Повітряні хижаки. Чи з'явиться в Україні свій штурмової безпілотник

І хоча як і раніше на голову противника сиплються цілком реальні бомби і ракети, проте тепер той, хто управляє літальним апаратом, може перебувати за сотні, а то й тисячі кілометрів.

Поява дистанційно пілотованих літальних апаратів всього за кілька років призвело до справжньої революції у військовій справі. Тепер як при плануванні атаки, так і оборони, генерали змушені рахуватися з новою реальністю. Навіть у війні на Донбасі, яку складно назвати сучасною технологічною, роль безпілотників досить велика.

Елітою безпілотної авіації є ударні дрони. Вперше їх у 2001 р. застосували ВПС США, відкривши таким чином нову сторінку у військовій справі. Першими був озброєний протитанкової ракети "Хеллфайр" літак-розвідник MQ-1 "Predator" ("Хижак"). В результаті вийшла дешева і забійна штука, яка могла літати до двадцяти годин поспіль на висоті до восьми кілометрів.

Слідом американські зброярі выупстили MQ-9 "Ріпер" ("Жнець"), озброєний крім керованих ракет AGM-114 "Хеллфайр" ще й 200-кг корректируемыемыми авиабомбами GBU-12 "Пейвуэй". З допомогою таких дронов в американців з'явилася можливість знайти кого завгодно у світі, де б він не ховався. Знайти і вбити, пустивши ракету або скинувши керовану бомбу прямісінько на голову.

Крім США поза межами своїх країн ударні безпілотники власного виробництва застосовують тільки Великобританія (з 2007 р.) і Ізраїль (хоча офіційні особи традиційно таку можливість заперечують). При цьому цікаво, що США зробили ставку на дорогі багаторазові апарати, а Ізраїль - набагато дешевші дрони-камікадзе.

У 2014 р. в цей клуб увійшов і Китай. На цьому гегемонія США і Ізраїлю (які до цього момент контролювали 92% ринку ударних бпла) прийшов кінець. Ціна таких ударних машин дозволяє Пекіну зайняти нішу на тих ринках, де країни не можуть собі дозволити купувати дорогі американські або ізраїльські БПЛА або їм не дозволять придбати дрони з політичних причин.

А різниця в ціні колосальна - так, китайський дрон Wing Loong (Chengdu Pterodactyl I) поєднує в собі характеристики двох американських БПЛА MQ-1 "Predator" (за розмірами) і MQ-9 "Reaper" (технічної оснащеності). Але "Wing Loong" коштує всього $1 млн (приблизно як один бронетранспортер БТР-4), а "Reaper" - у 30 (!) разів дорожче.

Фактично китайські БПЛА не перевершують американські та ізраїльські аналоги, але західні військові експерти вбачають головну небезпеку в безконтрольному наповненні ринку Третього світу незліченними роями дешевих китайських військових дронів для початку самого різного призначення, а потім і ударними машинами, які рано чи пізно потраплять у руки ворогів Заходу, а на глобальному комерційному ринку - і просто поставлять хрест на гегемонії американських ударних БПЛА.

І потроху такий прогноз починає збуватися. На даний момент, не дуже афішуючи, китайці почали активно експортувати такі апарати по всьому світу - і ось вже китайські машини з'явилися в Іраку, Єгипті та Нігерії, де активно не тільки літають, але і воюють з місцевими різновидами "Ісламської Держави".

Мало того, останнім часом з'явилися відомості, що китайські ударні машини може купити навіть Росія, яка технологічно відстала не тільки від Заходу, але навіть і від Сходу.

Зараз в США, Ізраїлі та Китаї активно ведуться розробки боєприпасів малого розміру для безпілотників. Якщо зброярам вдасться розробити потужні боєприпаси малого розміру, то стане можливим, по-перше, озброювати значно більший флот безпілотників, по-друге, збільшити кількість ракет на борту одного дрона, по-третє, утруднити роботу ППО з малим цілям. Китай зможе озброїти тоді не тільки свої ударні моделі, але цілу лінійку інших легких машин на експорт.

Мало того, цілком очевидно, що навряд чи Китай на цьому зупиниться. Експерти кажуть, що дрони Китаю в найближчому майбутньому зможуть літати і діяти в єдиному рое, проводити дозаправку в повітрі, здійснювати автономні злети і посадки, брати участь у радіоелектронній боротьбі, наводити балістичні ракети і т. д.
А що ж ми? На сьогодні ми входимо в ті 90 країн, які використовують розвідувальні літаки, і в число тих п'ятнадцяти, які намагаються розробити власні ударні безпілотники.

Поки ми пішли по ізраїльському шляху, закупивши в Польщі ліцензію на виробництво ударного Warmate - типового представника класу дронов-камікадзе. За даними фірми - розробника цей мініатюрний БПЛА вагою всього 4 кг з електродвигуном і доладним крилом може нести бойову частину у 0,7 кг чотирьох видів: фугасної, кумулятивного, осколкового і запального дії. При цьому дальність польоту апарата становить 10 км, час барражирования - до 30 хвилин, максимальна швидкість - 150 км/ч. Наведення - командне оператором з пульта управління.

Є і проект ударного апарату від такого гіганта авіабудування, як "Антонов". У листопаді 2017 р. вперше був продемонстрований прототип-демонстратор з вкрай спрощеною системою управління, комплексом телеметрії. За заявою виробника при власній вазі безпілотника в 150 кг, його корисний вага не перевищує 50 кг, що дозволяє використовувати його ударні можливості. Вважається, що в повітрі безпілотник може триматися до 7 годин, радіус дії - 120 км, а практична дальність польоту - понад 1000 км.

Керівництво "Антонова" вважає, що їм вся програма розробки обійдеться приблизно в $15 млн. При цьому кияни украй сподіваються на включення програми в перелік державних закупівель Міністерства оборони України.

Поки що про це нічого не чути, а "антонівці" на власні кошти обіцяють вже навесні нинішнього року почати льотні випробування розвідувального варіанти апарату. Що в підсумку вийде (і чи вийде взагалі) покаже тільки час.

Таким чином, підводячи підсумок, можна говорити про те, що жодна армія не може вважати себе досить "просунутої", не маючи на озброєнні ударного безпілотника - хоча б китайського виробництва.