Вредительнаш. Хто ще в Росії, крім Поклонської, працює на СБУ
Секс-символ православ'я і "крымнаша", колишню прокуроршу окупованого Криму, а нині депутата Державної Думи Наталю Поклонскую, відому також, як Няша, звинуватили в шпигунстві на користь СБУ.
У відомому російському виданні "Московский комсомолец" вийшла стаття з красномовним заголовком "Поклонська - агент СБУ?!": шкідництво викликало страшні підозри" авторства відомого музичного критика Артура Гаспаряна, який не поскупився для Няши жовчі навпіл з сарказмом: "Пустили в свій будинок бідну родичку, а вона, ледь переступивши поріг, замість соромливих вибачень і подяки нахабно взялася наводити на чужій жиплощади власний порядок".
За словами Гаспаряна, "перш, ніж повернутися в Крим і напроситися в місцеві прокурорши, пані Наталя намагалася зробити кар'єру в Києві, але нібито за профнепридатність була звідти надіслана вон... Але в Криму вона теж надовго не затрималася... тут же втекла в Москву, подалася в Держдуму РФ - буквально в двох кроках від Кремля! Зручне прикриття, чи не так?"
"І хто тепер гарантує, - журиться музичний критик, - що СБУ під виглядом біженки і коллаборантки не заслала нам свого таємного агента, запровадивши в Держдуму РФ і поставивши за вказівкою американського дядечка прозору, як сльоза немовляти, завдання: шкідницькою діяльністю розхитувати зсередини наші і без того ще кволі підвалини, сіяти смуту і розбрат в дружне російське суспільство?"
За що ж на Поклонської обрушився гнів Гаспаряна? Вся справа в скандальному фільмі російського режисера Олексія Учителя про роман страстотерпця РПЦ останнього російського імператора Миколи ІІ з балериною Матільдою Кшесінской, який Поклонська вважає образою своїх православних почуттів і проти якого веде справжню війну з використанням в тому числі і свого депутатського мандата.
Зрозуміло, стаття Гаспаряна - це в тому числі і відвертий тролінг Няши, сприймати надто серйозно не варто. Гаспаряну, який позиціонує себе таким собі російським лібералом (він навіть у Київ на "Євробачення" приїжджав і розхвалював українську столицю перед українськими телеканалами), висловлювати подібні іронічний звинувачення цілком дозволено. Але в самому факті, що Поклонскую записали в українські шпигунки - не тільки цікава іронія, але і чітка закономірність.
По-перше, Поклонська зрадниця, а зрадників ніколи не любили не тільки віддані, але і ті, заради кого зрада відбувається. Зрадив раз, як відомо, може повторити подібне і з іншими. По-друге, Поклонська в Росії чужа, скільки б образків з імператором Миколою вона на себе не начепила б, і скільки б поясних поклонів за "матінку-Русь" не била. Причому чужа не тільки географічно, але й ментально. Її розповіді про нелегітимність зречення страстотерпця Миколая від престолу, оскільки, мовляв, папір не гербова і документ складено не за формою - це чистої води "малоросійська хитрість" незрозуміла і дратує росіян.
Ну і по-третє, а чому б власне Поклонської і не бути агентом СБУ. Працюючи в українській прокуратурі, не співпрацювати зі спецслужбами неможливо технічно, а "хитрі хохли" цілком могли заслати такого глибоко законспірованого агента в саме серце Росії, ближче до Путіна. Тому і намагається Няша бути православніший самого патріарха Гундяєва і патріотично самого Путіна. А сама сіє серед російських людей "зраду" і "вічні малоросійські чвари". Так і квартирка у неї в Донецьку нібито є, а може ще і в Карпатах особняк...
Але особливо сумно для росіян може виявитися і той факт, що Поклонська аж ніяк не одна така "пригріти бідна родичка". Разом з Кримом і шматком недозавоеванного Донбасу в "рідну гавань" приїхало чимало таких "патріотів", і до всіх з них може бути дуже багато питань у ФСБ. Той же Сергій Аксьонов по кличці Гоблін ще до російської анексії багато років очолював Російську громаду Криму, а тому гарантовано був на олівці у СБУ і цілком може з українською спецслужбою співпрацювати. Ще один виконавець анексії Володимир Константинов - теж був у Криму не останньою людиною, що ніяк не виключає його роботи на українські спецслужби.
Ну а якщо копнути ще глибше, то від кандидатів в українські шпигуни відбою не буде. У тому ж Криму сидять екс-нардепи від Партії регіонів Олег Царьов і Вадим Колесніченко. Останній, до речі, на початку політичної кар'єри носив вишиванку і говорив в Криму виключно по-українськи, просуваючи ідеї ОУН Мельника.
Вистачає потенційних українських шпигунів і в Москві. Той же нинішній соратник екс-прем'єра Миколи Азарова Володимир Олійник - вкрай підозрілий персонаж. По-російськи досі говорить не дуже добре, а в минулому явний бандерівець, активний учасник "помаранчевого перевороту". А є ще Андрій Портнов - теж "помаранчевий", до того ж колишній юрист Юлії Тимошенко. Всі ці люди, а також багато інших цілком можуть виявитися таємними агентами СБУ, намагаються розвалити Росію зсередини. Так у ФСБ непочатий край роботи.