Повзуче наступ. ВСУ майже відрізали Докучаєвськ від Донецька (КАРТА)
Тим часом "повзучий наступ української армії потроху триває. І насамперед це стосується південного напрямку Донецьк - Маріуполь.
Тут відбулося відразу кілька подій, значення яких важко переоцінити. Перш за все в черговий раз було підтверджено той факт, що будь-які домовленості з окупаційною владою і що стоять за ними Москвою не варті того паперу, на якому вони написані. Мова йде про одну з точок відведення сил - селі Петровському Старобешівського району. Тут відновилися масштабні бойові дії навіть із застосуванням РСЗВ "Град" і знарядь калібру 152-мм. Такий розвиток подій тут було до речі очікуваним - надто вже стратегічно важливий як для бойовиків, так і для нашого командування саме цей плацдарм.
Як там розвивається ситуація незрозуміло, так як ніякої офіційної інформації від штабу АТО немає. Втім мовчать і ЗМІ бойовиків. Весь потік інформації йде вкрай дозовано тільки від місцевих жителів і частково перевірених волонтерів ВСУ.
З іншого боку закінчується взяття під вогневої контроль крупного населеного пункту, який є ключовим на цьому напрямку для оборони бойовиків - мова йде про Докучаєвську. З лютого 2016 року українська армія змогла зайняти відвали (висоти біля кар'єру, сформовані з відпрацьованої породи) на західному напрямку, а от зараз є досить достовірна інформація, що нашим військам вдалося взяти під вогневої контроль промислову зону, яка прилягає безпосередньо до приміській зоні - далі тільки дачі і саме місто. І хоча наших позицій там немає, забезпечений тільки вогневої контроль, проте бойовики покинули свої обладнані позиції. Саме з цим пов'язані численні повідомлення сепаратистських ЗМІ про попаданнях снарядів і куль знаходяться не так далеко п'ятиповерхівки.
Таким чином, після фактичного перекриття дороги Докучаєвськ - Оленівка за кілька місяців командуванням ЗСУ було здійснено практично повне блокування шляхів постачання бойовиків на цьому напрямку. Тепер їм залишається лише довгий і звивистий шлях з Стылы, який не є цілком безпечним зважаючи активності груп нашого спецназу.
Приклад Докучаєвська дуже показовий і в іншому сенсі - по лінії дотику на 5 вересня 2014 року (укладення мінських домовленостей) де-юре Докучаєвськ та околиці знаходиться в зоні контролю української влади. Точно також як і Дебальцеве. Тому зовсім не випадково минулого тижня з'явилися досить різкі заяви українських переговірників і офіційних осіб про можливість повернення Дебальцеве під контроль Києва. Причому вже тоді було зрозуміло, що говорячи про Дебальцеве, ми говоримо і про інших проблемних ділянках, зокрема Докучаєвськ - Стила (аж до Старобешево).
Тобто у кращому випадку чисто теоретично може скластися така ситуація, коли український прапор над Докучаєвському буде розглядатися західними партнерами як цілком нормальне явище, що потрапляє під мінські угоди, якими так люблять прикриватися як офіційна Москва, так і Париж і Берлін.
