Війна на Донбасі. Посилення обстрілу після засідання ТКГ і смертельне тренування наших розвідників
Події на фронті минулого тижня в черговий раз підтвердили: як тільки на переговорах Тристоронньої контактної групи щось йде не так, на Донбасі починається загострення
Ось і цього разу, коли наші переговірники поставили на місце делегацію від "народних республік", яка продемонструвала російські паспорти їх "представників", так різко зросла кількість обстрілу. Однак завдяки тому, що останні п'ять років передові позиції нашого угруповання заливалися в бетон і всіляко дооборудовались в інженерному відношенні, то безповоротних втрат від артилерійських обстрілів немає, тільки поранені.
На жаль, продовжують активно працювати на фронті російські снайперські групи - на цьому тижні ними був убитий старший солдат Олександр Карпика зі складу 12-го окремого полку оперативного забезпечення (прикомандирований до 30-ї механізованої бригади).
Незважаючи на наявність досить великої кількості в ЗСУ снайперських комплексів і підготовлених стрільців, протиставити цьому терору з боку противника фактично нічого. Справа в тому, що, починаючи з літа минулого року діє заборона від начальника Генерального штабу (на той момент це був Руслан Хомчак) на дії підрозділів Сил спеціальних операцій на фронті. Причому не тільки за лінією фронту, але і на прифронтових територіях.
До речі, саме через ці заборони на бойову роботу "специ" стали більше займатися тренуваннями і відпрацюванням різних елементів бойової роботи. А тут, на жаль, як і в авіації діє фатальне правило - чим більше займаєшся в умовах, що наближені до бойових, тим більше ризик загибелі.
І підтвердженням цього є відразу два інциденти із загибеллю досить підготовлених бійців, що відбулися протягом буквально одного місяця. Спочатку 14 квітня на полігоні під Краматорськом вибухнув 82-мм міномет - тоді загинув один військовослужбовець 3-го полку спецназу і ще вісім бійців отримали поранення різного ступеня тяжкості. І ось 13 травня черговий нещасний випадок - під час відпрацювання десантування з вертольоту у воду з невеликої висоти загинули двоє військовослужбовців 54-го окремого розвідувального батальйону.
Відразу після їх загибелі Головнокомандувач ЗСУ опублікував звернення, в якому пообіцяв, що цей і попередній інцидент стане предметом ретельного розслідування. Але знаючи совковий менталітет нинішніх генералів, яких більше цікавлять пофарбовані бордюри, швидше за все, це може вилитися в повну заборону на виконання навчальних завдань, в яких є натяк на травмозагрозу.
Хоча ССО - це такий тонкий інструмент війни, ефективність якого залежить не від кількості американських тепловізорів і сучасного озброєння, а саме від індивідуальної підготовки бійця.
Також це і привід для Хомчака прорідити командний склад ССО - адже не секрет, що нині він будує офіцерський корпус ВСУ що називається "під себе", виганяючи незручних генералів і часто повертаючи на службу тих, у кого до 2014 р. і до початку війни були, м'яко кажучи, темні плями в службовій біографії.
До речі, на тлі постійних розмов про скорочення кількості генералів у ЗСУ, а також посад для них, днями звання генерал-майора отримав Віталій Тюрін. І хоча зроблено це указом президента, але цілком очевидно, що Зеленський у військових питаннях повністю покладається на думку Хомчака, і таке призначення пролобійовано саме їм. Цікаво відзначити, що за європейськими стандартами така посада - начальник інституту авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони України ім. В. Черняховського - однозначно входить до числа цивільних.
З іншого боку, Росія нарощує можливості свого окупаційного корпусу. Звичними стали повідомлення від нашої розвідки та ОБСЄ, що неконтрольовану ділянку кордону перетинають десятки ешелонів з боєприпасами і ПММ. Практично не отримують резонансу в інформаційному середовищі повідомлення про масове скупчення бронетехніки на "полігонах" ОРДЛО.
Противник вже відверто почав промацувати нашу лінію оборони. Інакше складно пояснити, наприклад, недавній випадок, коли на позиції ВСУ в районі Новотроїцького вибралася поранена жінка. За її версією, вона хотіла пройти по стежці повз сусіднього закритого на карантин пункту пропуску, але, перейшовши лінію фронту, підірвалася на міні. Зрозуміло, що ця версія виглядає вкрай недостовірною, так як всі місцеві прекрасно знають про наявність на прифронтових територіях як з одного, так і з іншого боку, великого мінного поля і численних випадках підриву цивільних, які навіть просто сходять або з'їжджають на узбіччя дороги.
Крім того, після перегляду доступних фото- і відеоматеріалів виникають незручні запитання, наприклад, яким чином її витягли з мінного поля і навіщо зав'язали очі, якщо це просто мирна мешканка. Загалом, незаперечуваний факт, що спланована провокація з тієї сторони, яка, на жаль, для її виконавиці закінчилася дуже сумно - її стопу врятувати лікарям не вдалося.
Таким чином, можна говорити, що кардинальної зміни позиції Росії до війни на Донбасі не передбачається, а значить, нас чекає чергове гаряче літо під гул канонади великокаліберної артилерії з продовженням снайперської і мінної війни. При цьому поки для військових не сформульовано ніяких виразних завдань такого позиційного протистояння, без найменших натяків на хоча б мінімальне просування вперед. Зате в тилу щосили йдуть розмови про чергові "зони розведення" з фактичною втратою чергових кілометрів нашої території.
