Повернення "формули Штайнмайера". Як Путін знову нав'язав Зеленському свою гру
Володимир Зеленський готовий на нові поступки Кремлю заради якнайшвидшого проведення саміту "Нормандської четвірки", поки Ангела Меркель ще канцлер Німеччини
Сенсаційну новину повідомив член української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Сергій Гармаш. Він розповів, що Україна наполягає (!) на імплементації "формули Штайнмайєра", а Росія пручається і замість цього домагається обговорення в ТКГ "плану дій" ОРДЛО.
До сих пір все було навпаки. Росія наполягала на імплементації "формули Штайнмайера", а Україна пручалася. Але за останні дні, схоже, концепція знову змінилася. Поки секретар РНБО Олексій Данилов відволікав нас казками про перехід на латиницю, Банкова пішла назустріч Кремлю. А Кремль став демонструвати, що йому цього мало, і вимагає ще більших поступок.
Поступки заради саміту
Наведемо дослівно розповідь Гармаша про засідання ТКГ в режимі відеоконференції 14 вересня: "Основні зусилля Москви і її маріонеток з Донецька і Луганська сьогодні були спрямовані на те, щоб зірвати обговорення і, відповідно, подальшу імплементацію горезвісної "формули Штанмайєра". На цьому наполягала Україна і навіть модератор від ОБСЄ, але Москва і Ко вперто заявляли, що це питання другорядне і вони хочуть обговорювати якийсь "план дій", представлений ОРДЛО, а не формули або закони. Останнє зрозуміло — обговорення Києвом "плану дій" ОРДЛО означатиме визнання їх суб'єктності на переговорах, хоча вони не є ні стороною конфлікту, ні членом ТКГ. Цього Москва тільки й домагається вже восьмий рік. Але те, що вони так демонстративно "забивають" на "формулу Штанмайєра", до прийняття якої закликають Берлін і Париж, — це вже привіт Європі".
Раніше "формула Штайнмайєра" ніколи не була нашою вимогою, а тепер раптом стала. Що ж сталося?
Тиждень тому, 8 вересня, відбулася відеоконференція радників лідерів країн "Нормандськеої четвірки". Про це 9 вересня повідомив на брифінгу наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він прокоментував її однією фразою: "Якийсь рух на" нормандському "треку відновилвся після завершення літа". Крім того, Кулеба повідомив, що триває підготовка зустрічі міністрів закордонних справ країн "Нормандської четвірки". "Зараз наші французькі і німецькі колеги намагаються узгодити прийнятну для всіх дату", — додав він.
Не зайве навести й російську версію події. Агентство ТАСС з посиланням на джерело, близьке до переговорів, повідомило, що відеоконференція радників лідерів країн "Нормандської четвірки" 8 вересня відбулася на прохання Німеччини. І що там обговорювалася можливість проведення саміту глав держав "Нормандської четвірки". "Всі учасники формально погодилися, що проводити саміт заради самого саміту недоцільно. Російська сторона наполягала, що зустріч лідерів повинна мати конкретні практичні результати, відображені в підсумковому документі", — сказало джерело. Він зазначив, що напередодні переговорів учасники обмінялися проектами підсумкових документів, і Росія "прямо поставила питання про наявність нерозв'язних протиріч в позиції офіційного Києва з питання Мінських угод".
Звичайно, інформації з Кремля довіряти не можна. Але вже 10 вересня про майбутній саміт розповів Зеленський на форумі YES в Києві. Він заявив, що хотів би провести "предметний" саміт лідерів країн "Нормандської четвірки", який "закінчився б конкретними результатами і максимально наблизив припинення війни на Донбасі і деокупацію українських територій".
Розповів Зеленський і про свої дії для досягнення цієї мети. "Не все рухається вперед так швидко, як я хотів би, і, як мені здається, Росія не хоче. Вони не бачать в цьому сенсу — вирішити питання і швидко закінчити війну. І це вже мої проблеми — що я можу зробити, як мені потрібно змусити їх мати бажання предметно говорити про деокупацію наших територій. Тому що просто фразами, залякуванням, криками, погрозами ми нічого не досягнемо. Мені потрібен результат", — підкреслив він.
Тут є два сумних моменту з точки зору українських інтересів. По-перше, якщо Зеленський говорить про те, що йому потрібен результат і що він буде домагатися його не залякуванням, криками, погрозами, то це звучить як готовність піти на дуже серйозні поступки.
По-друге, ситуація виглядає так, що саміт лідерів країн "Нормандської четвірки" потрібен Зеленському, а не Путіну. Причому Зеленський хоче встигнути провести його, поки Ангела Меркель залишається на посаді канцлера. 26 вересня в Німеччині відбудуться парламентські вибори, за результатами яких буде сформовано новий уряд. І в будь-якому випадку його очолить не Меркель.
Але якщо Зеленський поспішає і саміт потрібен йому, а не Путіну, то Кремль отримує подвійну перевагу. І він може вимагати від Банкової подвійних поступок. Саме це і сталося в ТКГ 14 вересня.
Гра довжиною в два роки
Щоб розуміти гру, яку Путін нав'язав Зеленському, потрібно згадати, що розповідав сам Зеленський два роки тому. 1 жовтня 2019 року він повідомив, що Україна узгодила "формулу Штайнмайєра". Він зазначив, що "формула Штайнмайєра" стала найбільшою страшилкою в Україні. Він роз'яснив, що це механізм, згідно з яким тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (так званий закон про особливий статус Донбасу) почне діяти на постійній основі за умови, що місцеві вибори будуть проведені відповідно до Конституції України і українському законодавству, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори пройшли за стандартами ОБСЄ та міжнародним стандартам демократичних виборів.
"На уточнюючі питання з приводу термінів виведення російських військ з окупованих територій Донбасу і запобіжників для проведення виборів до такого виведення, Володимир Зеленський відповів, що це буде обговорюватися під час саміту в "Нормандському форматі", — повідомив тоді президентський сайт.
І ось що вийшло 9 грудня, коли Зеленський отримав-таки довгоочікуваний саміт глав держав "Нормандської четвірки": в підсумковому документі саміту не сказано ні слова про виведення російських військ і не згадані ніякі запобіжники, зате Україна взяла на себе зобов'язання імплементувати "формулу Штайнмайєра" в своє законодавство.
Путін переграв Зеленського — оскільки Зеленський дав себе переграти. Росія отримала від України документально зафіксоване зобов'язання Зеленського, а Україна не отримала від Росії нічого.
Однак у Банкової залишалося поле для маневру. Кожен раз, коли Кремль нагадував про зобов'язання Зеленського імплементувати "формулу Штайнмайєра", Банкова говорила про першочерговість питань безпеки, включаючи виведення російських військ з ОРДЛО і відновлення контролю України над державним кордоном з Росією. Коротше, хоча Путін два роки тому обдурив Зеленського і отримав перевагу, але він цією перевагою поки що так і не зміг скористатися.
І ось тепер у Путіна з'явилася можливість зіграти в цю гру ще раз. Знову Зеленському потрібен саміт. І 8 вересня на відеозустрічі радників відбулися торги.
Різні джерела повідомляли, що російська сторона категорично зажадала від української сторони імплементації "формули Штайнмайєра". І що представники України нібито погодилися. Цим відомостями можна було б не довіряти, але вони найбільш наочно підтвердилися 14 вересня на засіданні ТКГ, коли, як підкреслює Гармаш, Україна вже сама наполягала на імплементації "формули Штайнмайєра".
Путін знову переграв Зеленського — оскільки Зеленський знову дав собі переграти. Підкреслимо: раніше Росія вимагала від нас імплементації "формули Штанмйера", а ми вимагали чогось натомість. Тепер ця сторінка перегорнута. Як тільки генії дипломатії, які сидять на Банковій, погодилися з російськими вимогами, Кремль тут же висунув нові вимоги. І 14 вересня на засіданні ТКГ, як докладно розповів Гармаш, вже українська сторона наполягала на обговоренні імплементації "формули Штайнмайера", а Росія відмовлялася і замість цього вимагала обговорення "плану дій" ОРДЛО.
Можна чекати, що незабаром Росія милостиво погодиться: ну ладно, не хочете "плану дій" ОРДЛО — так вже й бути, давайте "формулу Штайнмайєра", як ви і пропонували. Але в будь-якому випадку Кремль вимагатиме натомість якихось нових поступок.
Раніше ми в обмін за "формулу Штайнмайєра" могли сподіватися собі щось виторгувати. Але 8 вересня всі ці можливості, схоже, були обміняні на обіцянку саміту. І тепер ми за "формулу Штайнмайєра" не отримаємо нічого, а навпаки, залишимося ще винні Росії.
Прекрасні торги. А про ціну, яку ми заплатимо за прощальну вечерю Зеленського, Путіна і Макрона з Меркель, ми дізнаємося з підсумків саміту, який, судячи з усього, відбудеться в найближчі тижні. Перед ним буде проведена зустріч міністрів закордонних справ, підготовка до якої, як дав зрозуміти Кулеба, йде повним ходом.
Відкласти нічого не можна — Меркель чекати не буде. Можливо, хтось захоче помалювати навколо Банкової червоні лінії, але Зеленського це не зупинить. Він відверто зізнався: "Це вже мої проблеми — що я можу зробити... Мені потрібен результат".