих "зон розведення", які не контролюються ні нашою армією, ні ОБСЄ, зате очевидно бойовиками окупаційних корпусів.
Чи варто було йти на одностороннє відведення, щоб отримати нові втрати, які до того ж, судячи по всьому, не останні? І що ми отримали натомість? Питання звичайно риторичне.
Як і те, що ймовірно, найближчим часом ми отримаємо нові жертви снайперської війни. Принаймні так стверджує прес-служба Міністерства оборони України. 8 січня під час чергового брифінгу з посиланням на інформацію Головного управління розвідки було заявлено про те, що на Донбас прибули зведені мобільні снайперські групи, інтенсивна підготовка проводилася на території Росії восени минулого року.
На тлі такого можливого посилення активності на лінії фронту великі проблеми виникають і у відносинах по лінії місія ОБСЄ - Україна. Так, 7 січня представники української сторони Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) буквально звинуватили СММ ОБСЄ в тому, що місія відкрито маніпулює інформацією про порушення домовленостей про відвід озброєння на користь окупаційних корпусів (читай - Росії).
Мова йде про те, що у своїх звітах за 4 та 6 січня "європейці" вказали як порушення наявність на підконтрольній території України в десятках кілометрів від лінії зіткнення зенітних ракетних комплексів 9К33 "Оса". При тому, що згідно з Мінським домовленостями відведення підлягають тільки танки, артилерія, РСЗВ, тактичні ракети. Тобто наступальне озброєння ЗРК ж відносяться до суто оборонного озброєння.
І така активізація місії у відбілюванні агресора, як бачиться, зовсім не випадкова. Справа в тому, що після ротації кількість громадян Російської Федерації у складі спостерігачів збільшилася - в грудні 2019 р. їх стало 41 проти 35 - у серпні. Мало того збільшилася кількість громадян країн "російської орбіти впливу" - Вірменії, Киргизстану та Сербії. Думається, що незайвим буде нагадати, що ці країни регулярно голосують проти резолюції Генасамблеї ООН, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Кримського півострова. Тобто фактично підтримуючи "старшого брата".
Тому питання про незалежність Місії ОБСЄ на Донбасі, який час від часу виникає в наших ЗМІ, нині придбав глобальний характер. І такими темпами недалекий той час, коли "нейтральні" товариші будуть відкрито маніпулювати суспільною свідомістю Європи і перекладати провину в порушенні мертвих Мінських домовленостей саме на нашу країну, яка вже шостий рік намагається відстояти свою територіальну цілісність, впритул не помічаючи відкриту збройну агресію Москви.
