Війна на Донбасі. Як стріляли у "святковий" тиждень і чого чекати з появою "зеленки"
Тиждень на фронті пройшов вкрай неспокійно. Не було навіть умовного перемир'я, як у минулі роки на травневі свята. Повним ходом йде війна ПТКРів, підриви на своїх і чужих мінах, снайперська війна
Бойовики активно використовували артилерію калібрів 120-мм, 152-мм. Згідно з інформацією від штабу проведення ООС з 4 по 10 травня противник здійснив 77 обстрілів наших позицій, тобто в середньому 11 в день. При цьому загиблих у нас немає, зате є 13 поранених бійців і ще троє отримали бойові травми. Це досить великий показник, що свідчить про нарощування кількості обстрілів з тієї сторони.
Географія протистояння все та ж - Авдіївка, Новоташковське, приазовський напрямок. Необхідно відзначити, що відведення військ восени минулого року не призвело до зменшення обстрілів на ділянках розведення. Як і раніше вкрай неспокійно в Золотому і на ділянці Петровське-Вікторівка.
Зараз вже ніхто всерйоз не говорить про відкриття нового КПВВ в районі Золотого. З нашого боку всі комунікації вже давно побудовані (і навіть встигли занепасти), з боку окупаційної влади не робиться нічого. Чому - відповідь очевидна. У разі відкриття нового пропускного пункту там на постійній основі буде чергувати ОБСЄ, а значить, у відкриту продовжувати бойові дії бойовики не зможуть. А з військової точки зору, це для них вкрай невигідно.
Проте така ситуація не заважає нашому військово-політичному керівництву говорити про продовження практики розведення. З подачі ЗМІ, близьких до окупаційної владі на Донбасі, вже приблизно відомі такі точки - це Гнутове, Щастя та Авдіївка.
Як завжди, все подається під гуманітарних соусом: "Гнутове" - єдиний КПВВ на півдні Донецької області. Однак тут ситуація аналогічна тій, що склалася навколо Золотого, але з протилежним знаком: навіть найменша зміна позицій вкрай негативно позначиться на обороні Маріуполя. Адже це не густонаселені райони Горлівки чи Донецька - тут суцільний степ і будь-який населений пункт є серйозним оборонним об'єктом. До речі, саме тому всі шість років війни тут гинуть мирні жителі, адже лінія оборони бойовиків, наприклад у Саханці Новоазовського району, проходить прямо по крайнім вулицях селища. І тому будь-яке, навіть незначне відхилення при обстрілі призводить до руйнування житлових будинків і поранень їх жителів.
Так сталося, наприклад, 7 травня, коли поранення різного ступеня тяжкості отримали п'ять мирних жителів. Ця історія одразу ж стала розкручуватися в окупаційних і російських ЗМІ. При цьому традиційно замовчувався той факт, що обстріл був повторним.
І виходу з такої ситуації практично немає. Адже не секрет, що і наші позиції на деяких ділянках знаходяться на околицях населених пунктів. І бойовики регулярно обстрілюють і їх - у зведеннях час від часу з'являються Красногорівка, Авдіївка, інші міста і селища.
Спроби ще в 2015-2016 рр. організувати масове переселення натрапили на несприйняття місцевими, мовляв, як тільки вони підуть, їх будинки будуть розграбовані. А застосовувати адміністративні заходи - не варіант, тому що це спровокує масу негативу в російських ЗМІ, а з їхньої подачі й у західних, що додасть очок у скарбничку пропагандистів, які сьомий рік віщають про "громадянську війну в Україні".
Загострення на лінії фронту не заважає командуванню нашого угруповання на Донбасі проводити планову ротацію. Не так давно з фронту пішла 24-та окрема механізована бригада, тепер ЗМІ повідомили про те, що після восьми місяців перебування на фронті в районі Світлодарської дуги повернулася в тил і Бригада швидкого реагування Нацгвардії України. В останні роки найбільш підготовлені частини зі складу НГУ - це згадана бригада і полк "Азов", вони на регулярній основі підтримують частини ЗСУ, причому як на другій, так і на першій лінії оборони.
Забезпечуючи ритмічний графік ротації бригад (нині він становить сім місяців на фронті і п'ять в тилу), командування ЗСУ домагається того, що максимальна кількість військовослужбовців отримує бойовий досвід, що вкрай позитивно позначається на бойовій підготовці. Взагалі, за час війни на Донбасі НГУ перетворилася на "другу армію" зі своїми танками, артилерією і авіацією, і не використовувати такий потенціал на фронті було б просто недалекоглядно.
В цілому ж з появою "зеленки" на фронті варто очікувати активізації дій малих груп, тим більше що зараз лінія фронту практично позбавлена нейтральної смуги, проникнення професіоналів сильно полегшено і цим будуть користуватися росіяни.
А те, що з іншого боку проти нас воюють зовсім не шахтарі і трактористи, яскраво показало оприлюднене трофейне відео. В якому бійці з російських Сил спеціальних операцій проходять бойове стажування на Донбасі. Те, що на відео зняті кадрові російські військовослужбовці, не піддається сумніву - зброя й оснащення одного члена групи тягне на річну зарплату бойовика в окупаційному корпусі.
