Відродження Скотыняки. Допоможе Ляшко бійка з Герусом перетворитися в Джокера
Провал Ляшко і його Радикальної партії на останніх президентських і парламентських виборах очікувано призвело до того, що інтерес до екстравагантного Олегу Валерійовичу у народу помітно впав. Можна сказати, що за останні півроку про Ляшко встигли міцно призабути. У обивателів з'явилися нові герої і антигерої, місцями не поступаються досвідченому "радикалу" в екстравагантності, а всі спроби Олега Валерійовича нагадати про себе і зайняти місце головного опозиціонера в "зеленій команді" натикалися на стіну байдужості. Однак інцидент в аеропорту "Бориспіль" дещо змінив цю неприємну для Ляшко тенденцію.
При цьому сам Ляшко за великим рахунком не зробив нічого для себе нового або нетипового. Він просто відловив в залі офіційних делегацій аеропорту народного депутата від "Слуги народу" і представника президента в Кабінеті Міністрів Андрія Геруса і під камери влаштував з ним бійку. Хоча справедливості заради варто відзначити, що бійка - це дещо перебільшена характеристика побаченого. За фактом мала місце сутичка двох політиків, агресором і домінантом в якій виступив Ляшко. "Радикал" хапав Геруса "за грудки", порвав сорочку і погрожував того кулаками. Сам же Герус, хоча періодично небезуспішно і відштовхував Ляшко від себе, виглядав жертвою, яка потребує підтримки.
Приводом для цієї колотнечі послужило пролоббированное Герусом рішення дозволити закуповувати електроенергію в Росії, в чому Ляшко побачив державну зраду. "Російську енергетику пустив? Я тобі зараз так впущу, що ти впадеш", - обурювався Ляшко, тягаючи Геруса за VIP-терміналу і вимагаючи від депутата, щоб той ішов до народу, а не прохолоджувався в елітарних приміщеннях за бюджетні гроші. Герус, в свою чергу, намагався нападки Ляшко парирувати звинуваченнями в роботі на Ахметова, мовляв, рішенням пустити в Україну російську електроенергію була знищена монополія Ріната Леонідовича і більше ніхто "за дорого купувати у Ахметова не буде". В результаті конфлікту Ляшко знову став героєм інтернету, а Герус позбувся сорочки, але зберігає оптимізм і впевненість в тому, що "у немонополиста (мається на увазі Ахметов), схоже, там вже зовсім дах поїхав, якщо дійшли до такого дна".
Звинувачення у бік Ахметова, нібито "замовив" у Ляшка напад на Геруса, залишимо на совісті останнього. І хоча про співпрацю Олега Валерійовича з Рінатом Леонідовичем під час роботи "радикала" у парламенті ходили стійкі і небеспричинные чутки, сьогодні зацікавленість Ахметова в подібних витівки Ляшко виглядають не надто переконливо. Для донецького олігарха фізичний наїзд на Геруса у виконанні Ляшко нічого все одно не змінить, а якось серйозніше вплинути на ситуацію лідер Радикальної партії вже не може із-за відсутності якого б то не було політичного статусу. Зараз куди реалістичніше здається сценарій, за яким напад на Геруса, - це особиста ініціатива Ляшко. Йому нагадати про свою нескромно персони громадськості дійсно критично важливо, а невелика вигода для Ахметова від того, що про дозвіл закуповувати російське електрика знову заговорили в контексті "зради" - це всього лише додатковий бонус.
Примітно в цій історії те, що в цілому банальна витівка Ляшка була на диво тепло зустрінута українською патріотичною громадськістю, незважаючи на далеко не однозначну репутацію Олега Валерійовича. Більш того, в реакції соцмереж на шоу з розриванням сорочки відчуваються нотки якоїсь ностальгії за милими витівками Ляшко. Ось вона, мовляв, наша стара добра "скотыняка", не те що ці нинішні... Все це змушує задуматися, а чи є у Ляшка шанс знову повернутися в активне політичне життя? Тим більше, що у нинішньої парламентської опозиції Зеленському поки не спостерігається ляшківського запалу та особливої енергії чинити опір монобольшинству.
Схоже, бійка з Герусом у виконанні Ляшко викликала у багатьох українців давно описаний, правда, більше в контексті шоу-бізнесу, ніж політики, психологічний ефект задоволення від пізнавання старого, звичного і добре відомого, але призабутого на якийсь час персонажа. Будь-яка людина схильний прив'язуватися до вигаданим героям і з радістю чекає на зустріч з ними після розставання. Саме на цьому ефекті побудовано нескінченні літературні та кінематографічні серії від Шерлока Холмса, Карлсона і Будулая до Термінатора, Бетмена і Джокера.
Політика в даному випадку не сильно відрізняється від мистецтва. Ляшко роками створював свій яскравий телеобраз патріота і борця за справедливість, здатного на божевільні вчинки і багатьом подобався цей образ. Голобородько-Зеленський його, звичайно ж, затьмарив і перевершив, але сьогодні саме Зеленський - це влада, що має на увазі падіння популярності, і образ безрозсудного захисника простих людей може знову стати затребуваним, і стара добра "скотыняка" знову опиниться на коні, експлуатуючи тепер вже не тільки теми патріотизму і соціальної справедливості, але і почуття ностальгії.
До наступних виборів, навіть якщо вони виявляться позачерговими, у Ляшка ще дуже багато часу і подання з Герусом може бути лише пробним каменем. Часу для підготовки політичного "камбеку" у Ляшка достатньо. І тепер він може знову піти в тінь, почекати поки за ним знову сумують і відчебучити що-небудь новеньке в тому ж дусі, щоб знову підігріти інтерес до себе. А там дивись знайдуться і телеканали, готові кликати до себе "народного героя", щоб той влаштував чергове шоу.
Правда, бійкою з Герусом Ляшко знову перейшов дорогу Ігорю Коломойському, з інтересами якого пов'язують діяльність останньої "жертви" "радикалу". При цьому у Коломойського є своя непроста історія стосунків з Ляшком, в якій знаходилося місце і любові, і ненависті. І тепер перед Ігорем Валерьевичам може постати питання, чи варто щось знову робити з Ляшком. Ігнорувати його як відпрацьований матеріал, розраховуючи, що його відродження неможливо? Спробувати переманити на свою сторону або нацькувати на нього свого супергероя? Кандидатів на цю роль в обоймі Коломойського також вистачає. Той же Олександр Дубинський цілком може оголосити Ляшко медійну війну, а може і позмагатися у фізичних боях без правил, благо молодості та завзяття Дубинскому також не позичати. От тільки нова війна Коломойського з Ляшко піде останньому лише на користь, навіть якщо умовний Дубинський сам стане агресором і вже він розірве улюблений спортивний костюм Ляшко з логотипом донецького "Шахтаря". Олег Валерійович вже не раз показав, що вміє отримувати вигоду не тільки будучи агресором, але і як жертва інших "скотыняк".
