Війна за бабусь. Каплін, Ківа, Добкін - хто наступний?
Колишній харківський мер, а потім голова області Михайло Добкін, який знаходиться під слідством НАБУ, зареєстрував свою партію "Християнські соціалісти". Її кредо він визначив так: "Християнський напрямок - це буде те, що буде повертати в наше життя залізобетонні людські цінності, такі як сім'я, повага, взаємини між людьми". Те, що на "залізобетонних цінності" обов'язково хтось зіграє, було прогнозовано, ця технологія лежала на поверхні, і підняли її не політтехнологи влади, а екс-"регіонал" Добкін. Тепер питання, як він розпорядиться непоганий піар-знахідкою, тому що у нас вже є досвід соціалістів Сергія Капліна та Іллі Ківи, запекло борються за бренд СПУ і обмінюються люб'язностями в стилі " сам дурень. На це, власне, і йде вся енергія.
Отже, які особливості нового проекту Добкіна. По-перше, як правильно підмітили деякі експерти, "Християнські соціалісти" здатні стати політичною платформою УПЦ МП. Останнім роками філія РПЦ в Україні не користується прихильністю влади, змінити ситуацію може підтримка церквою "ХС" Добкіна. Для цього не обов'язково співати йому осанну, досить підказати парафіянам голосувати за тих, хто відданість християнським цінностям відобразив в назві партії. Ну а спонсором проекту виступить, швидше за все, одіозний олігарх, нардеп і великий друг РПЦ і її філії в Україні Вадим Новинський, який, до речі, висловив невдоволення "Оппоблоком" синхронно з Добкіним.
По-друге, оскільки в назві партії є ще й слово "соціалісти", колишній голова Харківщини явно претендує на електорат Капліна та Ківи. Помилково вважати, що їх соціальний популізм не має перспектив на майбутніх виборах. Має, інакше їх не показували на центральних телеканалах. Ставка на соціалізм - це посил тієї частини виборців, у свідомості яких живі совкові стереотипи, патерналізм, міф про народи-братів і так далі. "Оппоблок" лише частково задовольнив цього виборця. Швидше, виборець віддав свій голос за ОБ, тому що більше не було за кого. Тепер на ринку вже три пропозиції. Точніше, чотири. Ще є "Соціалісти" колишнього глави МЗС часів Януковича Леоніда Кожари, але вони навряд чи здатні конкурувати з харизматами начебто Добкіна, Капліна та Ківи.
По-третє, і це, напевно, головний момент - виборець, про який ми говоримо, має вироблену роками звичку голосувати. На відміну від фейсбучних розумників і молоді, яка політикою не цікавиться. Колись цей виборець отримав збірна назва "бабусі Черновецького" по імені колишнього мера Києва, ефективно працював з категорією населення, яка завжди ходить на вибори. Ще шість років тому ці виборці обирали Януковича і Симоненка, але після Майдану все змінилося. І тому вони стали злішими. Саме до цього електорату звертаються сьогодні ті, хто намагається підняти червоні (або малинові) стяги.
А тепер дивимося на статистику. За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, в 2017 р. з країни виїхав мільйон чоловік. З такими темпами до виборів може виїхати ще мільйон. За кордон їдуть не пенсіонери і не соціально незаможні, а активні українці, завдяки голосам яких в 2014-му і став можливим різкий ривок України в бік Європи. Таким чином, вже до весни 2019-го ми отримуємо серйозний перекіс у бік "бабусь Черновецького", саме їх голоси можуть стати ключовими при виборі чергового президента, а восени - нового складу парламенту. Тому не випадково, що у нас з'являються гібриди соціалізму і християнства, а ліві ідеї ретранслюють навіть ультраправі партії. В Україні розпочалася війна за любов тих, хто завжди ходить на вибори. І влада цю війну поки програє.
