Війна за Міненерго. Як депутати Коломойського штовхають Зеленського до дефолту

"Станом на 18:00 6 квітня вже понад 13 тис. правок до закону про банки 2571-д. Є один позафракційний депутат, тільки від себе подав понад 6 тис. правок, ще є три пакети по 1,5 тис. поправок. Тому вітаю нас, виглядає, що абсолютний рекорд парламентаризму буде побитий двічі", - іронізував народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.

Згодом у Центрі протидії корупції, колишня представниця якого Анастасія Красносільська (зараз Радіна) є депутатом від "Слуги народу" і очолює антикорупційний комітет ВР, уточнили: автором понад 6 тис. поправок до банківського законопроекту є Антон Поляків, колишній член "зеленої" фракції, виключений з її складу в минулому році. Ще близько півтора тисяч поправок подала "слуга", до обрання нардепом журналістка телеканалу Ігоря Коломойського "1+1" Ольга Василевська-Смаглюк. Інші депутатські пропозиції щодо цього документу розподілили між собою кілька обранців народу, всіх їх вважають близькими до дніпровського олігарху, пише Depo.ua.

Уточнимо: Поляків не має спеціальної освіти у сфері фінансів, він взагалі не має вищої освіти. Тому виникає підозра, що не він сам робив ті 6 тис. поправок. То ж може стосуватися і Василевської-Смаглюк, враховуючи її попереднє місце роботи. Схоже, у Коломойського були готові до найгіршого для себе сценарієм, коли завдяки голосам "Євросолідарності", "Голоси", "Довіри" і групи позафракційних банківський законопроект отримав підтримку в першому читанні, і заздалегідь підготувалися до кругової оборони. Поки завалили Ради поправками, на черзі - оскарження в судах.

В Depo.ua порахували: для розгляду такої кількості поправок, якщо слідувати процедурі, Верховній Раді знадобиться сім з половиною місяців. А гроші МВФ потрібні вже зараз. Тому або парламент голосує з порушенням процедури і з подальшим оскарженням прийнятого закону в судах, в тому числі Конституційне, чи цей закон не приймають і країну чекає дефолт. Коломойський вже озвучував, що другий варіант його влаштовує. Тому навряд чи автори поправок будуть їх відкликати. Або ж цю ситуацію Ігор Валерійович використовує для торгів із Зеленським і його сьогоднішнім оточенням по-крупному.

Диспозиція на даний момент така: без порушення процедури прийняти "антиколомойский" законопроект за короткі терміни неможливо. До того ж його прийняття з порушеннями не влаштовує МВФ: там зібралися недурні хлопці та дівчата, які не одну собаку з'їли у відносинах з українськими елітами і знають, що ті люблять імітувати процес, замість того щоб виконувати домашнє завдання. Таким чином, майже стовідсотково можна стверджувати, що кредит Україна в цьому році не отримає: порушувати процедуру немає резону, а якщо рухатися крок за кроком, то на позитивне голосування парламент може вийти десь в січні 2021 р. Загнавши 13 тис. поправок Зеленського та уряд Дениса Шмигаля в патову ситуацію, Коломойський має час, щоб отримати від Зе, який став неслухняним після обрання президентом, те, чого прагне. І зараз він почне підвищувати ставки.

На думку експертів, на нас насувається масштабний політичний криза, наслідком якої можуть стати не тільки дострокові вибори у Верховну Раду, але і президента. Згодом. Ці події будуть розвиватися на тлі соціально-економічних потрясінь, викликаних наслідками дефолту. Тому не складно здогадатися, які політичні сили матимуть більшість у ВР, обраної в такі буремні часи. Природно, що проросійські і різного роду популісти, які будуть збирати голоси на знищення рейтингів "старих облич" - "слуг" і їх головного поводиря. Не варто сумніватися, що такий парламент і сформований ним уряд здатні дати Коломойському те, чого він хоче: або Приват, або мільярдні компенсації за нього. Тому вигода від дострокових виборів майже очевидна. Майже, тому що гра затіяна з цими тисячами поправок в кінцевому підсумку може мати на меті не повалення Зеленського, якого Коломойський сам і виростив, а отримання вигоди тут і зараз. Без перевиборів та інших потрясінь.

Як це можливо? Припустимо, що поправки до банківського закону відкличуть, коли в кріслі міністра енергетики виявиться креатура Коломойського. Ця позиція досі залишається вакантною. Подейкують, що Ігор Валерійович не проти посадити в крісло міністра Олега Дубину. Також знову в кулуарах заговорили про Юрія Вітренко. У той же час, кажуть, інший багач, Рінат Ахметов, також поклав око на Міненерго. Спочатку кандидатом на це крісло від його групи впливу називали Івана Плачкова, згодом - Ольгу Буславец, кандидатуру якої зняли з розгляду 30 березня. За її призначення нібито не набралося голосів. А днями повідомили, що прем'єр Шмигаль взяв своїм позаштатним радником Ігоря Маслова, який раніше працював на керівних посадах у компаніях Ахметова. Не виключено, що скоро й це прізвище буде фігурувати серед кандидатів на головного в Міненерго.

Якщо наше припущення не помилково, то свій чоловік у кріслі міністра енергетики здатний стати суттєвою компенсацією Коломойському за тимчасову втрату інтересу до заваливанию банківського закону. Тим більше в ньому немає пункту про заборону повертати колишнім власникам саме Приватбанк, тобто з часом можна переграти ситуацію на свою користь. Все логічно: міністерський портфель в обмін на порятунок Зе-влади від ганьби, дефолту, перевиборів та інших "страт єгипетських".

Правда, є велике "але" - у Ахметова навряд чи планують поступатися. Тому ми можемо стати свідками міжвидової олігархічної війни, в якій все одно програє Зеленський. Тому що не можна створити два Міненерго і поділити посади між двома зацікавленими олігархами. Не можна людину одного поставити міністром, а іншої - його першим заступником. Перегризуться. Не можна порушити межолигархический паритет у складі уряду. Якась інша з числа груп впливу заблокує його діяльність. Без людей з орбіти Коломойського в Раді навіть формально не буде монобольшинства, а без депутатів з орбіти Ахметова не вдасться провести через сесійну залу потрібні для уряду закони. Простіше кажучи, пішовши на заміну Кабміну Гончарука урядом, за міністрами в якій маячать фігури олігархів, Зеленський загнав себе (або його туди загнали радники) в ситуацію, в якій його постійно будуть ставити в неприємне становище вимогами задовольнити ті чи інші апетитів груп впливу. А ці апетити будуть тільки збільшуватися, як тільки "господарі життя" побачать слабкість гаранта.