Увійти в еліту. Коли в Україні з'явиться власний стратегічний безпілотник
Ще менше підприємств, які мають повний (або, як частіше говорять, закритий) цикл виробництва готового продукту.
З тих небагатьох, без перебільшення, мастодонтів є Ізюмський приладобудівний завод, який має просто величезний асортимент продукції військового призначення — від спеціального скла до цифрових прицілів для протитанкових комплексів "Стугна-П", "Корсар" і "Бар'єр".
І ось не так давно — на початку грудня минулого року під час виставки-презентації науково-технічних розробок і технологій установ НАН України "Наука — оборони і безпеки держави" — изюмцы представили свою нову дуже перспективну розробку оптико-прицільну станцію ОПСН-В.
Фактично це такий собі "кулька діаметром 43 см, включає телевізійний, тепловізійний і лазерний канали і лазерний далекомір. Сам цей дуже досконалий прилад є складовою частиною системи управління вогнем наземних, повітряних і морських систем. І призначений для візуального телеспостереження, вибору та супроводження цілі навідником, визначення дальності до мети, формування на програмному відстані лазерного інформаційного поля управління передусім протитанкової ракетою.
Як стверджують розробники, прилад призначений для установки на вертольотах, безпілотних літальних апаратах, на бронетехніці і кораблях. При цьому не можна не відзначити, що, по всій видимості, його створення було орієнтоване перш за все на один конкретний проект — ударного безпілотника.
Судячи з усього, з установкою на бойові вертольоти військові вже визначилися — на модернізовані Мі-8МСБ-встановлюється інший аналогічний прилад — ПМ-ЛКТ — виробництва черкаського підприємства "Фотоприлад". Саме він знаходиться в складі комплексу керованого озброєння 524Р з ракетою РК-2В для ракетного комплексу "Бар'єр-В" розробки і виробництва київського КБ "Луч".
Комплекс забезпечує дальність виявлення цілі типу танк до 10 км, а ракета здатна вражати цілі на дальності до 7,5 км. В 2017 р. нова модифікація вертольота Мі-8 пройшла державні випробування і, по всій видимості, нині прийнята на озброєння армійської авіації.
Зате ОПСН-І майже ідеально вкладається в інший проект — стратегічного ударного безпілотного літального комплексу зі злітною масою до 6 т, який створюється за технічним завданням Міністерства оборони ДП "Антонов".
Власне, модель такого апарату була представлена на торішній виставці "Зброя та безпека-2018". При цьому, незважаючи на завісу секретності, відомо, що проект буде реалізовуватися, за словами представників "Антонова", спільно з іноземним замовником.
Також було заявлено, що ДП "Антонов" буде відповідати за створення платформи і двигунів, а за поставку частини обладнання відповідальний іноземний партнер, з яким це питання вже погоджено.
Тоді ж на виставці стало відомо, що апарат розробляється за стандартом НАТО STANAG4671, зможе літати в цивільному повітряному просторі. При цьому розрахункова корисне навантаження нового ударного дрона нібито буде становити 1,4 т.
І найголовніше — розробники повідомили про передбаченої можливості озброєння дрона протитанковим і ракетно-бомбовим озброєнням. Говорити про конкретні тактико-технічних даних, як нам бачиться, ще дуже рано, проте антонівці розраховують, що новий апарат зможе спокійно літати на висоті до 12,2 км протягом доби.
Що стосується "іноземного партнера", то тут скринька відкривається дуже просто. Досить подивитися презентацію перспективних проектів турецької компанії Turkish Aerospace. І тут у планах до 2027 р. варто розробка Advanced UAV, який вкрай підозріло нагадує антоновський проект.
Цілком очевидно, що продовжується співробітництво з турецькою військовою промисловістю, і тоді стають більш зрозумілими натяки представників "Антонова" на іноземні ракети і бомби, які будуть застосовуватися з нового дрона. Адже в Туреччині та ж фірма Roketsan виробляє широкий асортимент керованого озброєння, включаючи бомби. Так і протитанкові ракети вітчизняного виробництва цілком сучасні і можуть бути легко інтегровані в систему озброєння. З використанням насамперед оптико-прицільної станції ОПСН-В.
До речі, якщо говорити про загальну концепцію, то наші конструктори в тренді. Так, навесні 2018 р. на авіашоу ILA в Берліні був показаний повномасштабний прототип дрона MALE RPAS, який розробляє консорціум корпорацій Airbus Defense and Space, Dassault і Leonardo. Планується, що вже в цьому році почнеться активна робота по проекту, а до середини наступного десятиліття Франція, Німеччина, Італія та Іспанія почнуть використання спільно розробленого апарата.
Так, цей проект, як і "антонівський", відрізняється наявністю двох турбогвинтових двигунів і в цілому дуже схожий з загальної концепції.
Таким чином, у разі вдалої реалізації спільного з турками проекту ударного безпілотника наша країна може увійти в елітарний клуб виробників такого високотехнологічного продукту.
А він дуже і дуже вузький — фактично ударні машини можуть виробляти тільки США, Ізраїль та Китай. Навіть Росія нині не має на озброєнні апаратів подібного призначення.
З 2011 р. на "Сухому" ведуться роботи по проекту "безпілотної розвідувально-ударної системи С-70 "Мисливець". Вважається, що новий апарат масою 10-20 т буде здатний розвивати максимальну швидкість до 1000 км/ч. Перший політ демонстратора раніше був запланований на 2018 р., проте все, що вдалося на сьогодні, так це покатати по аеродрому незрозумілий макет незрозумілою ступеня готовності на початку 2019 р.
