Війна на Донбасі. Як допоможуть нашій армії литовські антидронові гвинтівки ЕDМ4S
Міністерство оборони України має намір придбати 37 комплексів протидії безпілотним літальним апаратам виробництва литовської фірми NT Service
Світ потроху переходить до нових військових доктрин, де одну з основних ролей гратимуть безпілотні комплекси. Поки ми бачимо їх тільки в небі, але незабаром підуть в хід і наземні, і морські. Причому якщо говорити про безпілотні літальні апарати, то тут ми вже можемо побачити два різні характери війни — умовно кажучи, стратегічний і тактичний.
Стратегічний варіант використання безпілотників ми побачили в другій війні в Нагірному Карабасі — зі середньовисотними "Байрактарами" і ізраїльськими баражуючими боєприпасами (ті самі знамениті дрони-камікадзе). А тактичний — це війна в Сирії або на Донбасі. Тут основну роль грають не апарати літакового типу, а квадракоптери, причому найдоступніші цивільні моделі.
Ці майже іграшкові апарати — не тільки "очі" передових підрозділів на лінії зіткнення, але і все частіше — апарати-бомбардувальники. Причому їх озброєння в армійських підрозділах потроху переходить від перероблених гранат ВОГ до бомб заводського виробництва. І результати вже є — не так давно окупаційна влада заявила про загибель свого бойовика від прицільно скинутого боєприпасу, а рахунок на пошкоджені бронемашини вже йде на десятки.
Залежно від типу застосовуваних безпілотників серйозно різняться засоби протидії. Якщо для Вірменії вельми актуальна зв'язка зенітні артилерійські системи і РЛС виявлення, то для позиційної війни на Донбасі набагато ефективніші мобільні антидронові рушниці.
Основний принцип такої зброї — придушення систем управління апарату електромагнітним випромінюванням. Адже майже вся подібна техніка управляється оператором, а команди передаються по радіоканалу. Таким чином, придушення каналу управління засобами радіоелектронної боротьби здатне як мінімум перешкодити виконанню завдання, а як максимум — знищити апарат після втрати управління.
На Донбасі першість в застосуванні такої зброї була у росіян. Десь з 2016 р. з'явилася інформація про те, що на передньому плані помічені спеціальні групи "мисливців за дронами", озброєні спеціальною зброєю. А в 2020 р. у відкритий доступ потрапило трофейне відео дій групи російського спецназу на Донбасі — на кадрах добре видно антидронову гвинтівку Rex-2 від Zala Aero Group.
Дана система важить 3 кг і пригнічує канал управління і передачі даних БПЛА, а також сигнал супутникових систем. Акумулятор дозволяє працюватимуть 3 години безперервно.
З певного моменту перейнялася прийняттям на озброєння подібної зброї і українська армія. Почалися випробування вітчизняних розробок. На 2020 р. їх було мінімум три: Jammergun 3 від приватної компанії Conus research&MFG, Riff-P від компанії "ІнтерПроІнвест" і Anti-UAV gun від "Укрспецтехніки". Однак всі вони з тих чи інших параметрів не влаштовують військових. Так, наприклад, Jammergun 3 забезпечує час безперервної роботи всього в 30 хвилин, а Riff-P важить цілих 10 кг.
Крім того, рекламні характеристики рушниць далекі від дійсності. Наприклад, "Укрспецтехніка" заявляла, що її Anti-UAV gun за умови використання додаткових антен нібито може глушити безпілотники на відстані до 2 км, а сигнали навігаційної системи — до 5 км. При цьому час автономної роботи становить цілих 8 годин. Але реальні зразки зброї діють на відстань всього від 100 до 600 м (в окремих випадках придушення супутникового сигналу можливо на відстані до 900 м).
Як підсумок — на днях стало відомо, що Департамент військово-технічної політики, розвитку озброєнь і військової техніки Міністерства оборони України розмістив замовлення через Агентство НАТО з підтримки і постачання на придбання 37 комплексів протидії безпілотним літальним апаратам ЕDМ4S-UА виробництва литовської фірми NT Service з Клайпеди .
На YouTube є ролик про цю зброю, а на сайті компанії — деякі тактико-технічні характеристики. З використанням додаткових модулів комплекс може пригнічувати канали управління БПЛА на відстанях від 3 до 5 км, а важить 5,5 кг. І найголовніше — він стандартизований в рамках НАТО і має так званий NATO stock number. Все це разом узяте і зіграло на користь вибору наших генералів.
У той же час варто відзначити, що кількості закуповуваних комплексів явно недостатньо, щоб закрити всі діри на лінії зіткнення. Але, можливо, це тільки перша партія, і в разі позитивних відгуків закупівлі будуть продовжені.
З іншого боку, для боротьби з російськими апаратами типу "Орлан-10" литовських антидронових гвинтівок буде недостатньо. Тут необхідно насичення другої лінії оборони зенітними артилерійськими комплексами, але вже це наступний етап формування збалансованої армійської системи ППО.