• USD 41.3
  • EUR 43.5
  • GBP 52.2
Спецпроєкти

Здирництво чи диверсія? Як Міноборони та ЗСУ стали жертвами Держаудитслужби

Два місяці тривав конфлікт між МО та Держаудитслужбою. Він вилився в інформаційну та юридичну війну та реально міг підірвати обороноздатність України. Однак сумнівно, щоб винні понесли покарання

Олексій Резніков та Валерій Залужний
Олексій Резніков та Валерій Залужний
Реклама на dsnews.ua

Чия вина більша

"Державний аудит, що віддаляє перемогу" — так міністр оборони Олексій Резніков назвав свою статтю, яка вийшла 3 липня на сайті forbes.ua. Як пояснив міністр, Держаудитслужба прийшла "до "проривної" думки, що українські постачальники Міноборони – і державні, і приватні, які забезпечують армію – не мають права на прибуток. Взагалі. Саме українські – на іноземних цей "новаторський" підхід чомусь не поширюється". Резніков наголосив, що "абсурдні висновки Держаудитслужби створили величезні проблеми і українській армії, і українському бізнесу".

Вже сам факт появи статті міністра свідчив про те, що конфлікт між двома відомствами не вдається залагодити у робочому порядку. Здавалося б, якщо дії якогось відомства створили величезні проблеми ЗСУ, то має бути достатньо одного дзвінка міністра оборони до прем'єра Дениса Шмигаля чи президента Володимира Зеленського, щоб це питання було миттєво вирішене на рівні Кабміну чи на засіданні РНБО. Але цього не сталося. І саме тому Резнікову довелося виносити проблему на публіку.

Однак і цього виявилося замало. 18 липня, через півмісяця після статті міністра, про нове загострення конфлікту повідомила член громадської антикорупційної ради при Міноборони Дана Ярова. "Мені стало відомо з особистих джерел, що підтверджує Федерація роботодавців України та всі асоціації різних галузей промисловості, які працюють з МО, — розповіла вона. — Замість того, щоб переглянути своє рішення, Держаудитслужба розсилає листи правоохоронним органам, де повідомляє їм, що прибуток підприємств, які працюють із МО, це збитки, завдані державі, та ініціює відкриття кримінальних проваджень".

В результаті "всі постачальники МО, від шкарпеток, трусів до зброї різних калібрів, завмерли у німому шоці від очікування маски-шоу, обшуків, виїмки документів тощо", констатувала Ярова. І спрогнозувала наслідки: "Ми отримаємо зрив поставок будь-чого під час воєнного стану, хоч би якими прозорими закупівлі були. До чого це призведе? Правильно. До підриву обороноздатності країни під час війни".

Однак не можна покладати всю провину лише на Держаудитслужбу. Вона працює не у вакуумі. Це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через міністра фінансів. Глава служби призначається та звільняється Кабміном. І якщо дії Держаудитслужби, як стверджує міністр оборони, створили величезні проблеми ЗСУ, то відповідальність за це мали б понести і міністр фінансів Сергій Марченко, і прем'єр Денис Шмигаль, і Кабмін загалом.

Формальний привід

Реклама на dsnews.ua

Аналізуючи дії Держаудитслужби, слід розрізняти формальний привід та реальні мотиви. Приводом стала постанова Кабміну №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", прийнята 20 березня 2022 р., тобто першого місяця великої війни. Метою постанови було спростити процедури, а не створити проблеми постачальникам Міноборони.

Відповідно до цієї постанови, "на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони… визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг".

Понад рік постачальники Міноборони працювали за цією постановою. І раптом Держаудитслужба вирішила, що оскільки прибуток постачальників у постанові не згадується, то жодного прибутку у них взагалі не має бути.

Постачальники, звісно, обурилися. Наприклад, президент асоціації "Укрлегпром" (об'єднує 250 підприємств), власник компанії "Текстиль-контакт" Олександр Соколовський ще 26 травня став бити на сполох: "Держаудитслужба провела перевірку контрактів МО та виявила порушень на 2,5 мільярда гривень "завданих державі збитків", оскільки виявилося, що українські компанії не повинні були у своїх калькуляціях (а це невід'ємна частина контрактів) закладати прибуток! Причому прибуток нерезидентів, які постачали набагато дорожче, жодних калькуляцій не надавали і цінові пропозиції давали без них, збитків держбюджету, на думку Держаудитслужби, не завдає!"

Будь-який незалежний юрист підтвердить, що позиція Держаудитслужби суперечить Конституції, яка у статті 42 гарантує право на підприємницьку діяльність. Підприємництво має на меті прибуток, тому відмовляти приватному бізнесу у праві на прибуток — це означає відмовляти у праві на підприємництво.

"Виникла колізія, у якій на боці Міноборони і українського бізнесу не тільки здоровий глузд, але й Цивільний і Господарський кодекси, низка системоутворюючих законів щодо підприємництва, ґрунтовний пакет підзаконних актів тощо. А на іншому боці — формальна можливість знайти зачіпку в одній із постанов уряду (№335). І на підставі цього вирішити, що український бізнес має працювати без прибутку, а весь отриманий раніше прибуток має повернути", — констатував Резніков у своїй статті.

Але ані постачальники, ані міністр оборони не змогли домогтися від уряду належного реагування на проблему. Тому Міноборони було змушене вступити з Держаудитслужбою у судовий процес. 15 червня до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Міноборони до Держаудитслужби "про визнання протиправними дій та скасування пунктів вимоги" (справа № 320/20717/23). 20 червня у цій справі відкрито провадження, підготовче засідання суду призначено на 25 липня. Неважко здогадатися, що судовий розгляд міг би затягнутися надовго.

29 червня Зеленський провів зустріч із представниками українського бізнесу. "Говорили про те, як дати більше захисту бізнесу", — розповів він українцям у вечірньому відеозверненні. За інформацією Дани Ярової, на тій зустрічі бізнес порушив питання щодо дій Держаудитслужби, і "президент поставив завдання Кабміну в особі Дениса Шмигаля врегулювати це питання".

Після цього, розповідає Ярова, "два тижні йдуть погоджувальні наради щодо внесення змін до існуючих постанов Кабінету Міністрів. На останній з них я була присутня. Було ухвалено рішення скасувати постанову КМУ №335 та врегулювати питання прибутку в постанові №1275. Усі погодились, навіть голова Держаудиту говорить про те, що переглянуть висновки державного аудиту щодо прибутку". Після цього "зміни до №1275 начебто проголосовані, але постанова ніде не опублікована". А Держаудитслужба вже не збирається переглядати своє рішення і натомість ініціює відкриття кримінальних проваджень проти постачальників Міноборони.

Нарешті надвечір 18 липня представник уряду в парламенті Тарас Мельничук повідомив, що постанову №335 скасовано та внесено зміни до постанови №1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 11.11.2022. Тобто формальний привід для двомісячного конфлікту скасовано. Однак це не означає, що зникли мотиви, які змусили Держаудитслужбу здійснити диверсію проти Міноборони та ЗСУ.

Три мотиви

Припущення, кому були вигідні дії Держаудитслужби, висловив президент "Укрлегпрому" Олександр Соколовський. По-перше, вони вигідні "іноземним постачальникам, бо ніхто з українських виробничників не може тепер працювати із МО". Фактично про те саме сказав Резніков у своїй статті.

По-друге, вони вигідні "всім силовим структурам, які, маючи підтверджений формальний привід, з усіх боків та з мисливським азартом накинуться на 250 підприємств, які наважилися у найважчий 2022 рік переорієнтувати свої виробництва на пошиття військової форми та спорядження", зазначив президент "Укрлегпрому". Хоча, звісно, це могло б торкнутися і підприємств інших галузей, які працюють із МО.

Отже, одним із мотивів Держаудитслужби могло бути бажання створити перешкоду українським компаніям з метою передати замовлення Міноборони України іноземним постачальникам. Іншим мотивом могла бути організація маски-шоу на підприємствах з метою вибити хабарі з власників компаній. Якщо ці мотиви виглядають сумнівними, залишається третій — свідомий підрив обороноздатності України під час війни.

У будь-якому разі кожен із цих мотивів має свою статтю в Кримінальному кодексі. Але навряд чи ми почуємо про гучні розслідування СБУ чи засідання РНБО для з'ясування істини. Швидше, всі вдадуть, що ніхто ні в чому не винен. І це означатиме лише те, що Держаудитслужба діяла під чиїмось високим заступництвом.

    Реклама на dsnews.ua