На круги своя. Чим Саакашвілі віддячить Зеленського за громадянство

Повернення блудного грузина в Україну має відбутися буквально днями, і можна не сумніватися - для української політики бурхлива діяльність Саакашвілі не пройде непоміченою. Зараз саме час згадати історію першого українського періоду в житті цього непересічного політика.

Як Саакашвілі отримував і втрачав український паспорт

Свою активну діяльність в Україні колишній президент Грузії розпочав у грудні 2013 р., беручи активну участь у мітингах Евромайдана в Києві. В лютому 2014 р. підтримав нову владу країни.

У 2015 р. Саакашвілі був призначений позаштатним радником президента України Петра Порошенка і головою Дорадчого міжнародної ради реформ. У травні того ж року указом президента Саакашвілі було надано українське громадянство, і він отримав призначення на посаду голови Одеської облдержадміністрації.

Діяв Саакашвілі яскраво - в його арсеналі були і руйнування бульдозером незаконних будівель на пляжах Одеси, і спроба боротися з корупцією на митниці. Намагався він добитися і ремонту траси Одеса-Рені, яка була в жалюгідному стані.

При цьому Саакашвілі знаходився у постійному конфлікті з мером Одеси Геннадієм Трухановим, називаючи того "бандитом", з вересня 2015 р. неодноразово звинувачував у корупції Кабінет Міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком. Яценюк і "Народний фронт", на думку Саакашвілі, блокували роботу міністра економрозвитку Айвараса Абромавичюса, а сірий кардинал і найближчий соратник президента Ігор Кононенко нібито був задіяний у тіньових схемах, пов'язаних з Одеським припортовим заводом.

У листопаді 2016 р. Саакашвілі оголосив про свою відставку з поста глави адміністрації Одеської області, мотивуючи її причетністю Порошенка до "корупційних схем". Коментуючи своє звільнення, екс-губернатор оприлюднив намір створити нову політичну силу "для повалення нинішньої політичної еліти".

З цього моменту Саакашвілі став відкритим опонентом Порошенко, хоча раніше їх відносини можна було охарактеризувати як дружні. У тому ж місяці Саакашвілі створив і очолив громадську організацію "Рух нових сил", яка в лютому наступного року перетворили в партію.

Політик тісно взаємодіяв з депутатами-єврооптимістами, які спеціалізувалися на антикорупційної тематики: Мустафою Найємом, Сергієм Лещенком, Світланою Заліщук, Єгором Фірсовим, Віталієм Шабуниным, Єгором Соболєвим, Василем Гацько.

У грудні 2016-го Саакашвілі вступив у відкритий конфлікт з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим на засіданні Національної ради реформ в Адміністрації президента. Під час словесної перепалки Аваков кинув у опонента склянкою з водою, звучали взаємні обвинувачення в корупції.

Зрештою, бурхлива діяльність Саакашвілі призвела до того, що він втратив українське громадянство. У липні 2017 р. Порошенко видав указ про позбавлення Саакашвілі українського громадянства, грузинський екс-президент тоді перебував за кордоном. В якості підстави для анулювання українського паспорта були взяті неправдиві дані, які Саакашвілі надав Україні, претендуючи на громадянство.

10 вересня 2017 р. Саакашвілі вдалося перетнути польсько-український кордон нелегально. Разом зі своїми соратниками він прорвав кордон правоохоронців у пункті пропуску "Шегині" (Львівська обл.) на кордоні з Польщею, звідки попрямував до Львова, а потім до Києва.

Пізніше райсуд Львівської області Саакашвілі визнав винним у незаконному перетині кордону і оштрафував його на 3,4 тис. грн. З жовтня 2017 р. він став одним з організаторів безстрокової акції протесту біля будівлі Верховної Ради, прозваної в ЗМІ "МихоМайданом".

3 грудня того ж року в центрі Києва відбулася акція протесту "Марш за імпічмент", на якій соратники Саакашвілі вимагали догляду Порошенка з посади президента і прийняття закону про імпічмент. 5 грудня 2017 р. Саакашвілі був затриманий співробітниками СБУ за звинуваченням у співпраці з злочинними групами і організації мітингів, а також нібито отриманні з Росії близько $500 тис. на фінансування акцій протесту з метою скинення влади в країні. Спонсором Саакашвілі тоді називали побіжного соратника Януковича Сергія Курченко.

Тоді політик втік від силовиків на дах, пізніше прихильники Саакашвілі домоглися його звільнення з автомобіля силовиків. Через два дні Саакашвілі затримали повторно, але Печерський районний суд Києва відхилив клопотання звинувачення про домашній арешт. Пізніше політика все-таки помістили під частковий домашній арешт.
Остання акція відбулася в столиці 4 лютого 2018 р., після чого "МихоМайдан" був ліквідований, а сам Саакашвілі видворений з країни.

12 лютого 2018 р. співробітники СБУ примусово посадили його на літак до Варшави, вручивши повідомлення про заборону в'їзду в Україну на три роки. Після цього Саакашвілі оселився в Амстердамі, де читав лекції в місцевих університетах, періодично продовжуючи нагадувати про себе, критикуючи українську владу і особливо Порошенко.

Навіщо Зеленському неконтрольований Саакашвілі?

Відповідей на це питання може бути кілька, і не всі вони суперечать один одному.

Перше і найпростіше, але далеко не вичерпне пояснення лежить у площині самопіару Зеленського. Включивши зелене світло для Саакашвілі, молодий президент Зеленський зробив красивий жест, нібито відновивши справедливість, потоптану його попередником Порошенко. Такий жест повинен піти Зеленському в плюс, в тому числі і напередодні дострокових парламентських виборів. Саакашвілі, який і до виборів не соромився розсипатися в компліментах Зеленському, в свою чергу тут же подякував президента і гарантовано буде це робити і далі з традиційним кавказьким привітністю.

Цю версію вже озвучив народний депутат Сергій Лещенко, активно підтримував Саакашвілі і коли той запускав свої антикорупційні форуми, і коли той створював свою партію "Рух нових сил", і коли той з боєм проривався в Україну після позбавлення його громадянства.

Рішення Зеленського повернути Саакашвілі громадянство Лещенко назвав "прикладом справжнього лідерства". "Знаючи, що Саакашвілі складний людина, неконтрольований, але Зеленський вирішив виправити несправедливість, вчинену в часи Порошенка з метою розправи за інакомислення. У найближчі дні Саакашвілі повернеться в Україну, і процес очищення політики від корупційних схем і саботажу епохи Порошенко заграє новими фарбами", - написав Лещенко на своєму каналі в "Телеграме" відразу ж після оприлюднення указу.

Друге пояснення рішення Зеленського дещо більш складне. У Саакашвілі, як всі чудово пам'ятають, під час роботи на чолі Одеської ОДА був відвертий конфлікт, по-перше, з головним бенефіціаром нинішнього президента Ігорем Коломойським, а по-друге, з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Причому з останнім конфлікт переріс у відкриту особисту неприязнь, що вилилося у публічну перепалку з особистими образами і метанням склянок прямо на нараді в присутності президента. Більш того, Саакашвілі відомий як непримиренний борець з усіма "баригами", а не тільки з Порошенком. Таким чином, повернувши екс-президента Грузії в Україну, Зеленський придбав особисто зобов'язаного йому людини, якого можна використовувати як якесь зброю, або як мінімум як подразник і проти Коломойського, щоб позбутися надто нав'язливої опіки, і проти Авакова.

Арсен Борисович, до речі, вустами свого людину в парламенті Антона Геращенка вже висловив деяке незадоволення від рішення Зеленського. За словами Геращенко, Саакашвілі "спочатку піддасть нещадній критиці Петра Порошенка, і зробить все, щоб знизити його рейтинг на парламентських виборах. А потім відплатить чинному президенту тією ж монетою, що і попереднього, за все добро, що той зробить для нього".

Третя причина повернення громадянства Саакашвілі найбільш вірогідна. Емоційний грузин потрібен Зеленському саме для того, щоб топити Порошенко вже на парламентських виборах. Це рішення, до речі, чудестним чином корелюється з рішенням пов'язаного з Коломойським журналіста Олександра Дубинського балотуватися в парламент по мажоритарному округу одного з найбільш близьких політичних соратників Порошенко Ігоря Кононенка. Можна не сумніватися, що і Дубинський, і Саакашвілі під час короткостроковій виборчої кампанії будуть вивалювати тонни бруду і компромату на політсилу Порошенко. Тим більше, для Саакашвілі Порошенко вже давно став персональним ворогом. Все це повинно максимально негативно впливати на рейтинг "Європейської Солідарності".

Ну і по-четверте, Саакашвілі цілком може і особисто зіграти на майбутніх виборах, а точніше, його партія "Рух нових сил". Незважаючи на те що ця політсила політично померла відразу ж після вигнання за кордон свого лідера, їй можна спробувати дати друге дихання. Примітно, що в числі "прохачів" повернути Саакашвілі громадянство був і лідер "Самопомочі" Андрій Садовий. Він, нагадаємо, мав з Саакашвілі досить теплі і дружні відносини з самого початку його опозиційної до Порошенко діяльності. Львівський мер відвідував антикорупційні форуми, був серед тих, хто допомагав Саакашвілі прориватися через кордон (недарма Саакашвілі першим ділом поїхав у Львів), нардепи від "Самопомочі" Семен Семенченко та Єгор Соболєв були головними діючими особами "МихоМайдана" і так далі.

У "Самопомочі" перед достроковими виборами справи йдуть не дуже, рейтинг дає примарні шанси на переобрання до парламенту, а тому їх об'єднання з залишками "Руху нових сил" цілком може стати шансом на те, щоб залишитися у великій політиці. Більш того, забувши колишні образи, цей проект теоретично може підтримати і Коломойський, розраховуючи в перспективі отримати в новому парламенті відразу кілька фракцій, на які він зможе впливати, і стати таким чином головним ляльководом всієї української політики.

Як би там не було, а з поверненням Саакашвілі життя в українській політиці стане веселіше, але далеко не факт, що краще.