Війна на Донбасі. Як окупанти в ОРДЛО готуються до літнього загострення на фронті

Ситуація на лінії зіткнення на Донбасі в інформаційному полі з подачі офіційних армійських пресслужб займає все менше місця. І є чому - обіцяного президентом і його командою восени минулого року в результаті розведення військ на трьох ділянках фронту хоча б жалюгідної подоби припинення вогню немає. Мало того, втрати наших армійців тільки ростуть.

У четвер пресслужба прокуратури Донецької області заявила, що в період з 4 по 11 червня "внаслідок ворожих обстрілів з боку НЗФ РФ 24 українських захисники отримали поранення різного ступеня тяжкості". А якщо додати ще як мінімум трьох постраждалих і одного загиблого за 12-13 червня, то картина виходить безрадісна.

Зрозуміло, що наші військові відповідають адекватно і регулярно доповідають про втрати противника, однак реально оцінити цю інформацію практично неможливо через інформаційну закритість окупованих територій Донецької та Луганської областей.

За роки війни тактика ударів бойовиків не змінилася, як правило, більша їх частина здійснюється з районів житлових будинків. Звичайно, це робиться для мінімізації вогню у відповідь - командування окупаційних корпусів прекрасно знає про наявність вказівки штабу ООВ не відкривати навіть вогонь у відповідь у разі, якщо ціль знаходиться ближче ніж 500 м від житлової забудови.

З останніх прикладів - вранці 13 червня 122-мм самохідні артилерійські установки противника 2С1 "Гвоздика" з східної околиці Калінінського району, що в передмісті Горлівки, випустили 50 снарядів по позиціях 24-ї мехбригади ВСУ у районі Луганської.

У відповідь 14-го числа артилеристи бригади просто "винесли" артилерією дозволених Мінськом калібрів передовий взводний опорний пункт противника в районі Санжарівки. За неперевіреними даними втрати окупаційного корпусу склали сім чоловік загиблими.

А в п'ятницю позиції наших армійців у районі Широкіно (це вже Приазов'є) були накриті мінометним вогнем з тимчасово окупованої Саханки. Ясно, що ніякого вогню у відповідь нашими військовими не відкривалося.

Очевидно, це тільки початок великого літнього загострення. Принаймні, такий висновок можна зробити, проаналізувавши повідомлення як ОБСЄ, так і нечисленних місцевих жителів, які продовжують ділитися інформацією у соціальних мережах.

Так, за останні дні СММ ОБСЄ з допомогою безпілотників засікла не менше 30 тентованих вантажівок, які в'їхали на окуповану територію з боку РФ повз офіційні пункти пропуску. А повідомлення про концентрації техніки російського виробництва у щоденних звітах взагалі вже нікого не дивують. Як, наприклад, минулого тижня в окупованому Луганську місія ОБСЄ відзначила наявність "більше 70 вантажівок військового типу, ремонтно-евакуаційні машини, два танки Т-64 і два БТР-80". А в районі Харцизька ними ж виявлено ЗРК військової ППО 9К35 "Стріла-10".

Слід розуміти, що це лише уривчасті дані - так як росіяни з допомогою наземних систем радіоелектронної боротьби активно глушать БПЛА СММ ОБСЄ. Про це говорять і самі європейці, за їх інформацією, останні подібні спроби зафіксовано 8 і 10 червня.

Мабуть, загостренням на фронті окупаційна влада намагається збити протестні настрої на підконтрольних їм територіях. У цьому плані дуже показовою є ситуація з відкриттям КППВ на лінії зіткнення. З нашого боку вони відкриті з 10 червня, а з боку окупантів - ні. При цьому всі пропущені з боку КПВВ ДПСУ і сил ООС пізніше повернулися - терористи протримали їх кілька годин, але так і не дозволили пройти.

З їх боку щодня накопичується величезна кількість громадян, серед яких значна кількість літніх людей, жінок і дітей. Така ситуація з урахуванням спеки не могла не призвести до трагедії. Так, 12 червня на КППВ "Маріїнка" помер чоловік у віці 59 років. Він прибув сюди ще 10-го числа, на третій день очікування йому стало погано - швидка допомога забрала його в лікарню в Селидове, де він помер.

Якщо говорити про ситуацію в цілому, то чого, наприклад, коштує шахтарський протест у підконтрольному терористами Антрациті Луганської області. Тут на акції з вимогою погасити заборгованість по зарплаті виходили в день по 150-200 чоловік. Цікаво, що, крім традиційних з 1990 р. для шахтарів вимог (заробітна плата та гідні умови праці), додалося ще одне - звільнити учасників протестів і надати публічні гарантії недоторканності для всіх учасників страйку та їх сімей.

Характерна і реакція окупаційної влади - в'їзд і виїзд у місто був перекритий нібито в рамках боротьби з пандемією коронавірусу, локально відключений інтернет і мобільний зв'язок.

Станом на ранок 14 червня є відомості, що влада ОРЛО знайшла фінансові можливості задовольнити вимоги шахтарів, проте всі обмеження ще не зняті.

А попереду ще один напад "победобесия" - парад 24 червня. До цієї дати наші військові очікують максимальне збільшення як кількості обстрілу, так і можливих провокацій на прифронтових територіях.