Війна на Донбасі. Успіхи ВСУ в 2019 році (КАРТА)
Варто визнати, що 2019 рік для українських Збройних сил видався досить насиченим різними подіями, пише у своїй статті на Depo.ua. Руслан Рудомский.
Реформи
Тут насамперед треба згадати реформу системи живлення ВСУ, яку, незважаючи на всі спроби внутрішніх ворогів її зірвати, вдалося відстояти. 11 грудня Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвали, які припиняли дію наказом міністра оборони про перехід Збройних сил України на реформовану систему харчування.
За попередніми планами Міноборони, повний перехід ЗСУ на нову систему харчування очікувалося до кінця 2019 року. Але враховуючи те, як розвивалися події навколо неї, можна радіти тому, що її взагалі не скасували. Тепер чекаємо успішного фінішу в 2020 році.
Багато говорилося в 2019 році про реформування оборонного комплексу. Відповідальним за цей напрямок в команді новообраного президента України Володимира Зеленського відразу став колишній міністр економіки України литовець Абромавічус, який виступив проти ліквідації державного концерну "Укроборонпром", запропонованої депутатами Верховної Ради.
Зате Абромавічус запропонував провести аудит і змінити весь менеджмент держконцерну. У менеджменті він і зосередився, змінивши до кінця року більшість керівного складу.
З системних змін можна відзначити перехід "Укроборонпром" з 16 жовтня на умови, за якими закупівлі від 25 000 гривень обов'язково повинні проводитися через систему Prozorro. Але основні реформи тут ще попереду.
Продовжується започаткована позаторік реформа боєприпасної галузі. Зокрема, в грудня 2019 року запустили сучасне виробництво боєприпасів у Шостці на Сумщині (Шосткинський казенний завод "Імпульс"), що дозволило створити повний цикл виробництва артилерійських боєприпасів і ракетного озброєння.
Подібний виробничий комплекс, здатний в необхідній кількості та за наявності конструкторської технологічної документації виробляти всю номенклатуру засобів ініціювання до всіх артилерійських снарядів і ракетного озброєння, зокрема, всіх видів детонаторів та інших комплектуючих, створений в Україні вперше.
Крім цього в листопаді в новому індустріальному парку в Павлограді на Дніпропетровщині, затвердили місце під будівництво приватного патронного заводу, який почнуть будувати навесні 2020 року.
Радує, що після зміни влади Україна продовжила реформувати оборонне відомство у відповідності зі стандартами НАТО. Зокрема, в рамках реформи Генштабу в 2019 році провели реформування командування, а до кінця 2020 року планується завершити розмежування посади начальника Генштабу-Головнокомандувача ЗСУ.
Завершили на законодавчому рівні реформу сержантів. 17 жовтня Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками законопроект №0906 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби)".
По суті, цей закон є завершальною ланкою законодавчого врегулювання реформи сержантського корпусу, який до 2020 року повинен відповідати стандартам НАТО.
Закон повинен підвищити роль сержантського і старшинського складу ЗСУ в навчанні і вихованні підлеглого особового складу та у підготовці та виконанні ними завдань за призначенням, створити додаткові мотиваційні фактори для проходження Української військової служби за контрактом та сприяти переходу Збройних сил України на професійну основу за зразком армії західноєвропейського зразка.
Також почали і досить далеко просунулися в реформуванні Держприкордонслужби. Зокрема, в 2019 році була введена нова ідеологія відбору офіцерів на керівні посади, а також фактично завершено реформування центрального органу ДПСУ - Адміністрації Держприкордонслужби (скорочено невиправдано велика кількість управлінських структурних підрозділів - з 15 до 5, а також кількість генералів - з 38 до 19) .
Також на фінальному етапі знаходиться реформування територіальних органів ДПСУ - регіональних управлінь. На червень 2019 їх налічувалося 8, а станом на кінець грудня залишилося 4, які справляються з тим же обсягом обов'язків.
У перспективі ДПСУ планує відмовитися від призову строковиків і перехід на триступеневу систему управління.
Однак, не всі реформи проходять так вдало. Наприклад, реформа військкоматів ще в лютому 2019 застопорилася на рівні Верховної Ради, коли і відхилила законопроект №9285 про перейменування військових комісаріатів" на "територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" - лише 177 голосів "ЗА" у другому читанні і в цілому.
І хоча провалений законопроект передбачав тільки зміна назви "районні/міські військові комісаріати" на "районні/міські (об'єднані районні/міські), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", без нього ця реформа виглядає неповноцінною.
Ну і звичайно, ніякі реформи неможливі без належного фінансування армії. У прийнятому в 2019 році державний бюджет на 2020 рік безпосередні витрати на армію через Міністерство оборони складають 136 600 000 000 грн, що є черговим абсолютним рекордом за всю історію незалежної України. До цього рекордним був військовий бюджет на 2019, який становив 101 400 000 000 грн.
Кадрові зміни
Зі вступом на посаду, обраний президент Володимир Зеленський відразу ж зробив кадрові перестановки майже на всіх ключових посадах.
Одним з перших кадрових рішень Зеленського стало звільнення Віктора Муженка і призначення начальником Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака.
Прізвище Хомчак до останнього часу рідко бувала на слуху і згадувалося переважно в контексті розслідувань Иловайской трагедії. Саме його підпис стоїть на секретних наказах наступати на Іловайськ від 4 серпня 2014 року. Хомчак на той момент був командувачем сектора "Б", безпосередньо керував операцією по визволенню Іловайська на місці, разом з іншими потрапив в оточення і 29 серпня 2014 зі зброєю в руках проривався з Іловайського котла по так званому "зеленому коридору".
Варто відзначити, що генеральські погони Руслан Хомчак отримав з рук колишнього президента Віктора Януковича, при якому Міністерством оборони керували російські ставленики Дмитро Саламатін та Павло Лебедєв. Разом з тим, в армії Хомчака називають різким противником совкових порядків.
Не обійшли зміни і Державний концерн "Укроборонпром" - 12 червня Володимир Зеленський призначив колишнього міністра економіки Абромавічус членом Наглядової ради "Укроборонпрому", а вже 10 липня Наглядова рада обрала колишнього громадянина Литви своїм головою. Щоправда, згодом плани дещо змінилися і 30 серпня Зеленський призначив Абромавичуса вже гендиректором "Укроборонпрому".
29 серпня новообрана Верховна Рада за поданням президента призначила нового міністра оборони України. Ним став Андрій Загороднюк, який з 2014 року займався громадською діяльністю, зокрема - волонтерством у ВСУ. Там він і зробив собі ім'я, яке дозволило йому претендувати на посаду міністра оборони.
У 2015-2017 роках Загороднюк обіймав посаду керівника Проектного офісу реформ Міністерства оборони України, з яким пов'язані чи не всі позитивні зрушення в українській армії останніх років, зокрема, реформа харчового забезпечення ЗСУ.
Далі 5 серпня настала черга командувача Об'єднаних сил - президент Володимир Зеленський звільнив з посади призначеного тільки в травні Олександра Сырского, призначивши замість нього керівником ООВ Володимира Кравченка.
Як відомо, командувач ООС призначається на ротаційній основі терміном на 1 рік, що і було зроблено тодішнім президентом Петром Порошенком 6 травня 2019, коли він змінив на цій посаді Сергія Наївши Олександр Сырский.
За великим рахунком Сырский так толком і не встиг проявити себе на новій посаді. Однак, новий президент хоче бачити на ключових посадах вірних собі людей і це його конституційне право. Вибір Зеленського упав на генерал-лейтенанта Володимира Кравченка, який до цього обіймав посаду начальника штабу оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних сил України (СВ ЗСУ).
З бойового минулого Кравченко відомо, що під час активних бойових дій на Донбасі він був керівником сектору "А" (Луганська область) і, за відгуками бійців, які воювали в той час в секторі "А", зарекомендував себе гідним бойовим офіцером. Зокрема, під його командуванням розроблялася і здійснювалася операція оборони Луганського аеропорту в квітні 2014 року, деблокади аеропорту та звільнення з оточення українських військ у серпні-вересні того ж року.
Ну а 3 жовтня Зеленський призначив секретарем Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексія Данилова, якого багато хто характеризує, як жорсткого і авторитарного політика з залізним хребтом, а хтось зазначає, що особа він дуже неоднозначна.
Колишній мер Луганська і депутат Верховної Ради України зник з великої політики в 2007 році, лише час від часу роздаючи інтерв'ю і ще 12 років тому звертаючи увагу на прояви сепаратизму на Донбасі і прогнозуючи там війну з російським вторгненням.
Шлях до НАТО
У 2019 році Україна ще більше зблизилася з Північно-Атлантичним альянсом.
Зокрема, в червні 140-й центр Сил спеціальних операцій (ССО) Збройних сил України пройшов сертифікацію як підрозділ SOF і тепер має право залучатися сили швидкого реагування НАТО. Вперше в історії такої честі удостоївся підрозділ з країни не Північноатлантичного альянсу.
Сили швидкого реагування (SOF) НАТО - це ударний спецназ, що складається з сухопутних військ, спеціального призначення, повітряних, морських сил, готові протягом 5 днів до проведення операцій евакуації або реагування на кризові ситуації у всіх частинах світу. А при значному військовому конфлікті вони повинні стримувати ворога до підходу основних сил до 30 днів.
Тобто, SOF - це еліта еліт військових підрозділів НАТО та потрапити до їх складу не тільки велика честь для бойових підрозділів з усього цивілізованого світу, але й велике визнання їх умінь, навичок і досвіду.
Також у квітні 2019 року в акваторії Чорного моря пройшли чергові міжнародні військові навчання Sea Shield 2019, в яких взяли участь кораблі ВМС ЗСУ і країн НАТО. Військовослужбовці практикувалися відображати підводні, надводні і повітряні загрози, адаптовані до типології загроз безпеки в регіоні Чорного моря.
Крім цього, українські військові моряки протягом року використовували різні методи впровадження стандартів НАТО під час підготовки екіпажів кораблів і катерів, так як це є одним із дієвих шляхів досягнення оперативної та технічної сумісності з флотами країн-членів Північноатлантичного альянсу як раз проходить через площину відпрацювання спільних тренувальних дій з іноземними кораблями.
Озброєння ЗСУ
За результатами виконання завдань державного оборонного замовлення в 2019 році у війська поставлено 7434 одиниці озброєння і військової техніки. Це приблизно 700 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, близько 900 одиниць бронетанкової та автомобільної техніки, 90 літальних апаратів різних типів, 5 бойових катерів і кораблів і близько 700 одиниць озброєння і військової техніки, яка забезпечує зв'язок, автоматизацію управління військами і кібернетичний захист.
Крім цього було відремонтовано 507 одиниць військової техніки.
Також в 2019 році за підсумками випробувань було прийнято на озброєння і допущено до експлуатації у військах 38 зразків військової техніки. Зокрема, у сфері протиповітряної оборони Сухопутних військ, безпілотної авіації, бронетанкової техніки, командно-штабних машин, парашутних систем для ДШВ і ССО.
Насамперед, це перші серійні ракети "Вільха", які почали надходити на українську армію в листопаді 2019 року.
Також варто відзначити безпілотний літальний апарат оперативного радіусу дії, який може застосовуватися в ударному варіанті, автоматизований комплекс управління артилерією, радіолокаційна станція для здійснення контрбатарейної боротьби тощо.
Ще у війська було поставлено близько 2000 боєприпасів великого калібру, а також близько 150 000 боєприпасів критичної номенклатури для військ, виконують завдання в районі ООС.
Міжнародне визнання і допомогу
Україна хоч і повільно, але досить впевнено і послідовно рухається на міжнародній арені від висловлення стурбованості і співчуття до конкретної допомоги і співпраці.
13 вересня 2019 Адміністрація і Конгрес США підтримали рішення про розблокування безпеки допомоги Україні, яку влітку "заморозив" президент США Дональд Трамп, а 10 грудня 2019 в Конгресі США погодили оборонний бюджет країни на 2020 рік, в який заклали виділення 300 млн дол. на потреби української армії.
Таким чином, Україна в 2020 році має отримати від США 300 000 000 доларів на фінансування Ініціативи щодо сприяння Україні у сфері безпеки, включаючи летальні засоби оборони".
Частина цих коштів буде використана на летальна озброєння, але все ж головна їх сила швидше не військова, а політична - це черговий сигнал для країн цивілізованого світу про те, що з Україною можна мати справу і її варто підтримати.
Обмін полоненими
Повернення додому з російського полону українських військовополонених і політв'язнів було одним з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського, тому, ставши президентом, він одразу ж кинувся її виконувати.
І хоча обіцяного обміну "всіх на всіх" так і не відбулося 7 вересня 35 українських бранців Кремля все ж повернулися додому. Серед їх числа були 24 моряки, захоплених у листопаді 2018 поблизу Керчі, український режисер Олег Сенцов, журналіст Роман Сущенко, а також Володимира Балух, Микола Карп'юк, Станіслав Кліх, Олександр Кольченко, Павло Гриб, Едем Бекіров та інші.
Разом з тим, за інформацією уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмили Денисової, в Росії та в Криму до цих пір знаходяться 113 українських бранців, а за даними СБУ, на території самопроголошених "Л-ДНР" незаконно утримують ще 227 український.
23 грудня під час відеоконференції мінської Тристоронньої контактної групи за підсумками "нормандських домовленостей" було погоджено взаємне звільнення утримуваних осіб між Україною і "Л-ДНР" до кінця 2019 року.
Деоккупация "сірої зони" і розведення військ
Так сталося, що в 2019 українська армія просунулася вперед менше, ніж за всі попередні роки. На те є кілька причин. По-перше, як ми писали раніше, за станом на кінець 2018 Об'єднані сили встановили свій контроль майже над усією "сірою зоною". Ну а по-друге, не могла не позначитися миротворча політика нового президента Володимира Зеленського з його фразою, яка вже стала крилатою: "Треба просто перестати стріляти".
Таким чином, за весь 2019 ВСУ просунулися вперед лише на кілька кілометрів під Горлівкою - у перший день осені український піхота без застосування зброї змусила бойовиків залишити кілька своїх передових позицій і відійти в тил.
У листопаді цей успіх вдалося дещо розвинути - близько окупованій Горлівки нацгвардийци просунулися вперед, зайняли важливу висоту і відбили у ворога частина місцевого кладовища.
І все ж 2019 пройшов понад під знаком "розведення сил і засобів". З тих пір, як 26 червня опівдні українські військові відійшли з однієї з позицій, яка перебувала перед КПВВ "Станиця Луганська", почавши тим самим узгоджене раніше розведення військ уздовж лінії розмежування, ця тема стала ключовою на Донбасі.
В результаті за півроку президенту Зеленському, незважаючи на шалений опір ветеранів АТО і суспільства, вдалося дотиснути свою ініціативу і до початку грудня завершити розведення сил у трьох визначених тристороннім контактною групою зонах: Станиця Луганська, Золоте і Петровське.
Це дозволило Зеленському провести "нормандську зустріч" в Парижі і витягти з Путіна обіцянку про повне і безстрокове припинення вогню вздовж всієї лінії розмежування, яка, в тому, так і не було виконано.
Втрати
Що стосується найбільш сумною частини річних підсумків, то за останніми даними Генштабу, з початку 2019 на Донбасі загинули 100 бійців Збройних сил України, ще понад 500 отримали поранення.
Варто відзначити, що незважаючи на всі "перемир'я" і "розведення сил" імені президента Зеленського, кількість загиблих знову почало зростати. Для порівняння, в 2018 році на Донбасі загинули 80 бійців, у 2017 році загинула 191 боєць, у 2016 році загинуло 211 бійців.
Висновки
Загалом рік видався дуже непростим і неоднозначним. З одного боку, в 2019 році Україна серйозно просунулася в питаннях реформування оборонного сектору. А з іншого - "розведення сил" стало тією ложкою дьогтю, яка залишає за цим роком дещо гіркуватий присмак.
Але як би там не було, а в новий 2020 Україна вступає з надією і найбільшим в історії військовим бюджетом. Звичайно, є і проблеми, але хочеться вірити, що їх вдасться успішно вирішити.
Також хочеться вірити, що війна на Донбасі завершиться нашою перемогою, а не сумнівним світом.
