Повернення Авакова. Навіщо в МВС вирішили захистити честь Вакарчука від Порошенка

МВС, а зокрема підрозділ кіберполіції, повідомило, що "викрило дії по дискредитації партії Святослава Вакарчука "Голос", що вилилося у відкриття кримінального провадження за статтею "Перешкоджання здійсненню виборчого права".

Жертвою кримінального переслідування, як не важко здогадатися, стала політсила екс-президента Петра Порошенко "Європейська солідарність". За інформацією правоохоронців, депутата однієї з сільрад Львівської області замовив розсилку смс-повідомлень 25 тис. абонентів з текстом "Українці розчарувалися у Вакарчука: "Голос" не проходить у Раду" з посиланням на результати соціологічного дослідження, проведеного КМІС з відповідними результатами.

При цьому в кіберполіції підкреслили, що саме з того ж адреси розсилалися есемески з оголошеннями про зустрічі Порошенка з виборцями Львівщини. Загалом, натяк виявився більш ніж прозорим — Порошенко і його партія нібито ведуть нечесну політичну боротьбу, розсилаючи повідомлення, які дискредитують прямих політичних конкурентів.

В "Європейській солідарності" тут же публічно відповіли відомству Авакова, назвавши дії кіберполіції "грубим і безпрецедентним втручанням у виборчий процес" і першим випадком, коли кримінальна справа порушується за розсилку, в якій "навіть не власну думку, а лише посилання на соцопитування".

Отже, ситуація, як це часто буває в українській політиці, виходить неоднозначною. З одного боку, не побачити політичної мотивації у діях поліції в даному випадку досить складно. Багато дії Арсена Борисовича під час президентської кампанії давали підстави підозрювати міністра в підіграванні конкурентам Порошенко. Спочатку це була Тимошенко, найяскравішим став епізод з брутальним затриманням націоналістів, мітингувальників проти Юлії Володимирівни. Це тоді, коли поліцейські кричали: "Лягай, Бандера!" А дещо пізніше Авакова вже звинувачували в підтримці нинішньому президенту Володимиру Зеленському. Краще за інших про відносини Авакова з командою Зе стали компліменти Ігоря Коломойського на адресу Авакова, аж до того, що останній цілком може стати прем'єром при президентові Зеленском.

Так що тепер, коли Аваков, мабуть, вирішив, що пора йому знову активно включитися в політичну гру і допомогти ще трохи підтопити рейтинг партії колишнього президента, це не повинно нікого дивувати. Примітно, що до ініціативи Авакова тут же підключилися і інші політичні гравці, які не проти підняти свій рейтинг на високому антирейтингу колишнього президента. Зокрема, чинний прем'єр Володимир Гройсман дав доручення Авакову дати оцінку "брудної політтехнологічної грі", натякаючи на партію Порошенко.

З іншого боку, використання "Європейської солідарністю" розсилки виборцям з не самою приємною інформацією про своєму прямому конкуренту виглядає не те щоб брудним, але і явно не надто чистим і чесним прийомом політичної боротьби, та ще й по відношенню до партії з дуже близькою "ЄС" ідеологією. В той же час не можна не визнати, що подібні прийоми використовуються в українській політиці усіма основними політичними гравцями і застосовувалися в тому числі і особливо активно проти Петра Порошенка на президентських виборах. Згадайте акції "Нацкорпуса" "Свинарчуків за грати", в організації яких звинувачували в тому числі і Авакова, або зовсім вже чорнушний сюжет на "1+1" Коломойського про "вбивство Петром Порошенком свого брата".

На цьому тлі розсилка з даними про низьку підтримку "Голоси" виглядає якоюсь дитячою грою, хай і не надто чесною і красивою.

Ще одним аргументом на користь того, що справа кіберполіції має яскраво виражену агітаційну спрямованість, є те, що юридичні перспективи у цієї справи відсутні. По-перше, що в організації незаконного смс-розсилки? Судячи з обсягів спаму, що приходить на кожен телефон з сумнівною інформацією, на організаторів таких розсилок потрібно проводити цілі облави, а не обмежуватися тільки однією, нехай і на чолі з колишнім президентом, партією.

По-друге, вкрай складно собі уявити, як розсилка інформації про рейтинги партій може перешкоджати волевиявленню громадян. Тим більше, що така інформація є публічною і присутній у всіх ЗМІ.

Так що можна не сумніватися, що про це кримінальному провадженні забудуть відразу ж після 21 липня. І хоча ніякої іншої мети, крім політичного піару, організатори цієї справи явно не переслідували, вони, тим не менш, торкнулися досить цікаву тему. В ідеалі ця історія могла б стати стартом для серйозної політичної дискусії про єдині для всіх правила агітації на виборах. І в першу чергу законодавчих правилах, оскільки джентльменські угоди в українській політиці, як ми всі могли не раз переконатися, працюють вкрай рідко. А ось закон, який би чітко прописував, як можна, а як не можна агітувати, міг би виявитися вкрай корисним. Він якби і не зупинив хвилю чорного політичного піару, то міг би хоча б зменшити її обсяг. Але це вже зовсім інша історія.